справа № 2-а-231/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С. І.
при секретарі Подзігун Р.І.,
за участю представника позивача Денисенка В.М.,
представника відповідача Севастьянової О.В.,
представника 3-ї особи Гальчевського В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 2» до виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі» про визнання протиправним рішення міської ради і його скасування, -
встановив:
Позивач ТОВ «Магазин № 2» в жовтні 2008 р. звернувся до суду з даним позовом, який мотивував тим, що відповідно до свідоцтва про власність від 30.06.1994 р. товариству на праві власності належить цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Ірпінь по вул. З Інтернаціоналу 103. 3-тя особа ТОВ «Будинок торгівлі» є співвласником даного майнового комплексу відповідно до свідоцтва про власність. Позивач займає перший поверх будівлі, а 3-тя особа - другий та третій поверхи споруди. Вказував, що за заявою 3-ї особи, Ірпінський міськвиконком 29.02.2008 р. прийняв рішення, яким дозволив ТОВ «Будинок торгівлі» виконання проектно-вишукувальних робіт по реконструкції торгівельного центру шляхом надбудови 4 і 5 поверхів в м. Ірпені по вул. З Інтернаціоналу 103, не повідомивши про це позивача. Зазначив, що згідно висновку державного ЦЩБК від 28.05.2008 р. забороняється збільшувати навантаження та перекриття іншим технологічним обладнанням торгівельного центру, що може привести до аварійного стану будівлі. Посилаючись на порушення відповідачем при прийнятті рішення прав позивача як співвласника будівлі торгівельного центру та порушення вимог закону, просив визнати незаконним та скасувати оспорюване рішення Ірпінського міськвиконкому.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, підтвердив викладені в позові обставини, просив вимоги задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що рішення виконкому відповідає вимогам законодавства України, бо прийняте у межах повноважень. Послався, що відповідно до ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку добудову без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їх прав. Рішення виконкому прийняте за заявою ТОВ «Будинок торгівлі» та відповідно до наданих ТОВ документів і не порушує права поизвача. Просив в позовів відмовити.
Представник 3-ї особи в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач та 3-тя особа не є співвласниками будівлі торгівельного центру по вул. З Інтернаціоналу 103 в м. Ірпінь, бо вони користуються відокремленими частинами будівлі, а тому згода позивача на проведення надбудови 4-го і 5-го поверхів в торгівельному центрі не потрібна, відповідно рішення виконкому є законним. Також послався, що оспорюване рішення виконкому не порушує прав позивача, бо в даному випадку мова іде не про дозвіл на будівництво, а про проектно-вишукувальні роботи по реконструкції споруди. Просив в позові відмовити.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, вивчивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Даний спір за участю Ірпінського міськвиконкому як суб»єкта владних повноважень (п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п.1 ч. 1 ст. 17 КДС України належить до компетенції адміністративних судів України, поскільки виконком як орган місцевого
і
самоврядування реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції в галузі будівництва.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - Ірпінського міськвиконкому при прийнятті рішення суд керується наступним.
Судом встановлені слідуючі обставини: позивач ТОВ «Магазин № 2» є власником майна цілісного майнового комплексу - магазину № 2 по вул. З Інтернаціоналу 103 в м. Ірпінь Київської області відповідно до договору купівлі-продажу державного майна від 30.06.1994 p., придбаного в порядку приватизації державного майна (а.с. 13). Згідно договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі від 10.07.1995 р. до складу майнового комплексу увійшли як рухоме майно (додаток № 1 до акту), так і нерухоме майно - частина будівлі торгівельного центру по вул. З Інтернаціоналу 103 в м. Ірпінь Київської області, зокрема 387, 1 кв. м. першого поверху та 3, 9 кв. м. другого поверху (а.с. 125-133).
3-тя особа ТОВ «Будинок торгівлі» є власником майна цілісного майнового комплексу -будинку торгівлі по вул. З Інтернаціоналу 103 в м. Ірпінь Київської області відповідно до договору купівлі-продажу державного майна від 30.11.1993 p., придбаного в порядку приватизації державного майна (а.с. 23). Згідно договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі від 09.02-1994 р. до складу майнового комплексу увійшли як рухоме майно (додаток № 2 до акту), так і нерухоме майно - частина будівлі торгівельного центру по вул. З Інтернаціоналу 103 в м. Ірпінь Київської області, зокрема 109, 7 кв. м. першого поверху, весь другий та третій поверхи (а.с. 134-141).
Також судом встановлено, що 28.09.2007 р. 3-тя особа ТОВ «будинок торгівлі» звернулася до відповідача із заявою про надання погодження на надбудову 4 і 5 поверхів над існуючою триповерховою спорудою торгівельного центру по вул. З Інтернаціоналу 103 в м. Ірпінь (а.с. 22).
Рішенням Ірпінського міськвиконкому від 29.02.2008 р. 3-ій особі дозволено виконати проектно-вишукувальні роботи по реконструкції торгівельного центру в м. Ірпені по вул. З Інтернаціоналу 103 (а.с.
Вказані обставини визнаються сторонами і згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.
Вирішуючи даний адміністративний спір суд керується наступними положеннями закону.
Згідно п.9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів міських рад належить власні повноваження щодо надання відповідно до Законодавства дозволу на спорудження об»єктів містобудування незалежно від форм власності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Оцінюючи встановлені судом обставини у їх сукупності, суд вважає, що рішення відповідача про дачу 3-й особі дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт по реконструкції торгівельного центру в м. Ірпені по вул. З Інтернаціоналу 103 прийняте з порушенням вимог ч.3 ст. 2 КАС України, а саме з порушенням принципу законності рішення, тобто відповідності рішення законам України.
Суд прийшов до таких висновків, поскільки, даючи одній особі дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт щодо надбудови 2-х поверхів торгівельного центру, виконком не врахував, що дана споруда належить на праві спільної власності двом особам, в тому числі ТОВ «Магазин № 2», які володіють та користуються будівлею спільно.
Відповідно при розгляді заяви та прийнятті оспорюваного рішення виконком повинен був з»ясувати думку іншого співвласника та вирішити питання про його згоду на надбудову, чого не дотримався.
За таких обставин вимоги позивача обгрунтовані і підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб"єкта владних повноважень і про скасування такого рішення.
З наведених підстав суд вважає за необхідне визнати оспорюване рішення протиправним та скасувати його.
Доводи представника 3-ї особи про те, що позивач і 3-тя особа не є співвласниками будівлі торгівельного центру, бо майно між ними поділене згідно ст. 367 ЦК України, суд не приймає до уваги як безпідставні. Зі змісту ч.3 ст. 367 ЦК України вбачається, що поділ майна, що є у спільній частковій власності можливий шляхом укладення за взаємною згодою співвласників договору про поділ нерухомого майна, який підлягає нотаріальному посвідченню, а за відсутності згоди за рішенням суду. Як вказаний договір, так і рішення суду про поділ в натурі між співвласниками будівлі торгівельного центру відсутні.
Не заслуговують на увагу і посилання представника 3-ї особи на те, що дане рішення не порушує прав позивача з наведених вище міркувань.
На підставі ст. ст. 19, 41 Конституції України, ст. 31 Закону. України «Про місцеве самоврядування», керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -
постановив:
Позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 29.02.2008 р. щодо надання дозволу ТОВ «Будинок торгівлі» виконати проектно-вишукувальні роботи по реконструкції торгівельного центру в м. Ірпені по вул. З Інтернаціоналу 103.
Постанова в повному обсязі буде виготовлена не пізніше 07.06.2009 р.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.