Справа № 1-39, 2007року

                ПОСТАНОВА

про застосування примусових заходів медичного характеру

1 серпня 2007 року                    Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                   Марущак Н. М.,

при секретарі:                           Карабань З. І.,

з участю прокурорів:                Бабенка В. М.,

захисників:                               ОСОБА_4., ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище питання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальній справі щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, уродженця с. Крачківка Маньківського району Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. і ОСОБА_2. 24 червня 2006 року, близько 1 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вул. Леніна в смт. Ставище Київської області, побачили неповнолітнього ОСОБА_3., в руках якого знаходився мобільний телефон, яким вирішили заволодіти, вступивши тим самим між собою в попередній злочинний зговір, після чого прослідували за неповнолітнім ОСОБА_3. на вул. Комсомольську, де ОСОБА_1. вдарив неповнолітнього ОСОБА_3. скляною пляшкою, яку підібрав на вулиці, по голові, а потім повалив останнього на землю та вдвох із ОСОБА_2. стали бити його ногами по різних частинах тіла,  заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови, забою грудної клітки, які згідно судово-медичної експертизи № 24 Д від 09 лютого 2007 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я і не були небезпечними для життя в момент заподіяння. ОСОБА_2. в цей час, діючи узгоджено з ОСОБА_1., затулив  ОСОБА_3. рукою рот, щоб той не кричав. 

Застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, ОСОБА_1. і ОСОБА_2. відкрито викрали у ОСОБА_3. мобільний телефон „Соні - Еріксон - К ЗООі вартістю 604 гривні 50 копійок з SIM-картою оператора „DJUICE", на рахунку якої знаходилось 50 гривень, та аксесуарним шнурком вартістю 4 гривні,  а всього чужого майна на загальну суму 708 гривень 50 копійок, визначену на час скоєння злочину, яке належить ОСОБА_6. - батькові потерпілого ОСОБА_3.; з викраденим з місця скоєння злочину зникли, привласнивши його на свою користь.

ОСОБА_1. свою вину  суді в скоєнні вказаного суспільно-небезпечного діяння визнав повністю.

Факт його скоєння також підтверджується зібраними по справі доказами:

-  оголошеними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_3., який показав, що 24 червня 2006 року, близько 01 години, повертаючись з дискотеки, звернув з вулиці Комсомольської в смт. Ставище, став спускатися до кладки. Його обігнали два хлопці, як він дізнався потім, то були ОСОБА_2. та ОСОБА_1., і зупинилися за 2-3 метри перед ним. Побачивши в руках у ОСОБА_1. пляшку від пива, та на голові якийсь намотаний одяг, він розвернувся та пішов наверх до вулиці Комсомольська. Коли вийшов на вказану вулицю, відчув сильний удар по затильній частині голови, після чого він впав на землю та, мабуть, втратив свідомість, так як не пам'ятає, що відбувалося далі. Потім відчув, що хтось з хлопців закриває йому рота рукою та обшукує кишені на його одязі. Коли прийшов до свідомості, - відчув, що в нього сильно болить голова та ребра. Також виявив, що з передньої правої кишені його джинсів зник мобільний телефон „Соні-Еріксон к ЗООі" сірого кольору з сімкартою , на рахунку якої знаходилось 50 гривень, та з аксесуарним шнурком чорного кольору, що були куплені йому його батьком. Під час викрадення мобільного телефона йому було заподіяно тілесні ушкодження, в зв”язку з чим він лікувався в Ставищенській ЦРЛ (а.с.-14-16);

- показами потерпілого ОСОБА_7., який суду показав, що 24 червня 2006 року, близько 2 години, з дискотеки додому повернувся його син ОСОБА_3, який повідомив, що на вул. Комсомольській в смт. Ставище, коли він повертався додому, його побили хлопці та забрали мобільний телефон. Син жалівся на сильні болі в області потилиці та ребер. Після огляду сина медичними працівниками він був доставлений на лікування в неврологічне відділення Ставищенської ЦРЛ. Мобільний телефон „Соні-Еріксон КЗООі", який був викрадений, він купив сину за власні кошти разом з SIM-картою  та аксесуарним шнурком. На даний час ОСОБА_1. та  ОСОБА_2. відшкодували заподіяну шкоду;

- показами свідка ОСОБА_2., який суду показав, що 24 червня 2006 року, близько 1 години, він разом з своїм знайомим ОСОБА_1. знаходилися в кафе „Ставищанка" в смт. Ставище, де вживали пиво. Коли вони йшли по вул. Леніна до ОСОБА_1. додому по гроші, побачили якогось хлопця, в руках у якого був мобільний телефон, який вони вирішили забрати. Після цього взяли обидва по пляшці від пива і пішли слідом за цим хлопцем, обійшли його і стали попереду. ОСОБА_1. підбіг до того хлопця та вдарив останнього пляшкою по голові. Потім ОСОБА_1. повалив хлопця на   землю. Він також підбіг, хтось з них бив хлопця, який лежав на землі, ногами. Він закрив ОСОБА_3 рукою рота, щоб той не кричав.  В кишені  останнього знайшли мобільний телефон, який вони викрали.  Вказаний телефон він залишив собі, а ОСОБА_1. дав за нього 150 гривень. Через 2 тижні даний телефон він згубив;

- заявою громадянки ОСОБА_8. від 24.06.2006 року про те, що 24.06.2006 року в її неповнолітнього сина ОСОБА_3. на вул. Комсомольській в смт. Ставище було викрадено мобільний телефон „Соні-Еріксон КЗООі" та заподіяно йому тілесні ушкодження (а.с- 6),

- протоколом явки з повинною ОСОБА_1. від 27.01.2007 року (а.с-11),

-  протоколом явки з повинною ОСОБА_2. від 27.01.2007 року  (а.с-12),

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.01.2007 року за участю ОСОБА_2., згідно якого підозрюваний ОСОБА_2. на місцевості вказав, яким чином він разом з ОСОБА_1. викрали мобільний телефон „Соні-Еріксон КЗООі" в ОСОБА_3. (а.с-38-40),

- висновком судово-медичної експертизи № 24Д від 09.02.2007 року, згідно якого у громадянина ОСОБА_3. виявлені тілесні ушкодження: забій м'яких тканин голови, забій грудної клітки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я і не були небезпечними для життя в момент заподіяння (а.с- 47);

- висновком судово-товарознавчої експертизи від 05.02.2007 року, згідно якого встановлено вартість викрадених речей в ОСОБА_3. (а.с- 43-44);

- копією вироку Ставищенського районного суду від 12 квітня 2007 року, яким ОСОБА_2. визнано винним за ст. 186 ч. 2 КК України і призначено покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку  тривалістю 2 роки.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 127 від 21.02.2007 року ОСОБА_1. страждав в період інкримінованих йому діянь та страждає в даний час на хронічне психічне захворювання - шизофренію, параноїдну форму, тому під час інкримінованих йому діянь і на даний час він не міг і не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Рекомендовано надання ОСОБА_1. примусової психіатричної допомоги у психіатричному стаціонарі із звичайним спостереженням, передбаченої ч. З ст. 94 КК України. Клінічних ознак хронічного  алкоголізму  у ОСОБА_1. не виявлено, медичних заходів з приводу лікування хронічного алкоголізму він не потребує.

Відповідно до висновку додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 391 від 25 квітня 2007 року ОСОБА_1. страждає на шизофренію, параноїдну форму; після проведеного стаціонарного лікування в психіатричному стаціонарі з 30 січня  до 6 березня 2007 року, та на фоні підтримуючого лікування підекспертний знаходиться в даний час відносно шизофренії у стані ремісії, тому йому може бути рекомендоване надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбаченому ч. 2 ст. 94 КК України, в органах охорони здоров”я по місцю проживання.

Сукупність зібраних по справі та перевірених в судовому засіданні доказів дає підстави  зробити висновок, що ОСОБА_1. скоїв вищевказані суспільно-небезпечні діяння.

Враховуючи викладене, беручи до уваги характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого ОСОБА_1. діяння, суд вважає, що до нього  слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді  амбулаторної психіатричної допомоги.

Керуючись ст. 94 КК України та ст. ст. 419-421 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_1 примусовий захід медичного характеру у вигляді  амбулаторної психіатричної допомоги, здійснення  якого покласти на психіатричний заклад охорони здоров”я за місцем його проживання - Київську обласну психіатричну лікарню № 1 смт. Глеваха Васильківського району Київської області.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_1. підписку про невиїзд, залишити до набрання постановою законної сили.

На постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Суддя