Справа №2-802/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Турецької І.О. при секретарі - Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - відкрите акціонерне товариство "Морський транспортний банк", про повернення позики за договором, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору позики, відшкодування збитків на тій підставі, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 01.03.2008р. був укладений договір позики, згідно якого він передав, а відповідач прийняв грошову суму, еквівалент якої складав 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США за курсом НБУ.

Позичальник прийняв зобов'язання повернути отриману грошову суму та проценти за користування позикою у розмірі 33% річних до 01.03.2009р.

Але 10.10.2008р. відповідач надіслав позивачу листа з повідомленням про односторонню відмову від виконання зобов'язання по сплаті процентів за користування позикою починаючі з 01.09.2008р. та попередженням про можливість невиконання зобов'язання повернути позичені кошти у встановлений договором строк.

Одностороння відмова ОСОБА_2 від нарахування та сплати процентів починаючи з 01.09.2008р., а також повідомлення про імовірність неповернення позичених коштів змусили ОСОБА_1 звернутися до суду із позовом про розірвання договору позики та відшкодування збитків.

Свої вимоги в частині стягнення моральної шкоди позивач обґрунтовував тим, що неповернення відповідачем позики та несплата процентів завдала йому суттєвих душевних страждань, погіршило стан його відносин з оточуючими і близькими людьми, порушило нормальні життєві та ділові зв'язки.

05.03.2009р. у зв'язку з тим, що в період розгляду справи, а саме 01.03.2009р., сплинув строк дії договору позики, ОСОБА_1 уточнив позов змінивши підставу та предмет позову, а саме, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 6160000 грн. позики, 2032800 грн. процентів за користування позикою, 10538 грн. 50 коп. відшкодування реальних збитків, 34342 грн. 42 коп. - три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення та моральну шкоду в сумі 150 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із чим, вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, а саме не визнав в частині нарахування 33% річних з 01.09.2008р. по 01.03.2009р., та 3% річних від простроченої суми, що мають нараховуватися за весь час прострочення зобов'язання, а також стягнення з нього моральної шкоди.

Так, ОСОБА_2 не заперечував проти стягнення з нього суми основного боргу в розмірі 800 000 доларів США, а також вважав суму в розмірі 132000 доларів США гідною компенсацією позивачу за завдану йому матеріальну та моральну шкоду.

Свої заперечення відповідач обґрунтовував світовою фінансовою кризою, яка призвела до знецінення актів його підприємства. Також відповідач вважав, що гроші, які позичив йому позивач не зберегли б свою вартість на сьогоднішній день, якщо б він вклав їх в нерухомість або цінні папери, які на даний час також подешевшали.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору не заперечував проти задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, що позов підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 01.03.2008 р. був укладений письмовий договір позики відповідно до якого позикодавець передав, а позичальник прийняв грошову суму, еквівалент якої складав 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США за курсом НБУ. Позичальник прийняв зобов'язання повернути отриману грошову суму та проценти за користування позикою у розмірі 33% річних в строк до 01.03.2009 р.

10 жовтня 2008 р. ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з заявою про зміну умов договору, запропонувавши повернення боргу лише у 2011 р.

01.03.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 за поверненням позики та процентів за договором, але отримав відмову у зв'язку з відсутністю у відповідача коштів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно ч.1 ст.1047 цього кодексу договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором..

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як свідчать матеріали справи, договір позики був укладений в письмовій формі, як того вимагають вимоги вищевказаних статей, а також відповідач отримав за договором гроші в розмірі 800 000 доларів США, що він і не спростовує.

Згідно довідки про офіційні курси валют Національним банком України встановлений курс 770, 00 грн. за 100 доларів США станом на 05.03.2009 р. За офіційним курсом НБУ сума позики складає 6 160 000 грн. (770, 00 грн. х 8000 доларів США).

Згідно ст.536 та ч.1 ст.1048 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як вбачається із змісту договору, з яким сторони погодилися підписавши його, відповідач зобов'язався виплатити проценти з позиченої суми в розмірі 33 % річних.

Тому, на думку суду, вимоги позивача щодо стягнення 33 % процентів за користування позикою належить стягнути з відповідача в наступному розмірі: сума боргу 6 160 000 грн. х 33 % = 2 032 800 грн.

Згідно  ст.526   ЦК   України зобов'язання має виконуватися належним чином.

Недопустимість  одньосторонньої відмови від зобов'язання встановлена ст. 525 цього

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу 3 урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних ВІД простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідно до вимог вищевказаних статей, з відповідача належить стягнути З % річних з простроченої суми, яка складається з: сума боргу 6160000, 00 грн. + проценти за користування 2032800, 00 грн. = 8192800, 00 грн. х 3 % річних = 34342, 42 грн.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо понесених ним витрат у вигляді оплати судового збору в розмірі 1 700 грн., інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн. та оплати послуг адвоката в розмірі 8 800 грн.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суди розглядають спори про відшкодування фізичній або юридичній особі моральної шкоди коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, а також у випадках передбачених Цивільним кодексом України та іншим законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Наслідки порушення договору позичальником, не передбачають відшкодування моральної шкоди. Не передбачає таких наслідків порушення договору позичальником і укладений між сторонами договір позики, а тому відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 16, 524-526, 530, 533, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 208, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення позики за договором, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 позику в розмірі 6 160 000 (шість мільйонів сто шістдесят тисяч) грн., проценти за користування позикою в розмірі 2 032 800 (два мільйони тридцять дві тисячі вісімсот) грн. та три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення 34 342 (тридцять чотири тисячі триста сорок дві) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 10 538 (десять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 50 коп.

В  задоволенні  вимог ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.