ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 448
РІШЕННЯ
Іменем України
24.07.2006 | Справа №2-16/10503-2006 |
За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Короткої Ольги Михайлівни ( 97402, м. Євпаторія, вул. Перекопська, 1 кв. 40 св-во про держ. реєстрацію № 1157 від 24.04.1998 року Інд. № 2300202485)
До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Токарівський» Сакського району ( 96520, с. Столбове, вул. Радянська, 2)
Про стягнення 81 363,28 грн.
Суддя Омельченко В.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Коротка О.М., - СПД
Від відповідача – не з’явився
Суть спору: Позивач СПД Коротка Ольга Михайлівна звернулася до господарського суду АРК з позовною заявою до СВК «Токарівський» Сакського району про стягнення з останнього боргу в сумі 81 363,28 грн. за договором постачання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно укладеного договору, позивач зобов’язався поставити відповідачу продукцію, відповідно до накладних, а відповідач в сою чергу зобов’язаний прийняти та оплатити товар на умовах договору. Однак в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання не виконав, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, на день засідання надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відносно СВК «Токарівський» 07.04.2006 року порушена справа про банкрутство, та в газеті опублікована об’ява про порушення справи про банкрутство, також вказує, що СПД Коротка О.М., подала заяву про визнання її грошових вимог на загальну суму 191 820 грн., які будуть розглядатися у справі про банкрутство.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд, -
В С Т А Н О В И В :
01 червня 2000 року між позивачем СПД Короткою О.М. та СВК «Токарівський» був укладений договір поставки № 1.
У відповідності з укладеним договором позивач здійснював відповідачу постачання товару, про що свідчать відмітки в накладних які є невід’ємною частиною договору, та відповідно до яких підтверджується факт отримання від позивача товару ( ст. справи 14-24).
Загальна сума поставки товарів відповідно до накладних складає 81 739,33 грн.
Однак, відповідачем заборгованість погашалася частково, у зв’язку з чим сума непогашеної заборгованість складає 81 363,28 грн.
01.01.2002 року було укладена угода про зміну строків виконання договору поставки №1 відповідно до якої строк виконання договору постачання для СВК «Токарівський» встановлено з 01.11.2002 року по 01.11.2003 року.
До наступного часу зобов’язання відповідачем не виконані, заборгованість не погашена.
Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.
Відповідно до ст. 526,530 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України у встановлений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином як убачається з матеріалів справи та в порушення діючого законодавства заборгованість відповідача перед СПД Короткою О.М. склала – 81 363,28 грн.
Відповідач не використував право представлення доказів, до наступного часу не виконав умови договору в частині сплати боргу.
Що касуємо посилань відповідача відносно того, що заява СПД Короткої О.М. повинна розглядатися тільки в рамках справи про банкрутство СВК «Токарівський», оскільки нею подана заява про визнання грошових вимог на загальну суму 191 820 грн., то суд вважає їх в даному випадку помилковими.
Питання про те, чи мало місто припинення зобов’язань на тій підставі, що позивач подав або не подав заяву про визнання грошових вимог в процедурі банкрутства боржника не засновано на приписах Цивільного кодексу України, оскільки відсутня така підстава припинення зобов’язань як подача або не подача заяви в процедурі банкротства внаслідок цього погашення зобов’язань.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов’язання – це погашення прав та обов’язків сторін, складаючих його зміст. По загальному правилу при припиненні зобов’язання, правові відносини між співучасниками припиняються в повному обсязі.
Більш того, згідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.
У даному випадку позивач не позбавлений права в порядку позовного провадження розрішити спір та у випадку задоволення його вимог одержати рішення суду.
При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості у сумі – 81 363,28 грн. оскільки це підтверджується матеріалами справи, та відповідає діючому законодавству України.
По правилам ст. 49 ГПК України, судові витрати суд відносить на відповідача.
Керуючись ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Токарівський» Сакського району ( 96520, с. Столбове, вул. Радянська, 2) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності Короткої Ольги Михайлівни ( 97402, м. Євпаторія, вул. Перекопська, 1 кв. 40 св-во про держ. реєстрацію № 1157 від 24.04.1998 року Інд. № 2300202485) заборгованість у сумі 81 363,28 грн., 1 918,20 грн. витрати по сплаті державного мита, 118 грн. витрати пов’язані з інформаційно – технічним забезпеченням судового процесу.
3. Накази видати після набуття судовим рішенням чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.