Справа № 649/1104/21

Провадження № 2/649/55/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

               головуючого        Соловйова В.В.

за участю: секретаря судового засідання                                Шишка Н.М.

        позивача                                                         ОСОБА_1

                представника відповідача                                 ОСОБА_2        

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Лепетиха Каховського району Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубанівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування за законом та встановлення факту що має юридичне значення, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Факт родинних стосунків підтверджується свідоцтвом про народження позивачки, свідоцтвом про шлюб позивачки та свідоцтвом про народження батька позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час свого життя бабуся спільно проживала із ОСОБА_4 , у якого вона перебувала на утриманні внаслідок свого похилого віку, з 1981 року по 14.06.1996 рік, що підтверджується довідкою сільської ради та свідками, явку яких у судове засідання позивачка забезпечить. За час свого життя ОСОБА_4 набув право на земельну частку (пай) на території колишнього КСП «Червоний Жовтень» Рубанівської сільської ради, але документ, який це право посвідчує (сертифікат) він не отримав. Вказаний сертифікат серія ХС № 0108539 знаходиться на зберіганні у Відділі у Великолепетиському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер. На дату смерті з ним проживала бабуся позивачки, що підтверджується довідкою Рубанівської сільської ради від 18.09.2019 року № 1801. Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР, яка була чинною на дату смерті ОСОБА_4 , до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства. Спадщину після смерті ОСОБА_4 бабуся позивачки прийняла відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, оскільки вона на дату смерті спадкодавця проживала разом із ним та фактичну вступила в управління спадковим майном. Але за час свого життя вона спадщину не оформила. Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивачки прийняла у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України (спадкова справа № 50/07), інших спадкоємців у бабусі немає. Коли позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно (земельну частку (пай)), їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, так як правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай), який би був виданий за життя спадкодавця відсутній. На даний час ОСОБА_1 , являючись єдиним спадкоємцем за законом, не може оформити спадщину після ОСОБА_3 з незалежних від неї причин, а тому просить суд встановити факт перебування ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1981 року до 14.06.1996 рік та визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), уродженкою с. Рубанівка Великолепетиського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у розмірі 6,60 умовних кадастрових гектари на території колишнього КСП «Червоний Жовтень» Рубанівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, яке раніше належало ОСОБА_4 померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0108539, зареєстрованого 27 червня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 893.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, але у позові просила суд розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача Рубанівської сільської ради - Куратов О.В. у підготовче судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву у якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовної заяви та просить суд розглядати справу без участі представника сільської ради.

       Прийнявши відповідно до ст. 206 ЦПК України визнання позову відповідачами та вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст. 12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 77-78 ЦПК України.

       Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 15.09.2003 року виданого Рубанівською сільською радою Великолепетиського району Херсонської області, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

       Факт родинних стосунків між позивачкою та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серія НОМЕР_2 від 08.07.1971 року виданого Рубанівським сільським РАЦС, свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 04.10.2014 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Великолепетиського районного управління юстиції у Херсонській області, свідоцтвом про народження батька позивачки ОСОБА_6 серія НОМЕР_4 від 09.08.1966 року та свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 який згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 28.08.2000 року помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

       Згідно довідки Рубанівської сільської ради за час свого життя ОСОБА_3 спільно проживала із ОСОБА_4 , у якого вона перебувала на утриманні внаслідок свого похилого віку, з 1981 року по 14.06.1996 року, що підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

За час свого життя ОСОБА_4 набув право на земельну частку (пай) на території колишнього КСП «Червоний Жовтень» Рубанівської сільської ради, але документ, який це право посвідчує (сертифікат) він не отримав.

Згідно довідки від 21.11.2021 року вказаний сертифікат серія ХС №0108539 знаходиться на зберіганні у Відділі у Великолепетиському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Згідно свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 від 14.06.1996 року виданого Рубанівською сільською радою, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На дату смерті з ним проживала бабуся позивачки, що підтверджується довідкою Рубанівської сільської ради від 18.09.2019 року № 1801. Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР, яка була чинною на дату смерті ОСОБА_4 , до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 бабуся позивачки прийняла відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, оскільки вона на дату смерті спадкодавця проживала разом із ним та фактичну вступила в управління спадковим майном. Але за час свого життя вона спадщину не оформила.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивачка прийняла у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України (спадкова справа № 50/07), інших спадкоємців у бабусі немає.

Коли позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно (земельну частку (пай)), їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, так як правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай), який би був виданий за життя спадкодавця відсутній.

На даний час позивачка, являючись єдиним спадкоємцем за законом, не може оформити спадщину після ОСОБА_3 з незалежних від неї причин.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, даний ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

З матеріалів справи вбачається, що дані правовідносини виникли 11.06.1996 року, тобто до набрання чинності ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, а тому до них потрібно застосовувати норми матеріального права, які діяли до набрання чинності цим кодексом, а саме ЦК України від 18.07.1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК України від 18.07.1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 531 ЦК України від 18.07.1963 року до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до першого абзацу п. 114 Глави 3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року № 18/5 (Надалі Інструкція), яка була чинною на час виникнення правовідносин, державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які подали заяву, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов`язково вимагаються відповідні документи.

Відповідно до п`ятого абзацу п. 114 Інструкції якщо про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом просить особа, яка вважає себе утриманцем спадкодавця, державний нотаріус повинен упевнитись, що вона перебувала на утриманні спадкодавця не менше одного року перед його смертю, а також, що ця особа була непрацездатною на день відкриття спадщини.

Відповідно до шостого абзацу п. 114 Інструкції на доказ факту перебування на утриманні можуть бути подані такі документи: довідка виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи місцевої держадміністрації, житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу або з місця роботи спадкодавця про наявність у нього утриманців; довідка органу соціального захисту населення про призначення пенсії в зв`язку із втратою годувальника; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування на утриманні. Ці документи повинні містити дані про час і період, коли особа перебувала на утриманні спадкодавця.

Вимоги про встановлення факту в порядку окремого провадження позивачем не заявлялися, оскільки вбачається спір про право, а саме, виникнення у ОСОБА_1 та її бабусі права на спадкування за законом майна померлого ОСОБА_9 , що є окремим предметом доказування та має здійснюватися шляхом подання до суду відповідного позову.

У зв`язку з викладеним наявна необхідність у встановленні факту перебування ОСОБА_3 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ) , на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1981 року до дня його смерті.

Станом на 1981 року та на момент смерті ОСОБА_4 бабуся позивачки була непрацездатною пенсіонеркою. В період з 1981 року по 14.06.1996 року, тобто по день смерті ОСОБА_4 її бабуся постійно проживала в с. Рубанівка разом з ОСОБА_4 , вони спільно вели господарство, городництво і весь цей час вона була у нього на утриманні. ОСОБА_4 мав грошові вкладення, пенсію, отримував кошти від непостійних підробітків, за які вони й жили. За його кошти купували господарство. Майно та кошти ОСОБА_4 для неї була основним джерелом засобів для її існування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Ст. 1218 ЦК України закріплює що, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1296 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до норм статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, є «визнання права».

Згідно п. п. 4.15 та 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Оскільки через органи нотаріату позивач не може оформити спадщину у вигляді земельної ділянки у зв`язку із втратою правовстановлюючого документу, в неї виникла необхідність в судовому порядку захистити свої права.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Крім того, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За таких обставин, суд дійшов до переконання, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені ним у позовній заяві, наявність порушеного права позивача є очевидним, а отже підлягає захисту судом у спосіб, що визначений законодавцем.

       Враховуючи вищевикладене та досліджені письмові докази суд відповідно до ст. 315 ЦПК України вважає можливим встановити факт перебування ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1981 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також згідно ст. ст. 524, 529, 548 ЦК України в ред. 1963 року, ст. ст. 1218, 1220, 1223, 1261-1265, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України вважає можливим визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), уродженкою с. Рубанівка Великолепетиського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у розмірі 6,60 умовних кадастрових гектари на території колишнього КСП «Червоний Жовтень» Рубанівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, яке раніше належало ОСОБА_4 померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0108539, зареєстрованого 27 червня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 893, крім того, представник відповідача позов визнав, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

       На підставі ст. ст. 524, 529, 548 ЦК України в ред. 1963 року, ст. ст. 16, 392, 1218, 1220, 1223, 1261-1265, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 11, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

       Позов ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

       Встановити факт перебування ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1981 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

       Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), уродженкою с. Рубанівка Великолепетиського району Херсонської області, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у розмірі 6,60 умовних кадастрових гектари на території колишнього КСП «Червоний Жовтень» Рубанівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, яке раніше належало ОСОБА_4 померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0108539, зареєстрованого 27 червня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 893.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач – Рубанівська сільська рада, ЄДРПОУ 04401575, місце реєстрації юридичної особи вул. Незалежності 4, с. Рубанівка Каховського району Херсонської області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Головуючий                                                                        підпис