Справа №  22а-1894  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

16 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

                                     Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                     Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого –судді Харчука В.М.

   суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.

   при секретарі Кричківській А.Ю.

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22а –1894   за   апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду  України у Волочиському районі на рішення Волочиського районного суду від 18 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду  України у Волочиському районі про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни.

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

                                                              в с т а н о в и л а:

10.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі про стягнення  щомісячної допомоги як дитині війни.   В обґрунтування вимог вказував, що він відноситься до категорії дітей війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії за віком в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач не проводить йому такої виплати в повному розмірі з 01.01.2007 року. Тому просив зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок  підвищення до пенсії  та стягнути з управління Пенсійного фонду у Волочиському районі на його користь суму невиплаченої доплати до пенсії за 2007-2009 роки у сумі 3 979 грн. 50 коп.

Рішенням Волочиського районного суду від 18 серпня 2010 року позов задоволено частково. Ухвалено зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01.01. 2009 року  по 31.12.2009 року  включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням отриманих ним виплат у зазначений період.

В решті позову відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення , яким відмовити позивачеві в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України апеляційний суд залишає  апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –Цермолонська Л.С.                                 Справа №22а - 1894

Доповідач –Кізюн О.Ю.                                                                                  Категорія № 10.3.1

процесуального права.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2010 році) дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання

чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Частина друга статті 3 цього Закону  передбачає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          Вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд правильно встановив та виходив з  того, що позивач відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний статус дітей війни” має статус дитини війни, а тому в силу ст. 6 цього ж Закону отримувана ним пенсія підлягає підвищенню на 30% мінімальної пенсії за віком  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня  2009 року по 31 грудня 2009 року.

При цьому суд підставно послався на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року 6-рп/2007 про визнання неконституційними положень п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, згідно яких зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни”, та на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. 10-рп/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України  зміни щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року № 107-ІУ.

З огляду на те, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції  України Закони та інші правові акти або їх окремі положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, суд обґрунтовано зобов’язав відповідача виплатити позивачеві підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Оскільки в 2009 році в законодавчому порядку не встановлювалося  обмежень щодо зменшення відповідної соціальної виплати, тому суд  правомірно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача провести нарахування та щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування наведених вище доплат до пенсії дітям війни на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

          Та обставина, що діючим законодавством не визначено механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на законність судового рішення не може впливати, оскільки вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої передбачено частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Тому на думку колегії суддів, положення частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування  зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

                                                  у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду  України у Волочиському районі залишити без задоволення.

          Рішення Волочиського районного суду від 18 серпня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України з розгляду протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис

Судді:  підписи

Копія відповідає оригіналу:   Суддя                                                     О.Ю. Кізюн