У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 3 серпня 2005 року, якою кримінальну справу щодо

                                   ОСОБА_1,

                                   раніше судимого Заліщицьким районним судом Тернопільської області:

1.   06.03.2002р. за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України;

2.   29.09.2002р. за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільненого 03.12.2004р. умовно-достроково на 10 місяців 7 днів, -

за ч. 3 ст. 185 КК України провадженням закрито за відсутністю в його діях складу злочину.

            В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалася.

            Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що 29 квітня 2005 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, через незачинені двері проник у кімнату гуртожитку ОСОБА_2, розташованому в смт. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області, звідки таємно викрав 250 грн. останнього.

            У касаційному поданні прокурор просить постанову щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому посилається, що судом при закритті справи не враховано, що дрібна крадіжка була скоєна з проникненням у житло, тому дії ОСОБА_1 слід було кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

            Як встановлено, ОСОБА_1 разом з потерпілим розпивав спиртні напої, після чого допоміг йому дійти в кімнату гуртожитку, де проживав останній, і поклав його на ліжко, після чого таємно викрав з піджака потерпілого, який знаходився у шафі, 250 грн. Зазначене діяння було вчинено 29 квітня 2005 року, а 30 червня 2005 року набув чинності Закон України від 2 червня 2005 року “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яким ст. 51 КУпАП викладено у новій редакції і встановлено, що викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, за що передбачена адміністративна відповідальність, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

            Таким чином, цим законом здійснена часткова декриміналізація окремих злочинів, і зокрема, передбаченого ст. 185 КК України.

            Оскільки, відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 5 КК України закон, який скасовує або пом'якшує відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, то, виходячи з положень зазначених законів, вчинене ОСОБА_1 29 квітня 2005 року таємне викрадення чужого майна на суму 250 грн., який кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 3 ст. 185 КК України, на даний час не може визнаватися злочином.

            Посилання у касаційному поданні на наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України є безпідставними, оскільки матеріалами справи встановлено, що умисел останнього був направлений на заволодіння чужим майном шляхом проникнення у житло, а не на порушення права людини на недоторканість житла.

            З огляду на наведене, суд прийняв правильне рішення про закриття кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.

            На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

            У задоволенні касаційного подання заступника прокурора Чернівецької області відмовити.

С у д д і :

Шелест М.А.                                   Кияшко А.Я.                        Заголдний В.В.