16.02.22

22-ц/812/418/22

Єдиний номер справи 489/3596/21

Провадження 22-ц812/418/22                        Головуючий по 1 інстанції Рум`янцева Н.О.

                                Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2022р.                                                м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.,

секретар судового засідання – Лівшенко О.С.,

за участі: позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2021р.

за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання дій незаконними, покладення обов`язку та стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

встановила:

       У червні 2021р. ОСОБА_1 пред`явила позов до АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про:        

- визнання дій по нарахуванню заборгованості за транспортування природного газу незаконними;

- визнання відмови у розірванні договору про газопостачання незаконною;

- зобов`язання розірвати договір про постачання газу від 16 вересня 2015р.;

- стягнення безпідставно набутих 1272,73 грн.

Позивачка зазначала, що 16.09.2015р. уклала з відповідачем типовий договір про постачання газу № 1000050547 до належного їй будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

18 лютого 2016р. в її садовому будинку сталася пожежа, внаслідок якої пошкоджено газове обладнання з приведенням його у непридатність.

За наслідками її звернення до відповідача про відключення будинку від газопостачання було складено Акт на відключення газового обладнання до аварійної заявки № 898 від 01.04.2016р. та встановлено пломбу.

З січня 2020р. вартість послуги з доставки газу виставляється окремим платежем, у зв`язку з чим до неї стали надходити рахунки, хоча газ фактично не транспортується, а тому вона звернулась із цього приводу до відповідача.

За наслідками перевірки інспекторами відповідача було складено акти про порушення № 00003717 та про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи, яка встановила, що на лічильнику відсутні приєднувальні патрубки і пошкодження сталося шляхом механічної дії стороннього предмета.

У зв`язку з даною ситуацією у неї з`явився намір остаточно розірвати всі домовленості про газопостачання з відповідачем і вона звернулася з листом щодо перерахунку оплати природного газу, але в розірванні договору відмовлено з підстав наявності заборгованості.

09 березня 2021р. з метою пришвидшити процес розірвання договору вона сплатила заборгованість у сумі 608,84 грн. та здійснила переплату за використання газу у розмірі 663,89 грн., однак за квітень їй знову прийшов розрахунок на оплату газових послуг.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила про задоволення позову.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2021р. позов задоволено частково. Постановлено визнати неправомірними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» в частині нарахування ОСОБА_1 заборгованості за транспортування природного газу з 01.04.2016р. та стягнуто з останнього на її користь безпідставно отримані кошти у розмірі 608,84 грн.

Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання відмови АТ «Миколаївгаз» щодо розірвання договору про газопостачання та зобов`язання розірвати договір про постачання газу №1000050547 від 16 вересня 2015р., укладеного з ОСОБА_1 – закрито.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду в частині задоволених вимог, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про їх відхилення.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що газопостачання до будинку позивачки було припинено з 01.04.2016р., а тому нарахування їй плати за транспортування газу є неправомірним, у зв`язку з чим 608,84 грн. сплачені позивачкою за ці послуги підлягають поверненню їй як безпідставно набуті відповідачем.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2015р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Миколаївгаз збут», АТ «Миколаївгаз» укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання, за адресою: АДРЕСА_1 з відкриттям споживачу особового рахунку № НОМЕР_1 .

18 лютого 2016р. в садовому будинку АДРЕСА_2 сталася пожежа.

01 квітня 2016р. працівниками аварійно-диспетчерської служби ПАТ «Миколаївгаз» в присутності ОСОБА_1 проведено відключення газової розводки до будинку останньої шляхом встановлення блокуючого пристрою (пломба № 21598196).

01 вересня 2020р. контролерами відділу інспектування ПАТ «Миколаївгаз» за наслідками перевірки будинку ОСОБА_1 складено акти про порушення № 00003717 – несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу шляхом зриву пломби.

14 вересня 2020р. лічильник газу було демонтовано з будинку ОСОБА_1 представником ПАТ «Миколаївгаз» (акт №3434) та передано для проведення експертизи.

Згідно висновку експертизи лічильника газу від 22 вересня 2020р. (акт №207) на вказаному лічильнику відсутні приєднувальні патрубки. Пошкодження виникло в результаті механічної дії стороннього предмета.

23 липня 2020р. АТ «Миколаївгаз» у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 07 липня 2020р. повідомило, що для перерахунку за розподіл природного газу відсутні підстави незважаючи на припинення газопостачання 01 квітня 2016р., так як за умови відсутності споживання газу споживачем річна замовлена потужність споживача визначається оператором ГРМ на рівні 314 м3 та роз`яснено, що у разі відсутності наміру на майбутнє використовувати газове обладнання, слід розглянути можливість механічного від`єднання від газових мереж в точці надання потужності для чого необхідно подати заяву про розірвання договору.

02 березня 2021р. АТ «Миколаївгаз» у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 10 лютого 2021р. повідомило, що заборгованість за розподіл природного газу станом на лютий 2021р. складає 552,64 грн., а для перерахунку відсутні підстави, оскільки припинення або обмеження розподілу (споживання) газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором про розподіл газу, крім випадку розірвання цього договору.

09 березня 2021р. АТ «Миколаївгаз» виставило ОСОБА_1 рахунок на сплату послуг з розподілу газу на суму 608,84 грн. з яких: заборгованість на 01 березня 2021р. – 552,64 грн., плата за березень – 56,21 грн.

09 березня 2021р. ОСОБА_1 сплатила АТ «Миколаївгаз» по вказаному рахунку 608,84 грн. за транспортування газу та подала заяву про розірвання договору розподілу природного газу, яку було задоволено зі здійсненням механічного від`єднання від газових мереж в точці надання потужності (акт №682 від 10 серпня 2021р.).

З квітня 2021р. АТ «Миколаївгаз» не здійснює нарахування ОСОБА_1 за послуги з розподілу газу.

Враховуючи те, що договір про газопостачання було розірвано за ініціативою позивачки лише у березні 2021р., а до цього відповідних заяв вона не подавала, незважаючи на роз`яснення з цього приводу відповідача, а сам по собі факт припинення газопостачання 01 квітня 2016р. у відповідності до положень ст.ст.1,12 Закону «Про ринок природного газу», п.4 гл.1 розд.1, п.1,2,7,8.9 гл.6 розд.У1 Кодексу газорозподільних систем не звільняє від обов`язку по оплаті послуг за розподіл природного газу, то висновок суду про наявність підстав для ухвалення рішення на користь позивача є помилковим, оскільки нарахування відповідачем вартості послуг з розподілу газу за період з січня 2020р. по березень 2021р. на загальну суму 608,84 грн. було правомірним.

З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в оскаржуваній частині в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені вимог про визнання дій неправомірними та стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Рішення суду в позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК.

Оскільки позивачка як споживач звільнена від сплати судового збору, то понесений відповідачем цей вид судових витрат при подачі апеляційної скарги слід компенсувати за рахунок держави на підставі ч.6 ст.141 ЦПК.

Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 грудня 2021р. в частині вимог про визнання дій неправомірними та стягнення безпідставно набутих грошових коштів скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволені.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Судовий збір сплачений Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» за подання апеляційної скарги в розмірі 1362 грн. компенсувати за рахунок держави, стягнувши вказану суму з державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку України на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз».

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст. 389 ЦПК підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 16 лютого 2022р.

Головуючий:                                        Судді: