УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Берещанської І.І. суддів   М'ясоєдової Т.М. Сокола B.C.

При секретарі                Войциховської Е.В.

з участю: позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 416,74 гривні у рахунок заподіяного матеріального збитку, 136 гривень за проведення товарознавчого дослідження, 196 гривень у рахунок вартості матеріалів для фарбування автомобіля, 300 гривень у рахунок сплати судового збору та 5000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за усною домовленістю з відповідачем 10.12.2004 року ОСОБА_1 поставив у гараж ОСОБА_2 свій автомобіль ВАЗ-21063 державний НОМЕР_1 для виробництва фарбових робіт. На авторинку позивач придбав необхідні для фарбування матеріали на суму 196 гривень і передав їх відповідачу. 18.12.2004 року він прийшов до відповідача за автомобілем, однак фарбові роботи виконані не були, а відповідач перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 разом з Бойко спробували викотити автомобіль з гаражу, але відповідач перешкоджав їм у цьому, взявши у руки ножиці провів ними по автомобілю, після чого кувалдою вдарив по машині. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 заподіяні, як матеріальний збиток, так і моральна шкода, що полягає в тому, що позивач втратив додаткові доходи від надання експедиторських послуг на своєму автомобілі, у родині почалися скандали, через що він постійно перебуває у нервовому стані, погіршився його стан здоров'я.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 475 гривень за відновлювальні роботи, 196 гривень за фарбові матеріали, 5000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди,

Справа № 22ц-1559/06                                Головуючий суду першої інстанції

Сафонов В.В. Доповідач    М'ясоєдова Т.М.

судові витрати за сплату державного збору 250 гривень, за проведення автотоварознавчого дослідження і судової експертизи 280 гривень.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 11.11.2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 416,74 гривень у рахунок відшкодування матеріального збитку, 1000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати за проведення автотоварознавчого дослідження і судово-товарознавчої експертизи в сумі 280 гривень, а також витрати за сплату державного збору в сумі 59,50 гривень, а всього присуджено до стягнення 1756,24 гривень. Також рішенням суду ОСОБА_1 повернено зайво внесену суму судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції від 11 листопада 2005 року як необгрунтованого та постановленого с порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не встановив дійсної дати конфлікту, що виник між сторонами помилково вважав, що конфліктна ситуація виникла через неякісне виконання робіт відповідачем, не взяв до уваги суперечливості в показаннях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не врахував неправомірні дії з боку позивача. Апелянт вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про спричинення йому матеріального збитку та моральної шкоди не доведені.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, судова колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд розглянув справу у межах позовних вимог ОСОБА_1 згідно фактичних обставин справи та вимог закону.

З висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вважає їх обґрунтованими.

Згідно частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана' неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 вказаної статті.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був усно укладений договір підряду, згідно якого відповідач зобов'язувався за завданням позивача виконати роботи по фарбуванню автомобіля ВАЗ-2106 державний НОМЕР_1, що належить позивачеві. Однак, 18.12.2004 року між сторонами виник конфлікт в результаті якого відповідач навмисно наніс по капоту автомобіля удари кувалдою та ножицями. Завданий матеріальний збиток у зв'язку з пошкодженням автомобіля висновком експерта №349 оцінюється в 416,74 гривень (а.с. 24-26). В наслідок таких дій ОСОБА_2, ОСОБА_1 також заподіяна моральна шкода яку суд першої інстанції оцінює в 1000 гривень.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону, в зв'язку з чим, оскаржуване рішення не може бути скасоване чи змінено по суті.

При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи дав належну оцінку наданим сторонами доказам.

Додаткових доказів, що мають відношення до справи, відповідач апеляційному суду не надав.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і правових підстав для його скасування з направленням справи на новий судовий розгляд не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково вказав в рішенні, що конфлікт між сторонами мав місце 25 грудня 2004 року, оскільки це суперечить фактичним обставинам справи, поясненням сторін та постанові правоохоронних органів Сімферопольського району від 26 грудня 2004 року на а.с. 14, де вказано, що ці події відбулися 18 грудня 2006 року за місцем проживання ОСОБА_2 Доводи апелянта в цій частині слід визнати обґрунтованими.

Показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допитаних в судовому засіданні правдиві, здобуті з дотриманням вимог статей 50, 51, 52 Цивільного процесуального кодексу України і їм дана належна оцінка місцевим судом.

При постанові рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд врахував конкретні обставини справи, ступінь вини сторін у конфлікті та надані сторонами докази, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції його процесуальних прав об'єктивно нічим не підтверджено, тому не може бути прийнято до уваги.

З урахуванням наведеного, керуючись ч. 1 ст. 308, статтями 303, 304, 313, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2005 року по суті залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Судді: