Справа № 2-а-17, 2007 року

            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2007 року                                               Ставищенський районний суд Київської області в складі:             

головуючої - судді:                                                 Марущак Н. М.,

при секретарі:                                                          Карабань З. І.,

з участю представника позивача:                          ОСОБА_2.,

представника відповідача:                                      Крука Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання надати статусу інваліда війни,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся з вказаним позовом ОСОБА_1., посилаючись на те, що 13 вересня  2006  року  йому була  встановлена ІІ група інвалідності з втратою працездатності 80 відсотків. Зазначене захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

15.05.2007 року він звернувся до відповідача з заявою з проханням встановити йому статус інваліда війни відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якого до інвалідів війни належать особи, які залучалися до складу формувань Цивільної оборони та які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Листом № 595 від 23 травня 2007 року відповідач відмовив йому у наданні статусу інваліда війни, посилаючись на безпідставність вимог та роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики. Вказана відмова  є необґрунтованою, оскільки відповідно до довідки управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/336 від   10.04.2007 року він виконував поставлені   завдання   по   ліквідації   наслідків   аварії   на   Чорнобильській   АЕС   у   складі невоєнізованого формування автотранспортної служби Цивільної оборони в періоди з 18 по 19 липня та з 13 по 29 грудня 1986 року в 30-ти кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Позивач просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови йому у  встановленні статусу інваліда війни та зобов'язати вказане управління встановити йому статус інваліда війни з вида­чею посвідчення інваліда війни та нагрудного знаку "Ветеран війни  інвалід".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив, просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у  встановленні статусу інваліда війни та зобов'язати відповідача  встановити позивачу статус інваліда війни. Представник позивача підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві позивач.

Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що позивач дійсно звертався до їх управління із заявами про встановлення йому статусу інваліда війни, приклавши до заяви зазначені в позовній заяві документи. При вирішенні цього питання управління керується листами Міністерства праці та соціальної політики України з відповідним роз'ясненням від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 та листа Головного управління  праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224, відповідно до яких чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війно, гарантії їх соціального захисту” поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі воєнізованих формувань. На позивача, який приймав участь під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування цивільної оборони, не поширюється чинність вказаної норми.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З копій  довідок управління з питань надзвичайних ситуацій  Київської обласної держадміністрації від  10 квітня 2007 року за № 01-08/336 (а. с. 7),  довідок ВАТ „Ставищенське АТП 13246” від 29.05.2006 р. за № 81 (а. с. 8), від 29.05.2007 р. за № 79 про список осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (а. с. 9), наказу начальника цивільної оборони об”єкта Ставищенського АТП 13045 від 10.01.1986 р. за № 2, виписки із штатно-посадового списку особового складу цивільної оборони АТП 31045 у 1986 р. (а. с. 10) судом встановлено, що позивач в 1986 році (на час аварії на ЧАЕС) працював в Ставищенському АТП 13246 водієм. Відповідно до діючого на той час Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів № 1111 від 18 березня 1976 року, наказом начальника цивільної оборони об”єкта Ставищенського АТП 13045  від 10.01.1986 року за № 2 в даному АТП було створено формування Цивільної оборони. Позивач приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби цивільної оборони  у періоди  з 18 по 19 липня та з 13 по 29 грудня 1986 року в 30-ти кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Відповідно до довідки ВАТ „Ставищенське автотранспортне підприємство - 13246” від 24.05.2007 р. за № 78 вказане товариство є правонаступником  Ставищенського АТП 13246, яке було правонаступником Ставищенського АТП 31046 (а. с. 11).

Як встановлено в судовому засіданні, 13 вересня 2006 року позивачу була встановлена друга група інвалідності (довічно) з втратою працездатності 80 відсотків. Зазначене захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копіями посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та громадянина, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії А № НОМЕР_1 С від 29.09. 2006 року (а. с. 3), вкладкою до вказаного посвідчення № НОМЕР_2 с від 29.09. 2006 року (а. с. 3), довідки МСЕК серії КИО-1 № 261296 від  13.09. 2006 року (а. с. 4), випискою з акту огляду МСЕК від 13.09. 2006 року (а. с. 4).

Відповідно до п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМ України від 12.05.1994 року № 302,  "Посвідчення  інваліда війни" видаються  пенсіонерам,  які отримують пенсії в органах Пенсійного фонду,  органами  праці  та  соціального  захисту населення.

Судом встановлено, що 15 травня 2007 року позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни (а. с. 7). Листом від 24.05.2007 року № 608 відповідач дав роз'яснення позивачу про причини незадоволення його заяви, мотивувавши це тим, що згідно роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війно, гарантії їх соціального захисту” поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На громадян, які були у складі формувань чи підрозділів різних міністерств,  чинність вказаної норми не поширюється. Позивачу було роз'яснено, що підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС (а. с. 6).

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як встановлено судом, позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до вищевказаної норми має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.

Суд не бере до уваги надані представником відповідача листи Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 та лист Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224, оскільки вони не являються нормативними актами та суперечать нормі п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та іншим матеріалам справи.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у  встановленні статусу інваліда війни слід визнати неправомірними та слід зобов'язати відповідача надати позивачу статус інваліда війни.

Керуючись ст. ст. 4, 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМ України від 12.05.1994 року № 302,  ст. ст. 11, 12, 17, 71, 86, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Визнати неправомірними  дії управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1у  встановленні статусу інваліда війни.

Зо6ов”язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області встановити ОСОБА_1статус інваліда війни.

Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя