Справа № 2а-503 \09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Турецької О.І.

при секретарі Скоріній Т.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі УПФ) про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2006 року по  грудень 2008 року включно суму 3 891, 90 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він належить до соціальної групи дітей війни та відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон) має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, відповідач, у порушення закону перерахунок пенсії не здійснив, тому він звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що позивач дійсно має право на отримання пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" зазначено, що забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок державного бюджету, а кошти УПФ для проведення підвищення пенсій надані не були. Крім того відсутній Закон, який би встановлював розмір мінімальної пенсії за віком саме для здійснення перерахунку (підвищень) пенсій та надбавок.

Представник відповідача також зазначив, . що після набрання чинності Рішенням Конституційного суду України № 10-рп2008 від 22.05.08 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 відповідачу виплачувалася надбавка до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірах передбачених законодавством.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає позов частково обґрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню на наступних підставах.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Тому, позивач підпадає під діє зазначеного Закону та є дитиною війни.

Із оглянутої у судовому засіданні пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається,   що   він   отримав   у   2008   році   підвищення   до   пенсії   у   розмірі:   з

-01.01.2008р. - 47 грн., з 01.04.2008р. - 48, 10 грн., з 01.07.2008р. - 48, 20 грн    з 01.10.2008р.-49, 8 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" N2195-IV від 18.11.2004 року (набрав чинності з 01.01.2006 року) зі змінами на 09.07.2007 рік, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлений ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст. 28 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Суд вважає можливим застосувати дію ч.1 ст.28 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Аналізуючи заперечення відповідача проти позову, суд критично ставиться до їх пояснень щодо відсутності в Пенсійному бюджеті України коштів на здійснення вищевказаних виплат, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України, як стверджує відповідач.

Відсутність у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни, являється ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка, що не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи те, що Позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Як вбачається зі справи "Кечко проти України", Європейський Суд з прав людини, констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання,    взяті    державою,    навіть    якщо    такі    зобов'язання    містяться    у

законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року №б-рп/2007 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" серед яких: ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п.12 ст.71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Таким чином, з 09.07.2007 р. відновлено ст.б Закону в повному обсязі, що поновило право позивачки на отримання належної їй щомісячної державної соціальної допомоги.

Державним бюджетом України на 2008 р. зазначена стаття була змінена і викладена у наступні редакції:

„Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ст.58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Рішенням Конституційного суду України по справі N 10-рп/2008 22 травня 2008 року було визнано неконституційними п.41 Розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином редакція ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повернулась в стан що існував до внесення змін від 28.12.2007р., тобто надбавка дітям війни визначається в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, він має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному законом України „Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" №3235 від 20.12.2005 року було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами   виконання   бюджету  у  першому   півріччі,   у  порядку,   визначеному

Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. У Прикінцевих положень Закону Кабінету міністрів України доручено за результатами виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2006 року внести Верховній Раді України пропозиції щодо подальшого поетапного впровадження ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", проте доручення Кабінетом Міністрів України впродовж 2006 року виконане не було. До цього часу положення ст.110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовані та неконституційними не визнавались, тому суд приходить до висновку, що вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 року не підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Аналіз вищевикладеного, свідчить про те, що УПФ діяло без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів ОСОБА_1 і цілями на досягнення яких спрямовані його дії.

Разом з тим, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, і стягнення належить проводити виходячи з зобов'язання відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції по 31.12.2007 року), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період часу з 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року та зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та доплатити різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 22.05.2008 року по жовтень 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції по 31 грудня 2007 року), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період часу з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести ОСОБА_1 перерахунок та доплатити різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, зазначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України» з 22.05.2008 року по грудень 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.