Справа № 2-156/11

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р.                                                                 смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді -Вужиловський О.  В

при секретарі Гітальчук  Т.  А.,

   з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Ткаченко С.М., Терпан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Савранської центральної районної лікарні, третіх осіб: головного лікаря Савранської центральної районної лікарні Шабуніна Костянтина Анатолійовича, Савранської районної державної адміністрації  про стягнення грошових коштів: за підвищення окладу за оперативне втручання, за підвищення окладу за складність та напруженість праці, надбавку за шкідливі умови праці з урахуванням за несвоєчасну виплату індексу інфляції, коштів за оплату курсів післядипломної підготовки "Хірургія", матеріальної допомоги на оздоровлення, за час вимушеної непрацездатності, щорічних премій, надбавки за стаж роботи, судових витрат, а також про зобов’язання Савранської центральної районної лікарні проведення перерахунку його заробітної сплати в червні 2009 року та жовтні 2010 року в зв’язку з підвищенням середньомісячного заробітку,   

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Савранської ЦРЛ про стягнення невиплачених йому коштів. В ході розгляду справи він уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з Савранської центральної районної лікарні на його користь: підвищення окладу за оперативні втручання, підвищення окладу за складність та напруженість праці, надбавку за шкідливі умови праці з урахуванням за несвоєчасну виплату індексу інфляції на суму 24492 грн. 67 коп.; оплату курсів післядипломної підготовки «Хірургія»у урахуванням індексу інфляції на суму 1005 грн. 34 коп.; не виплачену надбавку за стає роботи з урахуванням індексу інфляції в сумі 2481 грн. 03 коп., оздоровчих за 2009-2010 роки з урахуванням індексу інфляції в сумі 1836 грн. 45 коп.; за час вимушеної непрацездатності з урахуванням індексу інфляції на суму 371 грн. 37 коп., виплату щорічних премій на суму 4001 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн., 504 грн. 82 коп. витрат на проїзд до суду, а також зобов’язати Савранську ЦРЛ провести перерахунок його заробітної плати за червень 2009 року та жовтень 2010 року в зв’язку зі зміною розміру його середньомісячної заробітної плати.

В судовому засіданні позивач підтримав вказані позовні вимоги та пояснив слідуюче. Він працює в Савранській районній лікарні на посаді лікаря-хірурга хірургічного відділення з 21.04.2006 року по теперішній час. За вищевказаний період роботи виконав майже половину від загальної кількості проведених оперативних втручань в хірургічному відділенні. При з’ясуванні правильності нарахування йому заробітної плати він виявив, що в 2006 році йому виплачували підвищення до посадового окладу за оперативне втручання в розмірі 15% від посадового окладу, в 2007-2008 роках - в розмірі 30 %, а з 12.02.2009 року –в розмірі 15 %. З наказами головного лікаря про встановлення та зміну розміру вказаної виплати його не ознайомлено. Враховуючи, що він виконав майже половину всіх оперативних втручань, то вважає, що відповідно до Умов  оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 р. N 308/519 Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 р. за N 1209/11489 вказане підвищення за оперативне втручання йому повинно виплачуватись в розмірі 40 % від посадового окладу. Тому, йому безпідставно не виплачено підвищення до посадового окладу за оперативне втручання в сумі 3188 грн. 44 коп. Вказане підвищення до посадового окладу призначалось головним лікарем без дотримання вимог законодавства, а саме не проводились аналізи роботи та не надавалось подання відповідного структурного підрозділу про розмір підвищення. Крім того, згідно вищезазначених умов оплати праці лікарям передбачено виплату надбавок за складність та напруженість в роботі в розмірі 50 % відсотків від посадового окладу та надбавки за шкідливі умови праці в розмірі 15 % відсотків від посадового окладу. Хірургічне відділення Савранської ЦРЛ є змішаним, в якому лікуються хворі з негнійною і гнійною патологією. Лікар-хірург під час виконання хірургічних втручань стикається з ризиком інфікування смертельно небезпечними хворобами. При цьому адміністрація Савранської ЦРЛ не забезпечує лікарів засобами індивідуального захисту. Тому, вважає, що йому повинна виплачуватись надбавка за шкідливі умови праці в розмірі 15 % від посадового окладу за період з 21.04.2006 року по травень 2009 року. Крім того, заклади охорони здоров’я, які мають стаціонари відносяться до безперервно діючих закладів, медична допомога в яких надається цілодобово. Крім того лікарі, які зайняті наданням медичної допомоги виключно сільському населенню, залучаються до чергування вдома. Тобто, лікар-хірург працює в напруженому графіку роботи, відповідає за життя пацієнтів. Він провів майже половину всіх хірургічних втручань, ним здійснювались травматологічні, урологічні та хірургічні втручання у дітей, здійснювалось надання цілодобової екстреної хірургічної допомоги. Тому, вважає, що йому повинна виплачуватись надбавка за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, складність та напруженість і роботі в розмірі 50 % від посадового окладу з 21.04.2006 року по травень 2009 року. Однак, адміністрація Савранської ЦРЛ безпідставно не виплачувала йому вказані надбавки до заробітної плати, в зв’язку з чим йому ненараховано надбавку за складність та напруженість в роботі в сумі 10992 грн. 04 коп. та надбавку за шкідливі умови роботи в сумі 3297 грн. 59 коп. Просив стягнути з відповідача на його користь підвищення окладу за оперативні втручання, підвищення окладу за складність та напруженість праці, надбавку за шкідливі умови праці з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасну виплату в загальній сумі 24492 грн. 67 коп.

Також, в 2006 році його було направлено на курси підвищення кваліфікації. За проходження курсів він оплатив свої кошти, однак адміністрація ЦРЛ не виплатила йому вказані кошти, посилаючись на відсутність фінансування. Він вважає, що вказані витрати зобов’язана нести Савранська ЦРЛ, яка направляла його на курси та повинна була організувати та забезпечити проходження лікарями вказаних курсів. Просив стягнути з відповідача на його користь оплату курсів з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасну виплату в сумі 1005 грн. 34 коп.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 1418 від 29.12.2009 року йому повинна виплачуватись надбавка за вислугу років в розмірі 20 % від посадового окладу. Однак, адміністрація Савранської ЦРЛ безпідставно не виплачує йому вказану надбавку. Дійсно, його трудова книжка знаходиться в нього з квітня 2006 року, так як книжку йому видали для проходження курсів підвищення кваліфікації. Однак, він залишив у відділі кадрів копію трудової книжки і адміністрація лікарні може визначити його стаж і виплачувати вказану надбавку. Трудову книжку в нього ніхто не вимагав. Просив стягнути невиплачену надбавку за вислугу років з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2481 грн. 03 коп.

          Також, в 2009 та 2010 роках, в порушення діючого законодавства адміністрація Савранської ЦРЛ не виплатила йому в повному обсязі кошти на оздоровлення при наданні відпустки в розмірі посадового окладу. Тому, просив стягнути з відповідача не виплачені кошти на оздоровлення з урахуванням індексу інфляції в сумі 1836 грн. 45 коп.

          Крім того, відповідачем безпідставно не проведено оплату за час вимушеної непрацездатності 17-19 вересня 2008 року з урахуванням індексу інфляції в сумі 371 грн. 37 коп. Позивач, 16 вересня 2008 року на робочому місці був побитий лікарем. Після цього, з 17 по 19 вересня 2008 року проходив обстеження в м.Одеса. 20 вересня 2008 року він надав довідки про проходження вказаних оглядів в Савранську ЦРЛ. Однак, за вказівкою головного лікаря лікарняний лист йому відкрили лише з 20 вересня 2008 року. Тому, просив стягнути вказану суму з відповідача на його користь.

          Відповідачем незаконно, на думку позивача, йому не виплачена щорічна премія за 2006-2009 роки в сумі з урахуванням індексу інфляції 4001 грн. Він працює в одному з найважчих відділень ЦРЛ –хірургічному, за час роботи доган не має, показники його роботи хороші і вважає, що заслуговує на премію більше ніж інші працівники. Тому, просив стягнути вказану суму на його користь.

          Крім того, позивач просив зобов’язати Савранську ЦРЛ зробити перерахунок заробітної плати в червні 2009 року та жовтні 2010 року (відпустка), так як з урахуванням вищевикладених вимог, його середня заробітна плата збільшиться.

          Також, просив стягнути з відповідача судові витрати: 3000 грн. –витрати, пов’язані з наданням юридичної допомоги та 504 грн. 82 коп. витрати на дорогу до суду (придбання палива).

          Представники позивача в судовому засіданні підтримали його вимоги та надали аналогічні пояснення.

          Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що дійсно ОСОБА_1 працює в Савранській ЦРЛ з 21.04.2006 року по теперішній час. При прийняті його на роботу, йому було встановлено надбавку за оперативне втручання в стаціонарі у розмірі 30%. Аналогічний розмір надбавки виплачувався ОСОБА_1 на протязі 2007-2008 років. В 2009 році вказану надбавку йому було встановлено в розмірі 15 %. У вказаних розмірах зазначена надбавка повністю виплачена позивачу, що він і не заперечує. Розмір надбавок визначається керівником установи і не зрозуміло, чому позивач вимагає стягнення вказаної надбавки в максимальному розмірі - 40 %. Щодо виплат надбавок за складність та напруженість в роботі в розмірі 50 % та за шкідливі умови праці в розмірі 15 %, то представники відповідачів зазначили, що в Савранській ЦРЛ гнійних палат в хірургічному відділенні не має і надбавку позивачу за шкідливі умови праці не має правових підстав призначати та виплачувати. Надбавка за складність і напруженість в роботі призначається керівником за умови економії фонду оплату праці. В Савранській ЦРЛ економії фонду оплати праці не було, тому вказана надбавка не призначалась позивачу правомірно.

          Що стосується оплати проходження курсів позивачем (Хірургія), то вважають, що вказана вимога також не підлягає задоволенню, так як з 2006 року коштів на оплату вказаних курсів в кошторисі лікарні не передбачено. Крім того, позивач пропустив строк позовної давності по даній вимозі, в зв’язку з чим вона не підлягає задоволенню.

          Дійсно, позивачу в 2009-2010 роках оздоровчі виплачено в об’ємі, що менший від його посадового окладу. Вказане рішення було прийняте профспілковим комітетом, а саме в зв’язку в відсутністю коштів, вирішено було виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення всім працівникам в однаковому розмірі, що і було зроблено.

          Що стосується надбавки за стаж роботи, то адміністрація лікарні готова виплатити вказану надбавку, але трудова книжка знаходиться у позивача і він її умисно не надає до відділу кадрів лікарні з невідомих причин. Копія трудової книжки не є документом, згідно якого обчислюється стаж роботи.  

          Вимога про виплату коштів за час вимушеної непрацездатності також не може бути задоволена, так як позивач звернувся в Савранську ЦРЛ за допомогою 20.09.2008 року і йому було видано лікарняний лист. 17-19 вересня 2008 року позивач був відсутнім на робочому місці. В зв’язку з чим і вказані дні не були йому оплачені. Інших лікарняних листів позивач не надавав.

          Щорічні премії позивачу не виплачувались на законних підставах. Щорічні премії виплачуються в межах фонду оплати праці –в разі наявності його економії. Розмір премії залежить від особистого внеску в загальні результати підрозділу. В Савранській ЦРЛ останні роки премії взагалі не виплачувались, наказ про преміювання ОСОБА_1 не видавався, тому вказана вимога, на думку представників відповідачів, також безпідставна.

          Тому, просили суд відмовити повністю в задоволені вимог позивача.  

          Вислухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

          Як встановлено в судовому засіданні позивач дійсно працює в Саранській ЦРЛ на посаді лікаря-хірурга з 21.04.2006 року по даний час, про що свідчить витяг з наказу № 20 від 21.04.2006 року (т.1 а.с. 21).

          Згідно п. 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 р. N 308/519 Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 р. за N 1209/11489 керівники мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

          Згідно п.3.12 та 5.4 Колективного договору медпрацівників Савранської ЦРЛ, який був прийнятий на зборах 25 грудня 2006 року, зареєстрований за № 42 від 23 грудня 2006 року в Управлінні праці та соціального захисту населення Савранської ЦРЛ, який є чинним на даний час, адміністрація Савранської ЦРЛ зобов’язується надавати працівникам бюджетних установ, в тому числі і централізованих бухгалтерій матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу на рік. Надання оздоровчих передбачено при наданні відпустки.

          В судовому засіданні встановлено, що позивач в червні 2009 року та жовтні 2010 року перебував у відпустці і йому було виплачено допомогу на оздоровлення: в грудні 2009 року –820 грн., в грудні 2010 року –23 грн., що підтверджується довідками Савранської ЦРЛ і визнається сторонами. З вказаних довідок видно, що посадовий оклад позивача станом на дату виплату оздоровчих становив: на 01 грудня 2009 року –1237 грн. 15 коп., а станом на 01 грудня 2010 року - 1362 грн. (т.2 а.с. 21, 70). Таким чином позивачу безпідставно недоплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в 2009 році: 1237 грн. 15 коп. –820 грн. = 417 грн. 15 коп., в 2010 році: 1362 грн. –23 грн. = 1339 грн. Враховуючи вищевикладене, вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Крім того, з відповідача необхідно стягнути вказані кошти з урахуванням індексу інфляції, що становить за невиплату оздоровчих в 2009 році –66 грн. 91 коп., а за невиплату оздоровчих в 2010 році –13 грн. 39 коп. (а.с. т.1 а.с. 161, т.2 а.с. 20).

Тому, суд вважає, що вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення з Савранської ЦРЛ на його користь невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення в 2009-2010 роках з урахуванням індексу інфляції в загальній сумі  1836 грн. 45 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі

          Що стосується інших позовних вимог, то суд вважає, що вони є необґрунтованими, безпідставними та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

          Дійсно, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року N 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення»зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 р. за N 1209/11489 було затверджено Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення. Згідно до п.2.4.2 вказаних умов дійсно передбачено встановлення підвищення до заробітної плати лікарям за здійснення оперативних втручань у залежності від обсягу, складності й характеру їх праці при роботі: в амбулаторно-поліклінічному закладі (відділенні) - до 15 відсотків посадового окладу; денному стаціонарі хірургічного профілю - до 25 відсотків, стаціонарі - до 40 відсотків.

          Згідно додатку 3 до вказаних Умов, підвищення до посадового окладу на 15 % в зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці мають право лікарі, які працюють у відділеннях (падатах) для опікових хворих; для хворих з гострими отруєннями; гнійної хірургії усіх профілей для лікування хворих з хірургічними гнійними захворюваннями та ускладненнями; хірургічні усіх профілей, у яких при оперативних втручаннях постійно застосовується рентгенівська апаратура з візуальним контролем, лазерні установки.

          Відповідно до п.4.4 зазначених Умов, також працівникам можуть установлюватись надбавки в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):

- за високі досягнення у праці;

- за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);

- за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу було встановлено підвищення до посадового окладу за оперативне втручання в стаціонарі в розмірі: в 2006 році –30% - наказ № 29 від 26.05.2006 року (т.1 а.с. 79), в 2007 році –30 % - наказ № 14 від 13.03.2007 року (т.1 а.с. 80); в 2008 році –30 % - наказ № 25 від 06.05.2008 року (т.1 а.с. 81); в 2009 році –15 % - наказ № 7 від 17.02.2009 року (т.1 а.с. 82). Вказане підвищення у зазначеному розмірі позивачу було нараховано та виплачено, що визнають сторони.

З наказу № 14 від 13.03.2007 року головного лікаря Савранської ЦРЛ видно, що дійсно деяким працівникам Савранської ЦРЛ було встановлено підвищення до посадового окладу за складність та напруженість в роботі. Згідно зазначеного наказу позивачу вказане підвищення не встановлювалось. Крім того, позивачу також не встановлювалась підвищення за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці. Вказані факти сторони не заперечують.

Згідно п.п. 1.7, 4.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 р. N 308/519 Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 р. за N 1209/11489 конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати. Працівникам закладу, установи надбавки установлюються керівником, а керівнику та його заступникам - органом вищого рівня, у межах фонду оплати праці.

Відповідно до п. 5.11 вказаних Умов преміювання працівників проводиться у межах фонду заробітної плати. Згідно п.п. 3.13, 5.5 Колективного договору медпрацівників Савранської ЦРЛ адміністрація зобов’язується надавати працівникам преміальні квартальні, місячні та річні при наявності зекономлених бюджетних коштів у кошторисі відповідно до їх особистого внеску в загальних результат роботи за згодою з профкомом.

          Питання про надання премій позивачу взагалі не розглядалось.   

    Твердження позивача, що за результатами роботи він має переважне право на отримання підвищень та премій є його суб’єктивною думкою і не може бути прийняте до уваги судом.

          З пояснень представників відповідача видно, що в останні роки премії працівникам Савранської ЦРЛ взагалі не виплачувались.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що призначення підвищень до посадових окладів за оперативне втручання, за складність та напруженість в роботі, за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, виплати премій та визначення їх розміру є правом керівника установи, яке ґрунтується на оцінюванні роботи працівників, а не його обов’язком.

Крім того, в структурі хірургічного відділення Савранської ЦРЛ не має визначених в установленому законом порядку «гнійних»палат, що підтверджується довідкою Саранської ЦРЛ № 199 від 31.03.2011 року (т.2 а.с. 161). Сам факт знаходження хворих з гнійно-септичними захворюваннями в палатах хірургічного відділення, який визнали сторони, не може бути підставою для встановлення підвищення до окладу в зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці. Крім того, в додатках до Колективного договору медпрацівників Савранської ЦРЛ встановлено список посад, які мають право на встановлення надбавки за шкідливі умови праці. У вказаному переліку посада лікаря-хірурга, на якій працює позивач не зазначена.  

Крім того, суд приймає також до уваги той факт, що при проведенні ревізії фінансово господарської діяльності Савранської ЦРЛ порушень стосовно правильності нарахувань та виплати заробітної плати не встановлено, що підтверджується актом ревізії (т.2 а.с. 73-79). Крім того, в судовому засіданні встановлено, що фактично через відсутність коштів позивачу не була виплачена в повному обсязі допомога на оздоровлення, що також вказує на відсутність коштів на виплату вищевказаних підвищень та премій.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача невиплаченого підвищення до посадового окладу за оперативне втручання, за складність та напруженість в роботі, за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці з урахуванням індексу інфляції в сумі 24492 грн. 67 коп. та премій з урахуванням індексу інфляції в сумі 4001 грн. задоволенню не підлягають. Крім того, позивач взагалі не оскаржував і не оскаржує накази про встановлення йому підвищення до посадового окладу за оперативне втручання у розмірах, які на його думку, занижено.

Судом не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача, що вищевказані підвищення призначаються особам в порушення вимог діючого законодавства, без проведення аналізів роботи, надання відповідних подань, а також те, що аналізи проводяться особами, які не мають відповідних повноважень, а також те, що його показники роботи на досить високому рівні. Представник відповідача пояснив, що аналізи проводяться щорічно, здається звітність до вищестоящих організацій, а проведення самих аналізів проводиться за вказівкою головного лікаря.  Також, в матеріалах справи є доповідна записка про проведені операції, звіт про проведену роботу хірургії (т.1 а.с. 61-63). Саме по собі неналежне проведення аналізів роботи, підготовки подань не є підставою для стягнення невстановлених підвищень до окладів позивачу, а може бути підставою для притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно п.2.2.4 Колективного договору медпрацівників Савранської ЦРЛ адміністрація ЦРЛ організовує і забезпечує своєчасне підвищення кваліфікації і атестації лікарів на основі 5-ти річних планів. Дійсно, позивач в 2006 році проходив курси по підвищення кваліфікації, за що сплатив кошти в сумі 610 грн. (т.1 а.с.9). Савранська ЦРЛ виплатила позивачу кошти на відрядження в сумі 786 грн., а суму 610 грн. не виплатила через відсутність фінансування на вказані цілі (т.2 а.с. 80). На думку суду, позивач не довів обов’язок Савранської ЦРЛ відшкодувати йому вказані витрати. Крім того, кошти, які позивач витратив на оплату проходження курсів «Хірургія»не відносяться до заробітної плати, тому, до вказаної вимоги можуть застосовуватись строки позовної давності, як наполягають представники відповідача. Позивач сплатив кошти за проходження курсів 17.05.2006 року, а до суду звернувся лише 14.08.2009 року. Тому, суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду. Тому, на підставі викладеного, в задоволенні вимог позивача про стягнення коштів за курси підвищення кваліфікації з урахуванням індексу інфляції в сумі 1005 грн. 34 коп. належить відмовити повністю.

З табелю робочого часу за вересень 2008 року видно, що 18, 18, 19 вересня 2008 року позивач був відсутній на робочому місці і його не протабельовано (т. 2 а.с. 10). Оплата праці проводиться за фактично відпрацьований час. З довідок, наданих позивачем, видно, що він дійсно проходив обстеження в м.Одеса 17, 18, 19 вересня 2008 року (т. 1 а.с. 98-100). З довідки Савранської ЦРЛ  та медичної картки ОСОБА_1 видно, що позивач звернувся до лікарні з приводу непрацездатності 20.09.2008 року (т.2 а.с. 104-105, 160). В медичній картці зазначено запис: «прошу видать б/л с 17.09.08 г. по 21.09.08 г.». На звороті картки зазначений запис про необхідність видачі лікарняного листа з 20.09.2008 року. Після чого є резолюція головного лікаря про видачу лікарняного листа з 20.09.2008 року –з моменту звернення до Савранської ЦРЛ. Сторони визнають, 16.09.2008 року між позивачем та іншим лікарем виник конфлікт, в результаті якого позивачу було завдано тілесних ушкоджень. Однак, акт про отримання травми на робочому місці не складався. Згідно Інструкції про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена Наказом МОЗ України 13.11.2001 року № 455, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 видача та  продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем, про що робиться відповідний запис у медичній карті хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, а при наявності показань може бути продовжений в іншому. Листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікарем переважно за місцем проживання  чи роботи. У разі вибору громадянином лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи, документи, що посвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання громадянина погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, посвідченої його підписом та печаткою лікувально-профілактичного закладу. Позивач вказує, що він дійсно звернувся в Савранську ЦРЛ 20.09.2008 року і був особисто оглянутий лікарем. В м.Одеса лікарняні листи чи довідки про непрацездатність йому не видавали, тому суд вважає, що Савранською ЦРЛ правомірно видано позивачу лікарняний лист з 20.09.2008 року –з моменту його звернення до лікарні за допомогою та особистого огляду його лікарем. Тому, в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача коштів за час вимушеної непрацездатності 17,18,19 вересня 2008 року з урахуванням індексу інфляції в сумі 371 грн. 37 коп. належить відмовити повністю.

    Згідно постанови КМУ від 29 грудня 2009 р. N 1418 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я»Надбавка   за   вислугу  років  установлюється  лікарям  і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних  закладів  охорони здоров'я залежно від стажу роботи. Документом для визначення стажу роботи,  який дає право на одержання надбавки за вислугу років,  є трудова  книжка  або  інші
документи, що відповідно до законодавства підтверджують наявність
стажу роботи.

          Згідно ч.2 ст. 24 КЗпП України, при укладенні трудового договору громадянин зобовязаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту, про стан здоровя та інші документи. Обов’язок працівника надати трудову книжку також визначений п.1.3 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників».

     Згідно п. 3 постанови КМУ від 27 квітня 1993 р. N 301 «Про трудові книжки працівників»трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що визнають і сторони, що в квітні 2006 року позивач отримав в Савранській ЦРЛ свою трудову книжку для внесення записів про підвищення кваліфікації і до цього часу не повернув її у відділ кадрів. Тому, суд вважає, що адміністрації Савранської ЦРЛ об’єктивно була позбавлена провести розрахунок стажу позивача для встановлення надбавки за вислугу років. Судом не може бути прийнято до уваги твердження позивача, що адміністрація ЦРЛ могла нарахувати йому надбавку стаж за копією трудової книжки, яку він залишив, так як згідно вищевказаних постанов основним документом для визначення стажу є трудова книжка, а не її копія. Вказана надбавка не була виплачена позивачу з його вини, через те, що він не повернув трудову книжку. Крім того, представники відповідачів не заперечують проти нарахування вказаної надбавки позивачу, однак необхідно, щоб він повернув трудову книжку. В даному випадку спору взагалі не вбачається. Тому, в задоволенні вимог позивача про стягнення надбавки за вислугу років з урахуванням індексу інфляції в сумі 2481 грн. 03 коп. необхідно відмовити повністю.

          Враховуючи, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення не нарахованих надбавок необхідно відмовити, його середньомісячна заробітна плата не зміниться, в зв’язку з чим належить відмовити  в задоволенні вимоги про зобов’язання Савранської центральної районної лікарні проведення перерахунку його заробітної сплати в червні 2009 року та жовтні 2010 року в зв’язку з підвищенням середньомісячного заробітку (оплата відпустки).

          Що стосується до стягнення судових витрат в сумі 3504 грн. 82 коп., то суд приходить до слідуючого. Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав судове засідання квитанції про оплату палива на проїзд до суду на загальну суму 504 грн. 82 коп. (т.2 а.с. 36, 137, 170). Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. (т.2 а.с. 19). Однак, документально свої витрати на правову допомогу позивач не підтвердив, в зв’язку з чим вказана вимога не обґрунтована. Позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 34187 грн. 86 коп. Суд вважає можливим стягнути 1836 грн. 45 коп. Тому, на користь позивача з відповідача належить стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог в сумі 27 грн. 10 коп.   

З відповідача –Савранської ЦРЛ належить стягнути судові витрати на користь держави пропорційно до задоволених вимог державне мито в сумі 18 грн. 36 коп. та 6 грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справ.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18-19, 98 Кодексу законів про працю України, Колективним договором медпрацівників Савранської ЦРЛ, Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 р. N 308/519 Зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 р. за N 1209/11489, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов ОСОБА_1 до Савранської центральної районної лікарні, третіх осіб: головного лікаря Савранської центральної районної лікарні Шабуніна Костянтина Анатолійовича, Савранської районної державної адміністрації  про стягнення грошових коштів: за підвищення окладу за оперативне втручання, за підвищення окладу за складність та напруженість праці, надбавку за шкідливі умови праці з урахуванням за несвоєчасну виплату індексу інфляції, коштів за оплату курсів післядипломної підготовки "Хірургія", матеріальної допомоги на оздоровлення, за час вимушеної непрацездатності, щорічних премій, надбавки за стаж роботи, судових витрат, а також про зобов’язання Савранської центральної районної лікарні проведення перерахунку його заробітної сплати в червні 2009 року та жовтні 2010 року в зв’язку з підвищенням середньомісячного заробітку задовольнити частково.

2. Стягнути з Савранської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти на оздоровлення за 2009  та 2010 роки з урахуванням індексу інфляції в сумі 1836 грн. 45 коп., а також 27 грн. 10 коп. судових витрат, всього –1863 грн. 55 коп.

3. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

4. Стягнути з Савранської центральної районної лікарні на користь держави 18 грн. 36 коп. державного мита та 6 грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.                                                           

Суддя:О. В. Вужиловський