Справа № 2-141, 2007 року

                                                                                                                                                                                                                                                                           РІШЕННЯ

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2007 року                              Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                              Марущак Н. М.,

при секретарі:                                       Карабань З. І.,

з участю позивача:                              ОСОБА_4.,

представників відповідача Кривецької сільської ради: Нестерук А. Є. Лукащук С. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1до Кривецької сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання права на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до погосподарських книг Кривецької сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки, та довідки Кривецької сільської ради житловий будинок АДРЕСА_1відносився до майна колгоспного двору, головою якого була його тітка ОСОБА_2., а членом її син ОСОБА_3. 7 лютого1989 року рішенням № 34 виконкому Ставищенської районної ради народних депутатів було затверджено рішення виконкому Кривецької сільської ради № 3 від 18 лютого 1989 року, яким було доручено Білоцерківському МБТІ оформити право власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_2. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року. Жоден з членів двору не втратив на той час права на частку в майні цього двору і кожен з них набув права власності на майно колгоспного двору в рівних частках, по 1/2 частині майна двору.

ІНФОРМАЦІЯ_1року в селі Кривець  його тітка ОСОБА_2. померла. Після її смерті єдиним спадкоємцем за законом 1-ї черги був її син ОСОБА_3., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2року. 14 травня 2007 року він (позивач) отримав у Ставищенській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом. Оскільки ОСОБА_3. 1/2 частина житлового будинку мала належати як частка в майні колгоспного двору, а 1/2 частина по праву на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2., - вказаний будинок в цілому має належати до складу спадщини ОСОБА_3. Проте, за життя правовстановлюючих документів останній не виготовив. Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок не приватизована.

Відсутність правовстановлюючого документу на будинок та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити йому (позивачу), як спадкоємцю права на будинок.

Позивач просить визнати за ним право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3на вказаний житловий будинок.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві. .

Представник відповідача Лукащук С. В. в попередньому судовому засіданні позов визнала, суду пояснила, що відповідно до записів погосподарських книг Кривецької сільської ради за 1986 -1990, 1991 - 1995 роки житловий будинок № АДРЕСА_1відносився до майна колгоспного двору. Оскільки на час припинення колгоспного двору (на 15 квітня 1991 року) в ньому проживали ОСОБА_2. - голова двору та її син ОСОБА_3.,  вони обоє набули право власності на даний будинок Проте, правовстановлюючий документ на вказаний будинок вони не отримали. Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_2. прийняв її син ОСОБА_3. Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2року останнього прийняв позивач, як спадкоємець за законом.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, пояснення та  усну заяву про визнання вказаного позову представником відповідача Лукащук С. В., яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Кривецької сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок АДРЕСА_1відносився до майна колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_2., а членом її син ОСОБА_3. Вказані особи на час припинення колгоспного двору (станом на 15 квітня 1991 року) проживали в даному дворі, та не втратили права на частку в його майні. Вартість зазначеного житлового будинку відповідно до технічного паспорту складає 17403 гривні. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний будинок, не приватизована. ІНФОРМАЦІЯ_1року померла ОСОБА_2., після смерті якої спадщину прийняв її син ОСОБА_3. відповідно до ст. ст. 1223 ч. 2, 1268 ч. 3 ЦК України, як спадкоємець за законом, який постійно проживав із спадкодавицею на час відкриття спадщини і не заявив про відмову від неї. 6 лютого 2007 року в с. Кривець Ставищенського району помер ОСОБА_3., після смерті якого спадщину за законом прийняв позивач відповідно до ст. ст. 1223 ч. 2, 1262, 1269, 1270 ЦК України, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори відповідну заяву у встановлений шестимісячний строк. 

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.)  майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте, свідоцтво про право власності Кривецькою сільською радою на вищевказаний будинок на ім”я ОСОБА_2. та ОСОБА_3.  не видавалось.

З урахуванням викладеного, суд вважає що згідно ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.) та Закону України "Про власність" ОСОБА_4. за життя набув право власності на вказаний будинок. Проте, Кривецька сільська рада свідоцтва про право власності на ім'я померлого не видала.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що  ОСОБА_2., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1року, та її син ОСОБА_4., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2року, відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.) набули за життя право власності на житловий будинок АДРЕСА_1в рівних частках (кожен на Ѕ частину); ОСОБА_4. після смерті матері набув право на спадщину за законом на Ѕ частину вказаного житлового будинку, а позивач після його смерті набув право на спадщину за законом на даний житловий будинок і оскільки представником відповідача позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач Кривецька сільська рада до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок  і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 182, 392, 1220, 1223 ч. 2,  1265, 1268 ч. 3, 1269, 1270 Цивільного Кодексу України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України  від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2року ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1вартістю 17403 гривні.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя