Справа  № 2-153, 2007 року

                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(заочне)

19 червня 2007 року                   Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючої судді:                      Марущак Н. М.,

при секретарі:                             Карабань З. І.,

з участю позивача:                   ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1., посилаючись на те, що вона з відповідачем з 10 серпня 2001 року перебуває у шлюбі, зареєстрованому Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім”ї, від якого мають неповнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.

Просить розірвати шлюб з відповідачем, мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем у неї не склалося. Між ними почали виникати конфлікти та непорозуміння на побутовому ґрунті через різні погляди на вирішення життєвих питань. Відповідач неодноразово ображав та бив її. З 7 вересня 2006 року вони не ведуть спільного господарства, проживають окремо. На теперішній час між ними немає почуття любові та взаємоповаги. Ні вона, ні відповідач не мають наміру жити однією сім'єю. Подальше їхнє спільне з відповідачем життя та збереження шлюбу неможливе, оскільки це суперечило б особистим інтересам кожного з них та негативно відображалося б на моральному стані їхнього неповнолітнього сина, який зараз проживає з нею (позивачкою) та після розірвання шлюбу буде проживати з нею.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов, підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві. Допитана в якості свідка позивачка суду показала, що в період їх з відповідачем спільного сімейного життя відповідач часто повертався додому дуже пізно і в стані сп”яніння, безпричинно ревнував її, інколи бив її, в зв”язку з чим шлюбні стосунки вони з відповідачем припинили з 7 вересня 2006 року, з цього самого часу проживають окремо. Дитина проживає разом з нею.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку; причини неявки суду не повідомив. Відповідно до ст. ст. 169 ч. 4, 225 ЦПК України суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, її покази як  свідка, та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб та зареєстрували його 10 серпня 2001 року в Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім”ї, актовий запис № 1446. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження. Шлюбні стосунки сторони припинили з 7 вересня 2006 року, з цього часу проживають окремо. Неповнолітня дитина проживає з позивачкою.

Вказані обставини підтверджуються:  показами допитаної в якості свідка позивачки, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого Центральним відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції у м. Києві, 10 серпня 2001 року, відповідно до якого сторони одружились 10 серпня 2001 року (а. с. 5); копією свідоцтва про народження дитини сторін - ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, серії НОМЕР_2, виданого 11 листопада 2003 року відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (а. с. 6).

У відповідності з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Суд вважає, що взаємовідносини, які склались в сім'ї сторін, свідчать про те, що їх сім'я розпалася остаточно і збереження такого шлюбу неможливе і недоцільне, оскільки суперечить інтересам сторін.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу суд вважає, що із сторін слід стягнути державне мито на користь органу місцевого самоврядування.

Керуючись ст. ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України,  ст.ст. 10, 11, 60, 169 ч. 4, 209, 213-215, 225 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зареєстрований 10 серпня 2001 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім”ї, актовий запис № 1446, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу із ОСОБА_1та ОСОБА_2стягнути державне мито в розмірі  8 (вісім) гривень 50 копійок, з кожного, на користь органу місцевого самоврядування.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя