У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на постановлені щодо неї судові рішення.

            Вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2005 року

                                   ОСОБА_1,

                                   раніше не судиму, -

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до 1615 грн. штрафу.

            Постановлено стягнути з ЗАТ “Європейський страховий альянс” 4151 грн. 71 коп. матеріальної шкоди та з Представництва “Зентіва інтернешнл а.с.” м. Київ 9000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_3. Крім того, з Представництва “Зентіва інтернешнл а.с.” м. Київ 2000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_2.

            Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 20 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 13 липня 2004 року, о 10 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ-21093, державний номер НОМЕР_1, який належав “Зентіва Інтернешнл а.с.” м. Київ, рухаючись автодорогою Київ-Чоп, в напрямку м. Мукачеве, порушила вимоги п.п. 11.3, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, не справилась з керуванням автомобіля на 755км дороги в районі с. Сусково Свалявського району, виїхала на смугу зустрічного руху транспорту, де допустила зіткнення з автомобілем ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого останній отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

            У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 зазначає, що в судовому засіданні визнала лише факт ДТП, а не свою вину, доказів її вини не достатньо та вони суперечливі, дорожня пригода, на її думку, відбулася вніслідок порушення ПДР водієм ОСОБА_4, вказує на порушення кримінально-процесуального закону, які на її думку є істотними, а саме: неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків судово-автотехнічної та судово-медичної експертиз вимогам закону, просить судові рішення щодо неї скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, грунтуються на зібраних у справі доказах, зокрема, показаннях самої засудженої, яка повністю визнала свою вину, потерпілого ОСОБА_2, цивільного позивача ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, експертів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, даних протоколу огляду місця події, огляду транспортних засобів, висновків судово-медичної та судово-автотехнічної експертиз.

Доводи касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 про недоведеність її вини та порушення ПДР водієм ОСОБА_4 є безпідставними, вони ретельно перевірялися судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Так, із показань ОСОБА_1 убачається, що коли вона почала гальмувати, не справилася з управлінням і її автомобіль почало виносити на смугу руху зустрічного транспорту.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що побачив, як автомобіль, який рухався на зустріч по своїй смузі включив поворот вправо для з'їзду на другорядну дорогу. Із-за зазначеного автомобіля виїхав на його смугу руху інший автомобіль. Він (ОСОБА_2) прийняв управо, але уникнути зіткнення не вдалося.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи причиною ДТП стали дії водія ОСОБА_1, яка не вжила заходів до своєчасного гальмування, а застосувала маневр об'їзду, що призвело до зіткнення із зустрічним автомобілем.

Даний висновок, як і висновок судово-медичної експертизи, відповідає вимогам ст. 200 КПК України, є повним, об'єктивним і науково обгрунтованим.

Суд дав правильну юридичну оцінку зібраним по справі доказам і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України.

Покарання їй призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства не виявлено.

Цивільний позов вирішено у відповідності до чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            У задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.

С у д д і:

Шелест М.А.                                   Кияшко А.Я.                        Заголдний В.В.