Справа №  2-а-1740/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року Суддя  Дебальцевського    міськго  суду Донецької області   Сухоручко Ю.О., розглянувши  у  скороченому судовому  провадженні     адміністративну  справу за   адміністративним позовом      ОСОБА_1 до  Управління пенсійного Фонду України в. м.Дебальцеве   про  визнання неправомірною відмову у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії, стягнення  недоотриманої  суму підвищення до пенсії суд -          

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

У    Дебальцевський    міський   суд Донецької області звернувся   ОСОБА_1    з   адміністративним  позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Дебальцеве  про   визнання     неправомірною    відмови    у  виплаті      недоотриманої    суми      підвищення   пенсії,  зобов»язання     виплачувати     підвищення   до  пенсії     з  09.07.2007 року ,   обґрунтувавши  свої вимоги тим, що він народився  у  1939  році. Відповідно до ст. 1  Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01  січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії .

Ухвалою Дебальцевського міського суду від 17.03.2011 року відповідно до ст.183-2 КАС України за позовом позивача відкрито скорочене провадження.

У    своїх    запереченнях  відповідач     посилається  на те, що    позивач  отримує пенсію в Управлінні ПФУ в м.Дебальцеве. Відповідно до ст.6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195-IV “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.06р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.          

Статтею 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону   України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01.01.06р., а статтею 6 –протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону   України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст.6 Закону   України “Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 111 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2007 рік” передбачено підвищення до пенсії “дітям війни” особам , які були признані інвалідами  ( крім тих, на кого поширюється Закон України “ Про статус ветеранів війни, гарантій їх  соціального захисту ”)  в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії  з 01.01.07р. у розмірі 19 грн., з 01.04.08р. –19,35 грн., з 01.10.07р. –19,75 грн. В пенсійної справі відсутня довідка МСЕК  про встановленні групи інвалідності, в зв’язку з тим  надбавка  “ Дітям війни ” не виплачувалася.   

09.07.07 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Однак, оскільки ст. 7 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то  і після рішення Конституційного суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно до пункту 5 статті 18 Закону України від 09.07.2003р. № 1058- IV “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.

Відповідно до частини 2 статті  73 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів  страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.

У зв‘язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.  

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: “ Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.

Відповідно до ст.14  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.41 розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв‘язку з прийняттям нової редакції  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  (пп. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), редакція зазначеної статті до 01.01.08р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01 08 року.

Для врегулювання ситуації, 28.05.08 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином,  розмір надбавки “ Дітям війни ” визначається автоматично по тих особових рахунках , по яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 року по 02.09.1945 року , та відсутнє  підвищення відповідно до Закону України “ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту ”.

На підставі вищевикладеного Управлінням Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве  не порушено прав позивача , підвищення “Дітям війни” виплачується управлінням Пенсійного фонду  України в м. Дебальцеве відповідно до чинного  законодавства.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати , але на підставі Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито ” від 21.01.1993 року за № 7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.

Просив відмовити у задоволенні позову в  повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, на підставі ст. 183-2 ч.4 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому проваджені суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.  

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги   підлягають      частковому  задоволенню з наступних підстав

У відповідності зі ст. 99 ч. 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві заявлені вимоги  відносно не нарахування та виплати  доплати до пенсії  як дитині війни за період з 09.07.2007 р. по  2010 р., тобто  дані  вимоги  заявлені  за межами  6 місячного  строку  звернення до адміністративного суду. Заяви про поновлення  строку та доказів поважності причин його пропуску  позивачем не додано до позову.  У  зв»язку  з  чим  судом  було    прийнято  рішення  про   залишення    адміністративного позову    в  частині   нарахування та виплати  доплати до пенсії  як дитині війни за період з 09.07.2007 р. по  17.09.2011 р.  -   без  розгляду.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги   підлягають      частковому  задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1    народився ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої  світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач ОСОБА_1    є  дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Відповідач не заперечує того факту, що  є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

Виходячи із того, що позивач   ОСОБА_1    є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії  на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

У 2009-2010 роках положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону. Так в своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.              

Позовні вимоги про   зобов»язання   нарахування  підвищення пенсії за 2010 р. з 01.01.2010р. по 31.12.2010 року підлягають задоволенню, оскільки ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2010рік” дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” не зупинено.

Позовні вимоги про   зобов"язання   нарахування  підвищення пенсії за 2011 р. з 01.01.2011р. по 04.04.2011 року підлягають задоволенню, оскільки ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2011 рік" дію ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.

Проте, предметом спору по даній цивільній справі є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування та виплатити державну соціальну допомогу. Визначення розміру нарахування, у вказаних правовідносинах, є функцією по даній справі - відповідача. У зв'язку з цим, суд вважає, що в цій частині - визначення конкретної суми допомоги, позовні вимоги не підлягають задоволенню

Відповідно до ст.2     КАС  України-   завдання    адміністративного    судочинствав  є  захист   прав, свобод   та  інтересів    фізичних  осіб,  прав  та  інтересів   юридичних  осіб   у  сфері    публічно-правовихь   відносин    від  порушень    з боку    органів   державної  влади, органів    місцевого самоврядування, їхніх  посадових і  службових  осіб, інших суб»єктів   при  здійсненні    ними   владних   управлінських функцій   на  основі  законодавства,  у   зв»язку    з чим    захисту   підлягвють  тільки   порушенні права,  а  не  ті  які   можуть  бути   порушені  у  майбутньому.   Таким чином суд  не   вбачає    підста    для  задоволення    позовних  вимог  в   частині     зобов»язання    Управління  пенсійного      фонду   України   у  м. Дебальцеве    виплачувати     педвищення  до  пенсії   відповідно  до  ст.  6   Закону   України  «Про    соціальний  захист   дітей  війни» в подальшому,  обмежившись  датою    ухвалення  рішення.       

Враховуючи наведене, слід зобов’язати УПФУ в м.     Дебальцеве  здійснити  нарахування та виплату   ОСОБА_1    підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди:  з  17.09.2010 р. по  31.12.2010 року,  та з 01.01.2011 року по   04.04.2011р.

Відповідно до п. 34 ст. 4Декретк Кабінету Міністрів України „Про Державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.   

На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007,  ст. 62 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ЗУ  ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ЗУ  ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ЗУ ,,Про Державний бюджет України на 2010 рік ” Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105,158-163 КАС України,суд,-

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Позов ОСОБА_1 в  частині   нарахування та виплати  доплати до пенсії  як дитині війни за період з  17.09.2010 р. по  31.12.2010 року,  та з 01.01.2011 року по 04.04.2011р.  - задовольнити.

Визнати      неправомірною    відмову    Управління    пенсійного  фонду   України  у  м. Дебальцеве  Донецької  області,  щодо    виплати   недоотриманої  суми   підвищення  до  пенсії    відповідно  до ст. 6  Закону  України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.   Дебальцеве  Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з 17.09.2010 р. по  31.12.2010 року,  та з 01.01.2011 року по 04.04.2011р. , з урахуванням проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення постанови,   апеляційної скарги.  

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя    Дебальцевського

міського суду Донецької області                                                    Ю.О. Сухоручко