Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-3303/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Цоток В.В.
Доповідач Гайсюк О. В.
Постанова
Іменем України
11.04.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючої судді –Белінська І.М.
Суддів –Гайсюка О.В., Савченко С.О.
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
встановила:
25 серпня 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Зазначав, що він має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив визнати такі дії відповідача протиправними і зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період за 2007 - 2010 роки.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за період з 25 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. В решті заявлених вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати і відмовити в задоволенні позову у зв’язку з його недоведеністю. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”від 18 лютого 2010 року № 1691-У1.
Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з 09.09.2010 року справи даної категорії повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції не звернув уваги на зміни в діючому законодавстві, ухваливши рішення за нормами ЦПК після прийняття рішення Конституційним Судом України від 09.09.2010 року.
Вказана обставина є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Оскільки позивач має право на отримання підвищення до пенсії, відтак він має право на звернення до суду за захистом порушеного такого права.
Однак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30 липня 2010 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. В частину другу статті 99 КАС України внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України , в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов, в якому заявлені, в тому числі і вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007, 2008 , 2009 роки подано до суду 25.08.2010 року, тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.
Позивачем у справі не було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку та необґрунтовано поважності причин пропуску строку на звернення до суду за захистом порушеного права. Суд першої інстанції не встановив поважності причин пропуску такого строку.
В запереченні на позов відповідач зазначав про пропуск позивачем строку звернення до суду, наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку (а.с.13).
Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, тому позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду. Право на звернення не залежить від прийняття рішень Конституційним Судом України.
Оскільки позивач звернувся до суду 25 серпня 2010 року, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 25 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 24 серпня 2009 року – скасувати, а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
На час розгляду справи Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік не призупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст.6 цього Закону.
Проте, УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області будь-яких дій з цього приводу не здійснювало.
Отже, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України (в старій редакції) та враховуючи час звернення до суду позивача з позовом, в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов’язання уПФУ в Добровеличківському районі провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з 25 серпня 2009 року по 25 серпня 2010 року, день звернення до суду в межах річного строку звернення до суду. 6-ти місячний строк, на думку колегії суддів повинен застосовуватися до осіб, право яких порушено після 30.07.2010 року.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надано державою і закріплено вказаним законом.
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею визначені та закріплені в Законі.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позовних вимог є безпідставними і такими, що висновку суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 25 серпня 2009 року по 25 серпня 2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та частини 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за період з з 25 серпня 2009 року по 25 серпня 2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Позовні вимоги в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 25 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 24 серпня 2009 року - залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: