ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
18.09.2006 | Справа №2-13/12654-2006 |
За позовом Сакського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі 1. Лесновської сільської Ради, Сакський район с. Лесновка; 2. Сакської районної державної адміністрації, м. Саки
До відповідача Приватного підприємства “Науково-виробнича компанія “Альянс Інвест”, м. Київ
Про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 3170,30 грн., розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.
Суддя А.І. Жукова
Позивач – 1. не з’явився ; 2. не з’явився
Відповідач – не з’явився
Прокурор – Домнікова Я.І. - посвідчення
Суть спору: Сакський міжрайонний прокурор звернувся до ГС АР Крим з позовом в інтересах держави в особі Лесновської сільської Ради, Сакський район с. Лесновка; Сакської районної державної адміністрації, м. Саки до відповідача Приватного підприємства “Науково-виробнича компанія “Альянс Інвест”, м. Київ про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 3170,30 грн., у тому числі пені у сумі 2560,82 грн., розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови п. 2.1 договору оренди земельної ділянки і не вносить орендну плату за використання земельної ділянки, у зв’язку з чим станом на 01.06.2006 року склалася заборгованість по орендній платі у сумі 609,48 грн.
Також вказує на те, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати, стягується пеня у розмірі 0,3 % від суми орендної плати. Станом на 01.06.2006 року пеня складає 2560,82 грн.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Перший позивач та відповідач у судове засідання тричі не з’явилися, причини неприбуття суду не відомі. Про день та час слухання справи були сповіщені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 ГПК України.
Справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд –
В С Т А Н О В И В :
22.06.1999 р. між Лесновською сільською радою та Приватним підприємством “Науково-виробнича компанія “Альянс Інвест” був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 3000 кв.м.
Відповідно до п. 1.2 договору, у конкретне користування орендаря по цьому договору переходить земельна ділянка загальною площею 3000 кв.м., яка розташована на господарському дворі в селі Володимирівна Сакського району вул. Виноградна, 137, а саме для складування та зберігання чорного та кольорового металобрухту.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до п. 1.3 договору оренди земельної ділянки, земельна ділянка, яка є предметом договору передається в оренду строком з 22.06.1999 року по 31.12.1999 року включно. По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін у цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.
Позивачем не представлено доказів того, що відповідач звертався до Лесновської сільської ради з заявою про пролонгування договору оренди і те, що договір був пролонгований. Не представлено також доказів того, що у сторін малися обоюдні наміри до пролонгування вищезгаданого договору оренди.
Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР, який діяв на момент укладання договору, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється у три роки.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК України.
Статтею 80 ЦК УРСР передбачено, що сплив позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Однак, прокурор або позивач не зверталися до суду із заявою про поновлення строку позовної давності.
Таким чином, відповідно до ст. 71 ЦК УРСР трирічний строк позовної давності для стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 609,48 грн. сплинув, що є підставою для відмови у позові.
У частині стягнення пені у розмірі 2560,82 грн. позовні вимоги задоволенню також не підлягають.
Розрахунок заборгованості пені представлений за період з січня 2003 року по травень 2006 року, що не відповідає періоду дії договірних зобов’язань між сторонами.
Строк дії договору сплинув 31.12.1999 року. Доказів того, що земельна ділянка використовувалася у період, який вказаний у розрахунку заборгованості пені суду не представлено.
Відповідно до ст. 72 ЦК УРСР, скорочені строки давності протяжністю у шість місяців діють по позовам про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Що стосується дострокового розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, то позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню у зв’язку наступним.
П. 4.1 договору передбачає, що підставою припинення договору є закінчення його строку.
Відповідно до п. 1.3 договору оренди земельної ділянки, земельна ділянка передається в оренду строком з 22.06.1999 року по 31.12.1999 року включно. Прокурор та позивачі не представили суду доказів того, що договір оренди земельної ділянки був поновлений на новий термін. Таким чином, строк дії договору сплинув 31.12.1999 року.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Жукова А.І.