копія

Справа 33-70/11, 2011 року                       Головуючий в 1-й інстанції      Антонюк В.В.

Категорія: . ст. 130 ч. 3 КУпАП                                                                    Доповідач  Болотін С.М.            

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25.02.2011                                                                 м. Хмельницький

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області Болотін С.М., при секретарі Логвин І.О., захисника  ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Ізяславського районного суду від 1 листопада 2010 року,-

в с т а н о в и в :

          Постановою судді Ізяславського районного суду від 1 листопада 2010 року                                        

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Сохуженці Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, не працюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 років та оплатним вилученням транспортного засобу.     

          За постановою судді Лукащук С.М. 5 серпня та 31 серпня 2010 року, будучи двічі протягом року підданим адміністративним стягненням за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, 11 вересня 2010 року біля 23 год. по автодорозі Мирне-Сохуженці Ізяславського району, керував транспортним засобом ЮМЗ-6 з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі ОСОБА_3 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати, оскільки він не був присутнім під час розгляду справи судом і не мав можливості дати пояснення по справі. На його думку, суддя незаконно і необґрунтовано постановив рішення про оплатне вилученням транспортного засобу, власником якого він не являється.  

Одночасно ОСОБА_3 заявив клопотання, в якому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження цієї постанови, оскільки не був повідомленим належним чином про дату розгляду справи судом, не був присутнім у судовому засіданні, чим порушено його право на захист.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, показання свідка, перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а апеляційна скарга –частковому задоволенню.

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що дійсно 11.09.2010 року біля           20 год. він випив 200 гр. горілки, після чого о 22 год. 30 хв. керував належним ОСОБА_4 транспортним засобом ЮМЗ-6 в стані алкогольного сп’яніння та був зупинений співробітниками ДАІ.    

Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився, написав зізнавальні пояснення. Більше того, в подальшому названий огляд йому був проведений в медичному закладі, де в нього було встановлено стан алкогольного сп’яніння.

          Перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння під час керування транспортним засобом ЮМЗ-6 повністю стверджується даними висновку щодо результатів медичного огляду (а.с. 2).

Показаннями свідка ОСОБА_5, який ствердив керування          ОСОБА_3 транспортним засобом ЮМЗ-6 на початку вересня 2010 року з ознаками стану сп’яніння.

          Обставини вчинення ОСОБА_3 аналогічних правопорушень на протязі 2010 року та притягнення його до адміністративної відповідальності за вказані дії стверджується даними постанов суддів Ізяславського районного суду від 5 та 31 серпня 2010 року відповідно (а.с. 3-4).  

          Як стверджується не спростованими даними повідомлення про вручення поштового повідомлення, ОСОБА_3, належним чином, у встановленому законом порядку був повідомлений про день та час судового розгляду справи (а.с. 6).

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об’єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_3 не надано, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.

ОСОБА_3 своїми власноручними підписами, скріпив всі процесуальні документи, в тому числі щодо обставин вчинення правопорушення, чим повністю погодився з ними, не висуваючи жодних заперечень чи скарг.

Наведені докази повністю спростовують доводи апеляції про необґрунтованість притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та порушення його прав в процесі розгляду справи по суті.

Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суддя дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини              ОСОБА_3, який будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного  сп'яніння, знову вчинив аналогічне правопорушення.  

Разом з тим, як видно з результатів перевірки матеріалів справи, правильно встановивши фактичні обставини вчиненого ОСОБА_3 адміністративного проступку, при визначенні адміністративного стягнення, суддя першої інстанції помилково застосував до останнього такий вид додаткового стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.

Зокрема, як встановлено в процесі розгляду справи та стверджується свідоцтвом про реєстрацію машини, ОСОБА_3 не є власником транспортного засобу ЮМЗ-6, яким він керував в стані алкогольного сп’яніння, таким являється ОСОБА_4 на що місцевий суд уваги не звернув.

Таким чином, прийнявши рішення про оплатне вилучення належного ОСОБА_4 транспортного засобу ЮМЗ-6, місцевий суд порушив одне із основних конституційних прав гарантованих державою –право власності та незаконно позбавив такого останнього.

За таких обставин, з огляду на те, що ОСОБА_3 не являється власником вказаного транспортного засобу і останній на праві власності належить іншій особі, такий вид адміністративного стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу підлягає виключенню із судового рішення.

При цьому застосувавши такий вид стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу місцевий суд в своєму рішенні не вказав його індивідуальні та родові ознаки, що фактично робить неможливим його виконання в подальшому.

Всупереч вимогам ст. 285 КУпАП у матеріалах справи відсутні підтвердження того, що копія постанови судді була направлена ОСОБА_3, що перешкодило своєчасному її оскарженню.    

За таких обставин, постанова судді суперечить вимогам закону, строк на її апеляційне оскарження підлягає поновленню, а сама постанова зміні.   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -   

п о с т а н о в и в :

        Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження.     

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від           1 листопада 2010 року щодо ОСОБА_3 –змінити: виключити додатковий вид адміністративного стягнення –оплатне вилучення транспортного засобу.  

Транспортний засіб ЮМЗ-6АКЛ, р/н –НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_3 –повернути ОСОБА_4.     

В решті постанову залишити без зміни.   

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

         З оригіналом згідно:

         Суддя Апеляційного суду                                                    

         Хмельницької області                                                                    С.М. Болотін