2-а-282/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.03.2011  

Лутугиннский районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бескровного Я.В.

при секретарі Степаненко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Антрацитівської роти ДПС ОДДЗ м.Антрацит в Луганській області Єрмоленка Віктора Вікторовича про визнання дій суб’єкта владних повноважень незаконними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся 18.02.2011р. до дійсного суду з дійсним позовом посилаючись на те, що постановою відповідача ВВ1 №067007 від 10.02.2011 року по справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122ч.2 КУпАП, а саме за ненадання переваги в русі автобусу, який рухався при зеленому світлі світлофора у зустрічному напрямку, оскільки вважає, що транспортних засобів, які б рухалися у зустрічному напрямку не було.

          Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач до суду не явився, надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою ВВ1 №067007 від 10.02.2011р. на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. у зв’язку з тим, що 10.02.2011р. о 16-50 на перехресті доріг Київ-Харків-Довжанський та Старобільськ-Луганськ-Донецьк, керуючи ам ВАЗ 211120 дн НОМЕР_1, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофору на надав дорогу автобусу, який рухався в зустрічному напрямку та повертав праворуч, тобто не виконав вимоги п.16.6 ПДР, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.122ч.2 КУпАП.          

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, у яких зазначив, що позивача було правомірно притягнуто до відповідальності, а сам факт правопорушення підтверджується відеозаписом.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З протоколу про адміністративне правопорушення ВВ1 №279373 від 10.02.2011р. вбачається, що його було складено щодо позивача, який 10.02.2011р. о 16-50 на перехресті доріг Київ-Харків-Довжанський та Старобільськ-Луганськ-Донецьк, керуючи ам ВАЗ 211120 дн НОМЕР_1, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофору на надав дорогу автобусу, який рухався в зустрічному напрямку та повертав праворуч, тобто не виконав вимоги п.16.6 ПДР. Вказана обставина підтверджується відеозаписом.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази суд вважає, що позивача обґрунтовано притягнуто до відповідальності за ст.122ч.2 КУпАП, а штраф призначено у межах норми даної статті, а отже у задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо пояснень позивача на вимоги Наказу МВС №1111 від 13.11.2006р. та закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність, суд ставиться критично, оскільки вказаний наказ втратив чинність у червні 2009р., а відеокамера, якою Зроблено фіксування правопорушення, не є засобом вимірювальної техніки і не входить до Переліку продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 171-2  КАС України, суд –

П о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: