Судове рішення #14430343

 Справа № 2-472\11\0121

РІШЕННЯ

 Іменем України

18 березня 2011 року  Феодосійський міський  суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

                при секретарі Шилової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії  справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про  стягнення грошової суми,  

встановив:

ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошової суми, посилаючись на те, що 26.11.08р. він у ОСОБА_3, який діяв за довіреністю своєї дружини ОСОБА_2, купив належний останній автомобіль марки ВАЗ-21053 держ. номер НОМЕР_1, сплативши 3000 грн. Про отримання грошей ОСОБА_3 написав йому розписку та пообіцяв найближчим часом укласти договір купівлі-продажу. В подальшому, 01.12.08р. ОСОБА_3 у приватного нотаріуса оформив на нього довіреність, якою наділяв його правом розпорядження цім автомобілем. Термін довіреності встановлений до 05.05.09р.   Будучи введеним в оману відповідачами, щодо справжніх обставин укладення договору купівлі-продажу автомобіля, вважаючи автомобіль своєю власністю, він за свої кошти почав його ремонтувати. Вартість попередніх ремонтних робіт відповідно накладної «ПП ОСОБА_5» від 03.03.09 року склала 4670 грн. Завершення ремонтних робіт по частковому фарбуванню відповідно до товарного чеку магазину «Автокраски» від 08.04.09 року № 96 склала 2114 грн. Оскільки автомобіль знаходиться у нього на зберіганні, для підтримання належного стану він у липні 2010 року був змушений додатково провести частковий ремонт автомобіля у зв'язку з чим купив у СПД ОСОБА_4 (розрахункова квитанція ААВП №666774) відповідні матеріали на суму 1210 грн. А всього було витрачено грошових коштів на виконання робіт та закупівлю матеріалів на суму 7994 грн. 17.03.09 року, діючи за довіреністю, він вирішив продати належний йому вказаний автомобіль. Однак, при оформленні відповідних документів у Феодосійському МРЕВ виявилося, що 09.01.09 року відповідно до постанови від 02.12.08 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, на автомобіль ВАЗ-21053, державний номер НОМЕР_1, державним виконавцем накладено арешт у зв'язку з позовом ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Згідно з п. 1 ст. 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати  покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Просить стягнути з відповідачів 3000 грн. у рахунок сплаченої ціни за придбаний автомобіль та понесених витрат в сумі 7994 грн., а всього 10994 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, пояснивши, що фактично придбав у ОСОБА_3 автомобіль, сплативши 3000 грн., що підтверджується розпискою. Використовував автомобіль, як належне йому майно. Оскільки автомобіль був після аварії, він його відремонтував, витративши 7994 грн. Коли він вирішив продати цей автомобіль, з’ясував, що на нього накладено арешт державним виконавцем у зв'язку з позовом ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Вважає, що відповідачі повинні повернути йому сплачену суму за автомобіль, а також відшкодувати витрати на його ремонт.

Відповідачка  ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги не визнала, пояснивши, що автомобіль ВАЗ-21053 держ. номер НОМЕР_1 придбаний нею до шлюбу з ОСОБА_3 Вона оформила довіреність на чоловіка на право розпорядження ним. У листопаді 2008 року дізналася від чоловіка, що він продав автомобіль ОСОБА_1.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги визнав, пояснивши, що дійсно продав автомобіль ОСОБА_1 за 3000 грн. Оформити до кінця угоду купівлі-продажу збиралися потім, а 01.12.08р. він оформив на ім’я ОСОБА_1 довіреність. Після цього на автомобіль був накладений арешт. Він згоден повернути позивачу одержані за автомобіль гроші в сумі 3000 грн., а також відшкодувати витрати на ремонт, оскільки він продав автомобіль, який був в аварії.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, суд находить, що позов підлягає задоволенню.

Автомобіль ВАЗ-21053 держ. номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 04.05.06р. (ар.с. 17).

05.05.06р. ОСОБА_2 видала ОСОБА_3 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом по реєстру № 774, якою уповноважила його учиняти різноманітні правочини, пов’язані з продажем, обміном, позичкою належного їй автомобілю (ар.с. 9).

ОСОБА_3, діючи на підставі вказаної довіреності, 01.12.08р. видав довіреність, реєстр № 4960, ОСОБА_1 на вчинення різноманітних правочинів, пов’язаних з продажем, обміном, позичкою автомобілю ВАЗ-21053 держ. номер НОМЕР_1 (ар.с. 11).

Згідно розписки від 26.12.08р. ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_1 в загальної сумі 3000 грн. за продаж автомобіля ВАЗ-21053 держ. номер НОМЕР_1, належного йому на підставі довіреності (ар.с. 8, 32).  

Постановою державного виконавця ВДВС м. Феодосії від 02.12.08р. у межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа виданого Феодосійським міським судом, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2, в тому числі, і на належний їй автомобіль ВАЗ-21053 держ. номер НОМЕР_1 (ар.с. 12).

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 26.11.08р. був укладений письмовій договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-21053 держ. номер НОМЕР_1, ціна якого 3000 грн.

Сторони цієї угоди не заперечують даного факту.

Автомобіль ВАЗ-21053 держ. номер НОМЕР_1 перейшов у власність позивача ОСОБА_1, який зробив ремонт вказаного автомобіля, на що витратив 7994 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 12.01.2010 року на суму 4670 грн., товарним  чеком магазину «Автокраски» від 08.04.09 року № 96 на суму 2114 грн., розрахункової квитанцією ААВП № 666774 на суму 1210 грн.

Накладання арешту на зазначений автомобіль позбавляє позивача ОСОБА_1 в повному обсягу використовувати свої повноваження власника.

Згідно з ч. 1 ст. 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати  покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Відповідачка ОСОБА_2, видавши довіреність від 05.05.06р. на ім’я свого чоловіка ОСОБА_3, дала згоду на розпорядження належним їй автомобілем ВАЗ-21053 держ. номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

При таких обставинах вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про стягнення сплаченої ціни за придбаний автомобіль – 3000 грн. та понесених витрат в сумі 7994 грн., а всього в сумі 10994 грн., підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 655, 661 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 солідарно на користь ОСОБА_1 10994 грн. (десять тисяч дев’ятсот дев’яноста чотири грн.), повернення сплаченого судового збору в сумі 51 грн. (п’ятдесят одна грн.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 грн. (двісті п’ятдесят грн.), а всього 11295 грн. (одинадцять тисяч двісті дев’яноста п’ять грн.).

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 недоплачений судовий збір в доход державі в сумі по 29 грн. 47 коп. з кожного.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя –

Секретар -

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація