Справа № 2-а-50, 2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 серпня 2007 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючої - судді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Карабань З. І.,
з участю представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання надати статус інваліда війни,
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся з вказаним позовом ОСОБА_1., посилаючись на те, що 3 липня 2007 року він звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни з видачею відповідного посвідчення відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якого до інвалідів війни належать особи, які залучалися до складу формувань Цивільної оборони та які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. В заяві він вказав, що є інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Листом № 970 від 4 липня 2007 року відповідач відмовив йому у наданні статусу інваліда війни, посилаючись на безпідставність вимог та роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики. Вказана відмова є необґрунтованою та незаконною виходячи з наступного.
В 1986 році він працював на посаді водія Ставищенського АТП № 31045 (ВАТ "Ставищенське автотранспортне підприємство -13246"). Відповідно до діючого на той час Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів №1111 від 18 березня 1976 року в Ставищенському АТП було створено формування Цивільної оборони. Згідно з розпорядженнями начальника Цивільної оборони УРСР - Голови Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1986 року та 30 квітня 1986 року і розпорядженнями начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної ради народних депутатів від 26.04.1986 року та від 30.04.1986 року, він з 3 по 5 травня1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі транспортного формування цивільної оборони Ставищенського АТП № 31045 відповідно до планів Цивільної оборони Мінавтотрансу УРСР, Ставищенського району та АТП № 31045.
11 липня 2006 року йому встановлена II група інвалідності (довічно) з втратою працездатності 80 %. Причина інвалідності - захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Позивач просить суд зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області встановити йому статус інваліда війни.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві позивач.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився. Проте, управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області подало до суд лист в якому справу просить слухати у відсутність їх представника, позов не визнає, посилаючись на те, що при вирішенні цього питання управління керується листами Міністерства праці та соціальної політики України з відповідним роз'ясненням від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 та листа Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224, відповідно до яких чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі воєнізованих формувань. На позивача, який приймав участь під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування цивільної оборони, не поширюється чинність вказаної норми.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З довідок відділу з питань надзвичайних ситуацій Ставищенської районної держадміністрації від 10 травня 2007 року за № 01-08/427 (а. с. 10), управління з питань надзвичайних ситуацій Київської ОДА від 4 липня 2007 року за № 970 (а. с. 9), виписки із штатно-посадового списку особового складу цивільної оборони АТП 31045 у 1986 р. (а. с. 16), довідок ВАТ „Ставищенське АПТ 13246” від 04.07.07 р. № 140 про список осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (а. с. 17) та від 04.07.2007 за № 139 , копії наказу начальника цивільної оборони Ставищенського АТП 31045 від 10.01.1986 р. № 2 (а. с. 13-15) судом встановлено, що позивач в 1986 році (на час аварії на ЧАЕС) працював в Ставищенському АТП 31045 водієм. Відповідно до діючого на той час Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів № 1111 від 18 березня 1976 року в Ставищенському АТП 31045 наказом директора від 10.01.1986 року за № 2 було створено формування Цивільної оборони. Позивач відповідно до розпоряджень начальника Цивільної оборони УРСР - Голови Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1986 року та 30 квітня 1986 року і розпоряджень начальника Цивільної оборони Київської області - Голови обласної ради від 26.04.1986 року та від 30.04.1986 року в період з 3 по 5 травня1986 року приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії на ЧАЕС у складі транспортного формування цивільної оборони Ставищенського АТП-13246 .
Відповідно до довідки ВАТ „Ставищенське автотранспортне підприємство - 13246” від 4 липня 2007 р. за № 142 вказане товариство є правонаступником Ставищенського АТП 13246, яке було правонаступником Ставищенського АТП 31046 (а. с. 11).
Як встановлено в судовому засіданні, 11 липня 2006 року позивачу була встановлена друга група інвалідності (довічно) з втратою працездатності 80 відсотків. Зазначене захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копіями посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та громадянина, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії А № НОМЕР_1 від 20 липня 2006 року (а. с. 4), вкладки до вказаного посвідчення № НОМЕР_2 від 20.07. 2006 року (а. с. 4), довідок МСЕК серії КИО-1 № 261118 від 11.07.2006 року про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності та встановлення інвалідності (а. с. 5-6), експертного висновку Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 369 від 23.05.2006 року (а. с.7).
Судом встановлено, що 3 липня 2007 року позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення їм статусу інваліда війни. Листом від 4.07.2007 року № 900 відповідач дав роз'яснення позивачу про причини незадоволення його заяви, мотивувавши це тим, що згідно роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війно, гарантії їх соціального захисту” поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На громадян, які були у складі формувань чи підрозділів різних міністерств, чинність вказаної норми не поширюється. Позивачу було роз'яснено, що підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС (а. с. 8).
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як встановлено судом, позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до вищевказаної норми має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.
Суд не бере до уваги надані представником відповідача листи Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 (а. с. 26), та лист Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224 (а. с. 27), оскільки вони не являються нормативними актами та суперечать нормі п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та іншим матеріалам справи.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що слід зобов'язати відповідача надати позивачу статус інваліда війни.
Керуючись ст. ст. 4, 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. ст. 11, 12, 17, 71, 86, 159, 160, 163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Зо6ов”язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни.
Постанову може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя