Справа № 22а-395
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого –судді Харчука В.М.
суддів: Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.
при секретарі Кричківській А.Ю.
з участю: представника позивача
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 а- 395 за апеляційними скаргами Полонського районного центру зайнятості та ОСОБА_1 на постанову Полонського районного суду від 13 липня 2010 року по справі за позовом Полонського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
В лютому 2010 року позивач звернувся до суду і просив стягнути з відповідача 11021,69 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю і покласти на нього судові витрати.
Постановою Полонського районного суду від 13 липня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Полонського районного центру зайнятості 2267,3 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі Полонський районний центр зайнятості означену постанову вважає незаконною, просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому викладає обставини, зазначені в позовній заяві і вважає, що суд при прийнятті рішення не застосував норми Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а саме ст.ст.7, 8, 16, хоча саме вони регулюють спірні правовідносини.
ОСОБА_1 також не погоджується із постановою суду першої інстанції, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному об”ємі. Вважає, що суд невірно визначив його статус підприємця на час звернення із заявою до відповідача, до того ж у законодавстві відсутня заборона для реєстрації як безробітного особи, що зареєстрована як приватний підприємець. Натомість, Законом України „Про зайнятість населення” чітко визначено перелік громадян, які не можуть бути визнані безробітними. Звертає увагу на те, що він фактично припинив займатись підприємницькою діяльністю, не мав жодних доходів, починаючи із жовтня 2007 року, що
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Горщар А.Г. Справа № 22а- 395
Доповідач –Переверзєва Н.І. Категорія №
підтверджено деклараціями про доходи, отже, на думку апелянта, цілком законно мав право на одержання допомоги по безробіттю. Крім того, просить зважити на те, що у центрі
зайнятості йому видали бланк заяви, яку він не читаючи підписав, покладаючись на професіоналізм працівників цієї установи, але саме вони порушили вимоги п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних. Ці обставини залишились поза увагою суду і він не застосував Закон, який підлягав застосуванню.
Апеляційна скарга Полонського районного центру зайнятості підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що відшкодуванню підлягає лише незаконно отримана ОСОБА_1 допомога по безробіттю за період з 25 грудня 2008 року по 05 березня 2009 року. Решта вимог не підлягають задоволенню, оскільки після 05 березня 2009 року ОСОБА_1 мав законні підстави для виплати йому такої допомоги, тобто з означеного часу суд визначив його статус, як безробітного, хоча таким правом, відповідно до Закону України „Про зайнятість населення”, не наділений і ст. 2 цього Закону чітко прописує процедуру і порядок визначення громадян безробітними. Крім того, такі висновки суду суперечать нормам Закону України„Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а також підзаконним нормативним актам, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до п.3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов”язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Аналогічні положення містяться у п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20 березня 2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що з 06 квітня 2006 року ОСОБА_1 був зареєстрований як суб”єкт підприємницької діяльності. 03 грудня 2008 року він звернувся до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності. 25 грудня того ж року подав до Полонського районного центру зайнятості заяву про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій вказав, що він не зареєстрований як суб”єкт підприємницької діяльності. В цей же день означена заява була задоволена і відповідачу почали нараховувати і виплачувати допомогу по безробіттю. Шляхом листування із державним реєстратором працівником центру Данилюк Н.В. було виявлено, що державна реєстрація припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця здійснена 05 березня 2009 року, про що 11 грудня 2009 року було складено акт №49/9. На підставі цього, директором центру зайнятості видано наказ за № 132, і з означеної дати відповідачеві було припинено нарахування допомоги і запропоновано повернути отриману допомогу в сумі 11021,69 грн. за період з 25 грудня 2008 року по 10 грудня 2009 року. Такі дії позивача чітко відповідають вимогам Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. Крім того, згідно п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14 лютого 2007 року громадяни, зареєстровані, як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю. Такі громадяни можуть звернутися за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості тільки після закінчення шести місяців з дати виявлення факту подання недостовірних даних за умови, що вони повернули кошти, отримані обманним шляхом.
Виходячи з наведених обставин і норм права, із ОСОБА_1, як особи, що подала центру зайнятості недостовірні відомості про себе, які стали підставою для надання йому статусу безробітного і нарахування допомоги по безробіттю, підлягає стягненню вся сума отриманої ним допомоги за період з 25 грудня 2008 року по 11 грудня 2009 року, а саме 11021,69 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Полонського районного центру зайнятості знайшли своє підтвердження , в зв”язку з чим апеляційний суд постановляє нове рішення про повне задоволення його позовних вимог.
Посилання ОСОБА_1 на наявність порушень з боку працівників центру, які надали йому для заповнення бланк заяви, яка не відповідає вимогам закону, спростовуються його поясненнями про те, що він її підписав не читаючи і при цьому не наводить які перешкоди для цього йому були створені. Не спростовують висновків суду про неправомірність його дій посилання апелянта на те, що на час звернення за отриманням допомоги він не мав доходу, оскільки сам цей факт не є підставою для отримання статусу безробітного. Тому апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення його апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 206, 207, 212 КАС України, колегія суддів
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Полонського районного центру зайнятості задоволити .
Постанову Полонського районного суду від 13 липня 2010 року скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полонського районного центру зайнятості 11021,69 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю та на користь держави судовий збір в сумі 110,22 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія відповідає оригіналу: Суддя Н.І. Переверзєва