№ 2-157\07p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Об серпня 2 007 року. М. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - Забуранного Р.А.,
при секретарі - Вороні Т.ОСОБА_3
за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод» про стягнення розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод» про стягнення розрахунку при звільненні, вказавши, що працював у відповідача на посаді водія вантажного автомобіля. Наказом відповідача № 078 від Об.01.2007року його було звільнено з роботи. Однак, на порушення вимог чинного законодавства з ним не був проведений повний розрахунок при звільненні. Він звернувся до керівництва відповідача з проханням про проведення з ним повного розрахунку, однак не погодивши суму розрахункових коштів так, як він вважав, що дана сума значно занижена перебуваючи на підприємстві він не забрав трудової книжки та коштів, які йому видавав керівник відповідача. Пізніше від ТОВ «Шкір завод» по пошті він отримав трудову книжку та розрахункові кошти у сумі 372, 10 гривень. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі при звільненні та заборгованість по підзвітних сумах всього на загальну суму 3377, 93 гривні.
Змінивши свої порзовні вимоги просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 755, 82 гривень утриманих з його заробітної плати на погашення кредиту так, як вважає, що вказані кошти утриманні незаконно.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов та просив суд стягнути з відповідача на його користь незаконно утриманої заробітної плати на суму 755, 82 гривні так, як вважає, що керівництвом відповідача безпідставно з його заробітної плати за жовтень - грудень 200 6 року було утримано кошти на вказану суму по сплаті за кредит. Він дійсно отримував кредит на підприємстві за усною домовленістю з керівництвом підприємства та щомісячно за його згодою із його заробітної плати утримувалися кошти на погашення вказаного кредиту. Однак, яку саме суму він брав він не пам'ятає та вважає, що повний розрахунок по отриманому кредиту ним був проведений у серпні 2006 року, а тому у липні
2006 року сума кредиту з нього уже не стягувалася. Просив задовольнити його позов стягнувши з відповідача 755, 82 гривень так як ніяких доручень будь - кому та ніяких заяв щодо утримання із його заробітної плати коштів на погашення кредиту він відповідачеві не надавав.
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала та вказала, що позивач працював у відповідача на посаді водія. При йог звільненні з ним був проведений повний розрахунок по заробітній платі. Так як позивач перебуваючи на підприємстві відмовився отримати трудову книжку та розрахункові кошти при звільненні то керівництвом підприємства його трудова книжка та розрахункові кошти у розмірі 372, 10 гривень були направленні йому по пошті. Щодо утримання з позивача коштів по сплаті за кредит то у вересні 2004 року позивач на підприємстві отримав безвідсотковий кредит у розмірі 5500 гривень, за усною домовленістю з підприємством без укладення письмових документів. І за його усною згодою щомісячно з його заробітної плати утримувались кошти на погашення отриманого ним кредиту. Останні утримання із заробітної плати на погашення кредиту позивача були здійсненні у жовтні - грудні 2006 року на загальну суму 755, 82 гривень. Просила суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін та вивчивши письмові матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими обставинами.
Частиною 4 статті 4 3 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної законом.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» (далі Закон) та ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач працював у відповідача на посаді водія. У відповідності до наказу ТОВ «Шкір завод» № 078 від 06.01.2007 року позивача було звільнено із займаної посади п.1 ст. 40 КЗпП України. Станом на момент звільнення позивачеві було нараховано заробітну плату при звільненні з якою позивач не був згідний та перебуваючи на підприємстві у зв'язку із звільненням відмовився отримати трудову книжку та розрахункові кошти, так як не був згодний із їх розміром. У зв'язку з тим, що позивач відмовився отримати належно оформлену трудову книжку та заробітну плату при звільненні керівництво відповідача поштою переслало останньому трудову книжку та розрахункові кошти при звільненні в розмірі 372, 10 гривень.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що позивачеві була нарахована заробітна плата у встановленому законом порядку, на що сторони у ході судового розгляду по справі не заперечували, крім суми утримання на погашення кредиту в розмірі 755, 82гривень, в тому числі утримання із заробітної плати на погашення кредиту у жовтні 2006 року - 127, 21 гривень; у листопаді 2006 року - 166.79 гривень; у грудні 2006 року -461.82 гривень.
Частиною 1 статті 25 Закону визначено, що забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків передбачених законодавством.
Суд критично ставиться до пояснень представників відповідача, свідків ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 щодо отримання позивачем у ТОВ «Шкірзавод» кредиту, так як будь-яких документів, щоб підтвердив вказаний факт до суду надано не було. Крім того, у відповідності до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір ч.3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Крім того, суд оцінює докази своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні у справі доказів ч.1 ст. 212 ЦПК України.
Враховуючи викладене, те, що представником відповідача не було надано до суду належних та допустимих доказів, крім своїх пояснень, того, що між ТОВ «Шкірзавод» та М. уклався договір кредиту та того, що останній надавав свою згоду на утримання з його заробітної плати за жовтень - грудень 2006 року, коштів на погашення кредиту, суд вважає за необхідне задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача незаконно утримані кошти із заробітної плати останнього при його звільненні в розмірі 755, 82 гривень.
У відповідності до ст. 43 Конституції України, ст. ст. 1, 25 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 2005 року (із змінами та доповненнями), ст. 94 КЗпП України, керуючись ст. ст. 57, 60, 208, 209, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод» про стягнення розрахунку при звільненні-задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод» на ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі при звільненні в розмірі 755, 82 гривень.
Рішення суду в межах заробітної плати допустити до негайного виконання.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод» на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України .