Справа № 2-1120\11\0121
РІШЕННЯ
Іменем України
22 березня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лошакової Т.А.
при секретарі Шилової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосія справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічному позові ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору недійсним,
встановив:
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, посилаючись на те, що за договором № МЕ-151\08 від 10.09.08р., відповідачці був наданий кредит в сумі 10000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.09.2010 року. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати відсотків за користування коштами та своєчасного повернення основної суми кредиту позичальник належним чином не виконав. Заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 08.04.2010р. становить 10619,76 дол. США, у тому числі: по кредиту в сумі 7188,33 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом – 1567,17 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 1298,51 дол. США, 63,05 дол. США – штраф (фіксована частина), 502,70 дол. США – штраф (процентна складова), а всього 84214 грн. 71 коп., яку просить стягнути з відповідачки.
03.11.2010р. позивач зменшив суму позову станом на 03.11.2010р. до 8701,77 доларів США з урахуванням сплачених відповідачкою сум у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором після пред’явлення позову.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулася з зустрічним позовом, в якому просить визнати укладений між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір № МЕ-151\08 від 10.09.08р. недійсним, мотивуючи тим, що сторони по кредитному договору не мають індивідуальної ліцензії на використання безготівкової іноземної валюти на території України як способу платежу, тому укладений договір не може бути дійсним.
У судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» підтримав позов, просить стягнути заборгованість в сумі 8701,77 доларів США. Пояснивши, що Банк має генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку, тому мав право видавати ОСОБА_1 кредит в іноземної валюти.
Відповідачка по основному позову та позивачка по зустрічному в судовому засіданні вимоги банка визнала частково, свої вимоги підтримала, пояснивши, що одержала кредит у сумі 10000 доларів США у вересні 2008 року. У 2009 року настав кризис, вона не змогла повернути своєчасно кредит, порушила встановлений Графік погашення кредиту, тому утворилася заборгованість.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд знаходить позов ПАТ КБ «ПриватБанк» таким, що підлягає задоволенню.
Сторонами 10.09.08р. укладений договір кредиту № МЕ-151\08, з якого виходить, що позивач надав відповідачці ОСОБА_1 кредит в сумі 10000 доларів США на строк до 10.09.2010р. включно з відсотковою ставкою 25% річних (ар.с. 7-8).
Погашення кредиту повинно здійснюватися відповідно до Графіку (ар.с. 9).
За порушення взятих на себе зобов’язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 5.1 Договору).
Станом на 03.11.2010р. загальна сума заборгованості боржника перед банком складала 8701,77 доларів США.
Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 22.03.2011р. НБ України встановлений офіційний курс гривні до долару США: 794,7700 грн. за 100,00 доларів США.
Невиконанням умов кредитного договору по своєчасному поверненню суми кредиту, відповідачкою були порушені права позивача, тому порушене право підлягає захисту по підставах ст. 1049, 1050 ЦК України.
Що стосується зустрічного позову про визнання договору недійсним, те він задоволенню не підлягає.
Підставою визнання кредитного договору недійсним позивачка по зустрічному позову вказує відсутність у неї та у банку індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій.
У відповідності до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідно до ст. 2 Закону України від 07.12.2000р. № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національної або іноземної валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Відповідно до ст. 5 Декрету № 15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.
З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземної валюті.
Щодо вимог підпункту «в» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання та одержання резидентами кредитів в іноземної валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні у законодавстві не визначено меж термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземної валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо зазначених операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземної валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету № 15-93 є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
ПАТ КБ «ПриватБанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції, тому мав право на укладання кредитного договору в іноземної валюті, тому підстав для визнання кредитного договору № МЕ-151\08 від 10.09.08р. недійсним не мається.
Пункт 1.3. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року, визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу - це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки саме вона надавалася за кредитним договором, обґрунтовані.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1049-1052, 526, 530, 536, 533, 192, 227 ЦК України, суд
вирішив:
Позов Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Бугульма на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційного банка «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість в сумі 8701,77 доларів США (вісім тисяч сімсот один долар 77 центів США), що по офіційному курсу НБУ складає 69155 грн. 90 коп. (шістдесят дев’ять тисяч сто п’ятдесят п’ять грн. 90 коп.), повернення судового збору в сумі 691 грн. 56 коп. (шістсот дев’яноста одна грн. 56 коп.), витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн. (сто двадцять грн.), а всього 69967 грн. 46 коп. (шістдесят дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят сім грн. 46 коп.).
У зустрічному позові ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору недійсним відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.
Суддя: підпис
Копія вірна: суддя –
секретар -