Справа № 2-331/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

 "14" березня 2011 р.                                           м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд в Одеській області

в складі: головуючого  одноособово Матяш Т. Л. ,

при секретарі  Пурдік О.І.     ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород –Дністровському цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до відповідача сільськогосподарського кооперативу «Победа»  визнання недійсним договор оренди землі ,

   В с т а н о в и в :

          Позивач звернувся до суду з позовом до СК «Победа»з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі, посилаючись на наступне.

Позивачу на підставі державного акту на праві приватної власності на землю належить земельна ділянка площею 4,98га, яка розташована на території Підгірненської сільської ради масив №3 ділянка № 5, масив № 12 ділянка № 84.   03.08.2007р. між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі № 104.  В порушення істотних умов договору відповідач безпідставно користувався належною позивачеві земельною ділянкою з 03 серпня 2007 року по 08 серпня 2008 року, оскільки згідно п.29 договору договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації. Державна реєстрація вказаного договору була проведена 08 серпня 2008 року Білгород-Дністровським районним відділом ДП «ЦДЗК»Одеської регіональної філії. Тобто договір набрав чинності 08.08.2008 року про що не було відомо позивачеві. Оскільки відбулася зміна суттєвих умов договору відповідачем в односторонньому порядку, чим було порушено п.22 Договору, відповідно до якого зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, позивач просить позов задовольнити та визнати недійсним спірний договір.

Позивач у судове засідання не з’явився надав до суду заяву згідно якої позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази,  суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається  з матеріалів справи ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, належить земельна ділянка площею 4,98 га, яка розташована на території Підгірненської сільської ради  масив № 3 ділянка № 5, масив № 12 ділянка № 84.

Згідно договору оренди землі № 104 від 03 серпня 2007 року орендодавець ОСОБА_2 передає, а орендар СК «Победа»приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,98га.

Відповідно до п.29 Договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір було зареєстровано Білгород-Дністровським районним відділом ДП «ЦДЗК»Одеської регіональної філії 08 серпня 2008 року, про що зроблено відповідну відмітку на договорі.

Таким чином відповідачем було змінено суттєві умови договору, чим порушено п.22 Договору відповідно до  якого зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Правовідносини сторін, пов’язані  з орендою землі  як на момент укладання договорів  оренди  землі так і на даний час і регулюються Законом України «Про оренду землі»від 6.10.1998 року.  

В порушення ст.15 Закону України «Про оренду землі»та Постанови КМУ від 03 березня 2004р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»в зазначеному договорі не вказано про обмеження щодо використання земельної ділянки чи відсутності обмежень, що  є істотною умовою договору відповідно до  ст.15 Закону України «Про оренду землі», недотримання якої є підставою для визнання договору недійсним.

          Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також  порушення вимог статей  4-6,11, 17, 19 цього Закону є підставою  для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

          Зазначені в договорах  оренди землі від 03 серпня 2007 р. істотні  умови лише  частково відповідають тим умовам, обов’язковість яких чітко визначена вищенаведеною нормою матеріального права.

          Зокрема, у договорі відсутні відомості  про обмеження щодо використання земельної ділянки чи відсутності обмежень, що  є істотною умовою договору.

          Також у договорі не зазначено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що  є істотною умовою договору, недотримання якої є підставою для визнання договору недійсним.

          У зазначеному договорі не визначено обсяг прав і обов’язків орендодавця та орендаря відповідно ст.ст.24,25 Закону України «Про оренду землі», що є порушенням Постанови КМУ від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».

          Згідно ч.1 ст. 290 ГК України оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у встановленому законом порядку не допускається. Однак у порушення вимог вказаної норми, укладений договір не був посвідчений нотаріально.  

          Відповідно до ч.ч.1, 4  ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

         Як зазначено в ч.ч. 2, 3 ст. 203 цього ж Кодексу,  особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

          Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV, «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

          Згідно  ст. 215 ч 1 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.    

          Ст. 203 ч 1 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави, суспільства, його моральним засадам.

          Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

          Згідно  п.7 постанови Пленуму Верховного  Суду України   від 6.11.2009 р. «Про  судову  практику розгляду  цивільних справ про визнання право чинів недійсними», - правочин може бути  визнаний недійсним  лише з підстав, визначених законом.

          За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову  за цією підставою.

          Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

          Зважаючи на це, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати понесені позивачами на сплату судового збору та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст.14, 15, 17 Закону України «Про  оренду землі», ст. ст. 213-215,224-233, 294  ЦПК  України,

Вирішив:

ОСОБА_2 до відповідача сільськогосподарського кооперативу «Победа»  визнання недійсним договор оренди землі - задовольнити.

Визнати  недійсним  договір  оренди  землі,  укладений 03 серпня 2007 року  між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським кооперативом «Победа»та зареєстрований  08 серпня 2008 року Білгород-Дністровським районним відділом ДП «ЦДЗК»Одеської регіональної філії  за реєстраційним номером 040851500096.   

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: