Справа №  22а-271  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

31 січня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

                                    Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                     Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого –судді  Харчука В.М.

   суддів:  Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.

                                 при секретарі: Кричківській А.Ю.             

розглянула  у відкритому судовому засіданні  справу   № 22 а- 271 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі на рішення Деражнянського районного суду від16 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі  про стягнення відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни                          

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

                                                          в с т а н о в и л а:                                                            

           У квітні 2010 року позивач звернувся до суду і вказав, що відноситься до категорії «діти війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 1 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі щодо невиплати та часткової виплати щомісячного підвищення пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно і  зобов'язати його здійснити перерахунок підвищення до пенсії за означений період розмірі 30% мінімальної пенсії.

         Рішенням Деражнянського районного суду від 16 червня 2010 року позов задоволено частково.

         Зобов'язано  управління Пенсійного фонду  України  в Деражнянському районі  виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

        В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

        В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі означену постанову вважає незаконною, просить її скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Вважає, що суд не  врахував відсутність будь-якого нормативного акту, який би визначав  джерело коштів, порядок і органи, які мають виплачувати такі надбавки до пенсії, а також з розрахунку якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати перерахунок..

         Колегія суддів вважає, що апеляцій          на скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

         Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. _________________________________________________________________________                    Головуючий в 1 інстанції Коваль Ф.І.                              Справа 22а –271

Доповідач  Переверзєва Н.І.                                               Категорія  №

           Судом встановлено що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Дія вказаної статі була зупинена ст. 67 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

        Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

        Крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

        Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

        Таким чином, з 22 травня 2008 року спірні відносини  регулюються  відповідно  до  ст.  6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку  про  те,  що  позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсії з 22 травня 2008 року є обґрунтованими.

        Судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

        Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

        Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

        Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

        Ці обставини правильно враховані судом першої інстанцій при розгляді даної справи.

        Як вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення даного судового рішення позивачу, як дитині війни, пенсія підвищувалась з порушенням вимог ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

         Із вказаних вище мотивів доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

           Керуючись ст.ст. 198 200, 205, 206, 212 України, колегія  суддів  

                                                        у х в а л и л а :

         Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в  Деражнянському відхилити.

         Рішення Деражнянського районного суду від 16 червня 2010 року залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:  (підпис)                                 Судді: (підписи)

Копія відповідає оригіналу:         Суддя                                                      Н.І.Переверзєва