ПОСТАНОВА Справа №2-а-16182/07
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 року м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого: судді Гонтарука В.М.
при секретарі Зелінській І.В.
за участю представника позивача Мовчан С.В.
представника відповідача Лимара А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі про зобов'язання вчинити певні дії, суд -
ВСТАНОВИВ:
Управлінням пенсійного фонду України в Оратівському районі заявлено позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі про відшкодування витрат по особливих справах потерпілих.
Позов мотивовано тим, що з квітня 2001 року Управлінням Пенсійного фонду в Оратівському районі було зараховано (виплачено) видатки, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на загальну суму 47 398,84 грн. Однак відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі вказану суму не визнає.
На підставі вищенаведеного, Управління пенсійного фонду України в Оратівському районі, згідно своїх повноважень, звернулось до суду про зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Іллінецькому районі включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання кошти на суму 47 398,84 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити, обґрунтовуючи свої вимоги, обставинами, що викладені в позовній вимозі. При цьому, було надано суду списки, згідно яких вказана сума заборгованості виникла по гр. ОСОБА_1.
Представник відповідача позов не визнав. В обґрунтування заявленого суду пояснив наступне.
Документом, який передбачає відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є Постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4.03.2003 року N 5-4/4 «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.
У відповідності до п.3 вищевказаної Постанови, Пенсійному Фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було доручено розробити механізм узгодження витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зазнаних з 1 квітня 2001 року до введення в дію зазначеного Порядку, та провести відповідні розрахунки з відшкодування зазначених витрат.
Пунктом 7 Порядку відшкодування встановлюється, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Даний Порядок відшкодування визначає механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України зазначених витрат на централізованому рівні (п. 2 Порядку відшкодування).
На сьогоднішній день діє Угода «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків», що була підписана 9 вересня 1994 року державами колишнього Союзу РСР, в тому числі і Україною. Згідно із статтею 2 даної Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, смерті проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. У вказаному випадку це стосується гр. ОСОБА_1, нещасний випадок з яким стався у 1988 році на території республіки Казахстан.
Роботодавець відповідальний за заподіяну шкоду, здійснює її відшкодування у відповідності до свого національного законодавства.
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами (статті 1 і 3 цієї Угоди).
Відповідно до ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №2272 від 22.02.01р., потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця. Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування. До Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві пенсійні справи осіб, яким Пенсійним фондом України була виплачена пенсія не передавались.
Враховуючи наведене, а також вищезазначені міжнародні норми, представник відповідача вважає, що підстав для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадян країн - учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в країнах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну немає, а тому в позові слід відмовити.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та надані в їх обґрунтування докази, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, вимоги відповідають обставинам, що викладені в позовній заяві, а тому підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, які формуються за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування.
Відповідно до ст. 26 «Основ законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є страхувальником у сфері пенсійного забезпечення.
В силу ст. 81 вищевказаного Закону призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 6 Закону України №1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України закріплений в якості страхувальника в сфері соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Статті 21, 28 Закону України №1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, перебували на його утриманні; та пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 46 Закону України №1105-ХІУ, ст.1, ст.2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-ІІІ від 01.04.2001р. передбачено, що збір та акумулювання коштів на виплату пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і які підлягають виплаті при настанні страхового випадку, а призначення самих пенсій здійснює пенсійний фонд України.
Пунктом 5 ст. 24 Закону України №1105-ХІУ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що витрати понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Згідно ч.4 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги і надання соціальних послуг між страхувальниками виник спір відносно понесених витрат, виплата здійснюється страхувальником, до якого звернулася застрахована особа при цьому належний страхувальник має право звернутися до належного страхувальника відносно понесених витрат на соціальні виплати.
Відповідно до ст.1 Закону України №1788-ХП від 05.11.1991р. іноземні громадяни і особи без громадянства, проживаючі в Україні мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Виплата пенсій по інвалідності у наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється, відповідно до п.16. ст.34 Закону №1105-ХІУ від 23.09.1999р., у відповідність із законодавством про пенсійне забезпечення.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в України, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначається незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 Закону № 1105-ХІУ особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Згідно зі ст.7 Угоди «Про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 р. при переселенні пенсіонера в межах держав учасників Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держав за новим місцем проживання пенсіонера.
Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по цій угоді, несе Держава, що надає таке забезпечення (стаття 3 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають.
Стаття 6 Угоди п. 1. Призначення пенсій громадянам проводиться по місцю проживання. У п. 2. для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсії на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам враховується трудовий стаж, зароблений на території будь якої із держав-учасниць Співдружності а також на території колишнього СССР за час до вступу в силу Угоди.
Сумісною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року №5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003р. за №376/7697 затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (далі - Порядок), згідно якого встановлено механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання провадять з відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків ) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, лише на підставі даних особових справ інвалідів, занесених до актів звірки, робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків, визначають суму витрат, що підлягають відшкодування.
Судом встановлено, що з квітня 2001 року Управлінням Пенсійного фонду в Оратівському районі було зараховано (виплачено) видатки, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на загальну суму 47 398,84 грн.
Як вбачається з матеріалів справ, спір виник на стадії проведення звірки витрат. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі вказану суму не визнав.
Однак, згідно ст.85 Закону України №1788-ХП від 05.11.91р. пенсії виплачуються за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки. У свою чергу, відповідно до п.41 Порядку надання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7.06.02р. під №536/6824, при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання в іншу місцевість, його пенсійна справа направляється до органу, що призначає пенсію, по новому місцю проживання. Пенсійне законодавство напряму зв'язує виплату відповідної пенсії з етичним місцем проживання пенсіонера. Отже, страхові виплати повинні проводитися відповідним відділенням ФССНВ по місцю фактичного проживання застрахваної особи, за умови звернення останнього з відповідною заявою.
Таким чином, право Пенсійного фонду на відшкодування витрат виникає після призначення витрат Пенсійним фондом пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які в силу ст. 25 Закону №1105-ХІV повинні здійснюватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Твердження відповідача, що роботодавець відповідальний за заподіяну шкоду, здійснює її відшкодування у відповідності до свого національного законодавства, спростовується поясненнями представника позивача про те, що відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з каліцтвом - різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.
Порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення стягнення пенсійних витрат на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним Фондом України.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку щодо задоволення позову Управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Іллінецькому районі про зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 112, 158, 163, 167, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Іллінецькому районі включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання кошти на суму 47 398,84 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя. /підпис/.
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: