Судове рішення #14397111

Справа №  22ц-1143/11р.  

Копія



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

                                     Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                     Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого –судді Харчука В.М.

   суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.

   при секретарі Кричківській А.Ю.

                    

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22ц –1143  за   апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду від 02 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Нетішинської міської ради „Житлово-комунальне об’єднання” м. Нетішин про спонукання до укладання договору.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

                                                              в с т а н о в и л а:

          У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до комунального підприємства Нетішинської міської ради „Житлово- комунальне об’єднання” про спонукання до укладення договору. В обґрунтування вимог вказувала, що вона являється власником квартири АДРЕСА_1. 31.05.2010 року вона звернулася до відповідача  із пропозицією укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в зв’язку з чим відповідачем їй  було надано відповідний текст договору для підписання із запропонованою ціною договору в сумі 104,02 грн., який вона відмовилась підписати, про що повідомила відповідача із обґрунтуванням причин такої відмови. Вважає, що оскільки вона не проживає в означеній квартирі, тому не зобов’язана оплачувати послуги, які передбачені п. п. 1-7, 13, 15, 16/1, 16/2, 16/3 Додатку № 1 до договору, тому що цими послугами  вона не користується. В своїй заяві від 01.06.2010 року вона просила відповідача укласти з нею договір про оплату послуг, якими вона користується, а саме ці послуги зазначені у пунктах 8-12, 14 Додатку № 1 до договору та нарахувати їй плату за ці послуги в сумі 15,92 грн., однак відповідач відхилив цю пропозицію. Оскільки між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо істотних умов договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тому просила зобов’язати комунальне підприємство Нетішинської міської ради ЖКО укласти з нею договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій на умовах запропонованих відповідачем, однак із врахуванням послуг, якими вона користується, а саме послуг, передбачених п. п. 8, 9, 10, 11, 12, 14 додатку № 1 до Договору, які вказані в п.10, п.11 (п/п 3, 4, 8), п/п9 п.13, п/п 2, 4, 21 п.14 Договору № 3/1293 та встановити плату за надані послуги в сумі 15,92 грн. Просила також стягнути з відповідача на її користь витрати на оплату юридичної допомоги.

Рішенням Нетішинського  міського суду від 02 грудня 2010 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Гаврищук Л.П.                                      Справа №22ц- 1143

Доповідач –Кізюн О.Ю.                                                                                  Категорія № 55

          В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Вважає, що суд першої інстанції неправомірно при вирішенні справи застосував положення ст.630 ЦК України та послався на рішення Нетішинської міської ради № 476 від 18.12.2008 року „ Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій”, оскільки це рішення не є нормативно-правовим актом. При вирішенні справи суд повинен був виходити із загальних вимог укладання договорів і врахувати, що відповідно до ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір та інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. Таким чином, її відмова в укладенні договору є автоматичною пропозицією укласти договір на запропонованих нею умовах. Вона є замовником і споживачем послуг, які має надавати їй відповідач, тому вона має право на вибір послуг, які їй необхідні для задоволення її власних потреб. Суд неправомірно ототожнив поняття „власник квартири” та „власник житлового будинку”, що потягло неправомірне застосування до неї як „власника квартири” положень п.3,4 „Правил користування житлових будинків”, оскільки вона не є власником житлового будинку і за нею не закріплюється прибудинкова територія і вона не зобов’язана нести витрати по наданню послуг з утримання прибудинкової території.

          Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав та мотивів.

          Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

          Встановлено, що ОСОБА_1 з 28.04.2010 року є власником квартири АДРЕСА_1 Обов’язок по  утримуванню будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, покладено на комунальне підприємство Нетішинської міської ради „Житлово-комунальне об’єднання” м. Нетішин.

Згідно п.п.3,5 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 року № 1875-ІУ (в редакції від 22.07.2010 року, яка діяла на час виникнення спору між сторонами) споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати надані житлово –комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Такі ж положення закріплено й в п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572 (в редакції постанови КМУ від 24.01.2006 року № 45).

Відповідно до ч.2 ст.14  цього ж Закону ціни/тарифи на комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій  викладено в додатку до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 „Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”, і згідно п.5 якого калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі квартири.

Наведене спростовує доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно послався на рішення Нетішинської міської ради щодо затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, а також доводи про те, що  вона не зобов’язана нести витрати по наданню послуг з утримання прибудинкової території.

При вирішенні справи суд правомірно послався на положення статті 630 ЦК України, якими визначено, що договором може бути встановлено, що його окремі  умови визначаються відповідно до типових умов договору певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

          Як видно з матеріалів справи умови Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 31.05.2010 року, який було надано відповідачем ОСОБА_1 для укладення, визначено відповідно до типових умов договору цього виду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529.

          Законодавством також не передбачено зменшення оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників квартир, які в них не проживають, тому з огляду на викладене  суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 у позові.          

Керуючись ст. ст.  307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                  у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

           Рішення Нетішинського міського суду від 02 грудня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис

Судді:  підписи

Копія відповідає оригіналу:   Суддя                                                     О.Ю. Кізюн


                              

                                                                                

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація