Справа № 2-110 /07

 

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

 

     14  листопада 2007 року  Кіровський  районний суд  м. Кіровограда  в складі :

 

головуючого судді Дьомич Л.М.

при секретарі          Вовкуненко  І.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ЗАТ “ Українська  транспортна страхова компанія “ про відшкодування матеріальної  та моральної шкоди, суд

 

В С Т А Н О В И В :

 

            ОСОБА_2  у 2006 році звернувся до суду з позовом , яким просить стягнути з  ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди  26 129 грн. 69 коп.   та 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, судові витрати в тому числі  540,00  грн. за виготовлення звіту № 177 від 25.10.2005 року по визначенню розміру матеріальної шкоди.

             В обґрунтування вимог  зазначив,  що 22 жовтня 2005 року близько 16 годин 50 хвилин в м. Кіровограді на перехресті вул. Габдрахманова та вул. Ж. Революції сталося ДТП за участю його автомобіля “ Wolkswagen Passat 1.8” , державний НОМЕР_1 та автомобіля “ Opel Omega”, державний НОМЕР_2.

            Відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем “ Opel Omega”, в порушення Правил дорожнього руху, не впорався з керуванням і здійснив наїзд на його автомобіль, про що свідчить  постанова  суду   від 5 грудня 2005 року.

            В результаті ДТП , було спричинено ряд механічних пошкоджень автомобілю позивача та завдано йому тілесні ушкодження , які в свою чергу, суттєво позначились на загальному стані його здоров'я. Вказав, що неодноразово звертався до відповідача  з проханням відшкодувати йому  завдану матеріальну шкоду, але позитивні наслідки не настали. До того ж позивач зазначив, що 24 жовтня 2005 року судовим експертом з правом проведення авто товарознавчих експертиз ОСОБА_4 було проведено огляд його автомобіля ( звіт № 177 від 25 жовтня 2005 року ), внаслідок чого, визначено, що вартість завданої йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди складає 23 751 грн. 54 коп.  Вказав, що в результаті пошкодження його автомобіля , він був вимушений здійснювати певні витрати, а саме : для організації життя своєї сім'ї,    вимушений  брати  в оренду автомобіль, орендна плата за який складає 1 500 грн. в місяць. Оренду автомобіля було оформлено шляхом укладення договору  з власником автомобіля на ім'я його дружини ОСОБА_5, оскільки він в той час перебував на лікуванні.  Також  в зв'язку з перебуванням на  амбулаторному  лікуванні та з інших причин, йому доводилось користуватися послугами таксі, які потягли за собою витрати в сумі 471 грн. 05 коп. за період з 27 листопада 2005 року по 19 грудня 2005 року.

            ОСОБА_2  пояснив,  що зазнав також витрати в сумі 127 грн. 10 коп. в зв'язку з перебуванням  автомобіля на штраф майданчику та 280,00 грн. за послуги евакуатора з транспортування його автомобіля. Таким чином,  загальна сума,  завданої матеріальної шкоди складає 26 129 грн. 69 коп.

            В обґрунтування моральної шкоди вказав, що внаслідок ДТП в нього суттєво погіршився стан здоров'я,  було завдано тілесні ушкодження,  виникло відчуття головокружіння, головного болю, частішого серцебиття , постійного нервового напруження та страху перед керуванням автомобілем, все це  морально виснажувало

 

 

його.  Він набув безсоння, почувався виснаженим , знервованим та агресивним, що призвело до частих сварок з дружиною, щоб поновити свій моральний і фізичний стан поніс   великі витрати як майнові так і моральні. Значних моральних страждань він зазнав усвідомленням того, що його автомобіль розбитий вщент і відновленню не підлягає. В зв'язку з чим, йому необхідно нести витрати на придбання снодійних та заспокійливих лікарських препаратів, а також пройти необхідний курс санаторно-курортного лікування.

            Протягом розгляду справи позивач уточнив вимоги /а.с. 224-225/  і просить:

            стягнути з ОСОБА_3- 5052,55 грн. матеріального збитку та  у відшкодування моральної шкоди - 10000,00 грн.

            Стягнути з ЗАТ «Українська страхова компанія»:

 

-     8536,93 грн.  матеріальні збитки;

-     1500,00 грн. сплаченої  оренди за орендований автомобіль;

-     471,05  грн. витрати пов'язані з користуванням послугами таксі;

-     127,10  грн. витрати пов'язані перебуванням автомобіля на штраф майданчику.

 

            Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і суду пояснив,   що матеріальні збитки та моральну шкоду має нести  ЗАТ  “ Українська транспортна страхова компанія” посилаючись на те,  що цивільно-правові відносини виникли  внаслідок  завдання матеріальної шкоди джерелом підвищеної небезпеки,   що  відноситься до сфери обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України “ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”  № 1961- 1 V від 1 липня 2004 року. В засіданні суду 14.11.2007 року участь не приймав,  його інтереси захищав адвокат.

            Відповідно до ст. 22.1 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. На підставі полісу № ВА / 4093265 Кіровоградська філія  Закритого акціонерного товариства “ Українська транспортна страхова компанія” від 5 серпня 2005 року є страховиком  транспортного засобу - автомобіля марки   “Опель Омега”,  державний НОМЕР_2,  при керуванні яким він скоїв ДТП. Частково визнав вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 2000,00 грн. та  вимоги щодо матеріальної шкоди в сумі 510, 00 грн. 

Ухвалою суду від 16 березня 2006 року в якості  співвідповідача притягнуто  ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія”, представники даної особи позовні вимоги  не визнали, зазначивши, що  компанія  сплатила  страхове відшкодування позивачу в сумі 11 921,60 грн. /вартість залишків автомобіля/ та 820,00 грн. оплата евакуатора, вартість висновку спеціаліста. Оскільки позивач ОСОБА_2 забажав залишити собі залишки транспортного засобу, то   ЗАТ «УТСК» було замовлено визначення вартості транспортного засобу  після дорожньо-транспортної  пригоди в Кіровоградському відділенні Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Згідно висновку від  11.01.2006 року вартість працездатних залишків автомобіля складає 11921,60 грн., виходячи з цього і становлять виплати позивачу. Також вказав, що ЗАТ «УТСК» не було учасником ДТП, а тому не заподіяло шкоду позивачеві, внаслідок чого така  вимога до них  є необґрунтованою.

З'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, свідка, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступного.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2005 року близько 16.50 в м. Кіровограді на перехресті вулиць Габдрахманова та вул. Жовтневої революції сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “ Wolkswagen Passat 1.8”, що належить позивачеві ОСОБА_2 та автомобілем “ Opel Omega”, яким керував ОСОБА_3  і який в порушення Правил дорожнього руху не впорався з керуванням і здійснив наїзд на автомобіль позивача. Постановою Кіровського райсуду м. Кіровограда від 5 грудня 2005 року відповідача притягнуто до адміністративної  відповідальності /а.с.59/.

В результаті дорожньої пригоди автомобілю ОСОБА_2 через протиправні дії відповідача ОСОБА_3спричинені механічні пошкодження транспорту  та завдані  фізичні ушкодження.

Відповідно до ч.2 ст. 1187  ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно до ст. 1192 ЦК України, постраждала особа визначає  спосіб відшкодування шкоди, а  тому позивач зажадав  відшкодування завданих збитків.

 В даному випадку ОСОБА_3  як винна особа, має нести відповідальність за заподіяну шкоду, але він відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА  /4093265 /а.с. 86/ застрахував свою  цивільну відповідальність, а  тому згідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо сплати завданих збитків покладається  на страхову компанію.

Страхова компанія протягом судового провадження  здійснила виплату   у відшкодування матеріальної шкоди   в сумі 11967,61 грн. яке складається з 820,00 грн. витрати на евакуатора та оплата  висновку  спеціаліста.  Сума, що отримав  позивач безпосередньо, у відшкодування  заподіяної матеріальної шкоди складає -11147,61 грн.  /а.с. 103/

Сплачене не відповідає розміру заподіяної шкоди, а тому  з  відповідача  ЗАТ «Українська  транспортна страхова компанія»  підлягає стягненню - 8154,03 грн., яка  вирахувана,  згідно висновку  судової  автотоварознавчої експертизи дорожньо-транспортного засобу від  01.06.2006 року /а.с. 169-190/,  огляд транспорту здійснений станом на 29 травня 2006 року,  що виконано  згідно  судової ухвали від  17 травня 2006 року.  Розрахунок здійснений з наступного.

 Згідно експертного висновку,  матеріальний збиток нанесений власнику даного дорожньо транспортного засобу дорівнює  24 737,09 грн. Ринкова вартість представленого дорожнього транспортного засобу з урахуванням пошкоджень складає - 5052, 55 грн.  /а.с. 169-190/. Враховуючи те, що  страхова компанія сплатила  11147,61 грн., від суми шкоди підлягає відрахуванню вартість залишків транспорту, що залишається позивачеві в сумі - 5052,55 грн., а тому стягненню підлягає 8536,93 грн. З даної суми має бути відрахована вартість франшизи, що  не відшкодовується страховиком в сумі 510,00 грн. і відповідно підлягає стягненню з ОСОБА_3Згідно до ст. 1194 ЦК особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі  недостатньоості відшкодування завданої нею шкоди,  зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.  На  користь позивача з ЗАТ «Українська страхова компанія підлягає стягненню 127,00 грн. оплата вартості перебування транспорту на штраф майданчику /а.с. 65/.

Матеріальне відшкодування з відповідачів,  крім вищевказаних норм права,  підлягає стягненню на підставі ст. 1166 ЦК України, якою передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

            Сторона відповідача ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія“ заперечуючи проти  заявлених вимог щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди не погодилась з  висновком судової експертизи,  перелічивши недоліки, які допущені експертом при виконанні експертизи, посилаючись на Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, зазначивши, що такий висновок не може бути прийнятий як належний доказ. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

            Відповідно до ст. 143 ЦПК, експертиза призначається в разі коли обставини, які мають значення для справи потребують спеціальних знань. Визначення  матеріальної шкоди, внаслідок дорожньої-транспортної пригоди, відноситься до обставини, яка потребує  призначення експертизи, в разі  наявності суперечностей щодо суми відшкодування.

            Так  як  малося певне протиріччя у висновку  експерта та  висновках спеціалістів /а.с. 9-28; 118-123 /, які здійснювалися з проміжком часу, останнє визначення відшкодування,  здійснене саме судовим експертом, суд за клопотанням відповідача ЗАТ “Українська транспортна страхова компанія“  призначив повторну експертизу ухвалою суду від 7 жовтня 2007 року  /а.с.295-297/, протягом розгляду справи, дана сторона не підтримала клопотання про здійснення повторної експертизи.

             Відповідач не забезпечив  виконання експертизи, тим самим не забезпечив  надання  суду відповідного заперечення, а тому суд ґрунтує свої висновки в сукупності добутих  доказів.

            Хоча  висновок експерта не має перебільшуючого значення, в сукупності всіх добутих доказів, але в порівнянні з висновками спеціаліста, судова експертиза є належним доказом.

            Вимоги щодо стягнення у відшкодування сплаченої оренди, витрати пов'язаних з послугами таксі,  задоволенню не підлягають, як  необґрунтовані.

            Згідно до ст. 1194 ЦК особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатньоості відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Тому, з відповідача ОСОБА_3має бути стягнуто у відшкодування шкоди на користь позивача 510,00 грн., розмір франшизи, що не сплачується страховиком.

            Ст. ст. 23, 1167 ЦК України,  передбачає умови  відповідальності за завдану моральну шкоду,  зокрема,  підставою є встановлення  причинного  зв'язку  між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача, його вина  в цьому. Також моральна шкода  полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала  фізична особа у зв'язку з ушкодженням здоров'я,  протиправною поведінкою щодо неї; у душевних стражданнях, які зазнала особа у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми.

            Перелічені підстави, повністю відповідають підставам, що заявив позивач, визначивши відшкодування такої шкоди. 

            Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_2  значно погіршилось здоров'я. Висновком медико-соціальної експертизи визначено ступінь втрати  професійної працездатності 5%. ОСОБА_2 завдано тілесних ушкоджень, після автопригоди, стан його здоров'я погіршився, постійно виникає головокружіння, головний біль, частішає серцебиття, відчуває  нервове напруження, виникає страх перед керуванням автотранспорту,  боязнь   знову потрапити в автопригоду, що призводить  до морального виснаження.

            Зазнав безсоння, відчуває виснаженість, перебуває часто в стані напруженому, знервованому та  агресивному, що призводить до сварок в родині та з дружиною, що потребує додаткових зусиль для організації  життя. Пройшов курс лікування, але  його обличчя зазнало пошкодження, які не минули, залишився великий шрам, який виглядає не естетично і постійні розпитування оточуючих про його походження, нагадують про  жахливі події, пов'язані з транспортною пригодою,  до того ж відчуває  сором,  коли на нього звертають особливу увагу.

            Крім того, його транспорт пошкоджений вщент, відновлення потребує великих коштів, його товарний вигляд ніколи не відновиться.   Протягом спірного періоду  вимушений був організовувати свій ритм життя з урахуванням того, що він позбавлений можливості використовувати свій транспорт, брати автомобіль в оренду, витрачати на це кошти, коли малась інша мета  розходу  грошей. В тому числі несе витрати і по відновленню здоров'я.   

            Визначаючи розмір стягнення, суд приймає до уваги  пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування  моральної  /немайнової/ шкоди" /із змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року, де вказано, що  розмір відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  визначається  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних,  душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Тому, згідно викладеного, на користь позивача підлягає відшкодуванню моральна шкода в сумі - 6 550,00 грн.

            Згідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України,  ліміт  передбачає  п.9.3 ст. 9 вказаного Закону.

            Внаслідок чого з ЗАТ “ Українська транспортна страхова компанія “  підлягає стягнення у відшкодування  моральної шкоди - 2550,00 грн., а з ОСОБА_3- 4000,00 грн., згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

            Відповідно до ст. 88 ЦПК, суд стягує судові витрати з відповідачів, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в тому числі на користь позивача сплачене при зверненні державне мито в сумі 361,30 грн., враховуючи що відповідачем добровільно здійснене часткове відшкодування протягом судового провадження. та витрати пов'язані з проведенням експертизи  в сумі 725,00грн. /а.с. -  191,190/

           

Керуючись ст. ст. 213-215, ст. 294   ЦПК України, суд

      

В И Р І Ш И В :

 

         Позовні вимоги ОСОБА_2  до ОСОБА_3, ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»  про відшкодування майнової  та моральної шкоди - задовольнити частково.

         Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди  - 510,00 грн.; моральної шкоди - 4000,00 грн.; сплачене мито - 59,50 грн.; судові витрати - 70,34 грн.; в доход держави - 15,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        Стягнути з  ЗАТ « Українська   транспортна  страхова компанія » на користь ОСОБА_2  - у відшкодування матеріальної шкоди - 8154,03 грн.; у відшкодування моральної шкоди - 2550,00 грн.; сплачене мито 209,71; судові витрати - 654,66 грн.; в доход держави - 15,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

      Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення ухвали суду. Апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження  рішення суду .

     

 

Суддя  Кіровського

райсуду м. Кіровограда                                                               Л.М.  Дьомич