копія
Справа 11-83/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Фанда В.П.
Категорія: ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2, 185 ч. 2 Доповідач Болотін С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.01.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді Дуфнік Л.М.
суддів Болотіна С.М., Трохимчука О.О.
з участю прокурора Леськіва В.О.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 3 листопада 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хотин Чернівецької області, без визначеного місця проживання, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 15.04.1997 року Хотинським районним судом Чернівецької області за ст. ст. 206 ч. 1, 14 КК України (в редакції 1960 року) до трьох місяців позбавлення волі;
- 19.06.1997 року Хотинським районним судом Чернівецької області за ст. ст. 215-3 ч. 1, 42 ч. 3, 14 КК України (в редакції 1960 року) до одного року шести місяців позбавлення волі;
- 28.10.1999 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст. ст. 17, 215-3 ч. 2, 14 КК України (в редакції 1960 року) до двох років позбавлення волі;
- 20.07.2000 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст. ст. 140 ч. 2, 42 ч. 3, 14 КК України (в редакції 1960 року) до трьох років позбавлення волі;
- 23.06.2004 року Хотинським районним судом Чернівецької області за ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі. На
- 2 -
підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;
- 25.12.2006 року Хотинським районним судом Чернівецької області за ст. 395 КК України до чотирьох місяців арешту;
- 09.11.2007 року Хотинським районним судом Чернівецької області за ст. ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2, 70 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі;
- 16.12.2009 року Хотинським районним судом Чернівецької області за ст. 185 ч. 1 КК України до шести місяців арешту, звільненого після відбуттю строку покарання 19.05.2010 року,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2, 185 ч. 2 КК України, та призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді п’яти місяців арешту,
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді шести місяців арешту.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначено покарання у виді шести місяців арешту.
Засуджений перебуває під вартою з 13 серпня 2010 року.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 1028 грн. спричинених збитків.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишено попередній –тримання під вартою.
За вироком суду, 26 червня 2010 року біля 13 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в маршрутному таксі № 29 по вулиці Шевченка в м. Хмельницькому, шляхом вільного доступу, скориставшись неуважністю власниці, з кишені штанів ОСОБА_2 таємно викрав належний останній мобільний телефон «Нокіа 5220»з карткою пам’яті на 1 Гб, вартістю 1000 грн. та стартовим пакетом «Лайф», на рахунку якого знаходилися кошти в сумі 28 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 1028 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, 12 серпня 2010 року біля 09 год. 10 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в магазині ТзОВ «Вопак № 41»по вулиці Прибузькій,32 в м. Хмельницькому, шляхом вільного доступу, намагався викрасти пляшку рому «Наvana Club»ємкістю 0,75 л, вартістю 177 грн. 65 коп., яку помістив за пояс шортів. Однак свій намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки після проходження каси магазину ОСОБА_1 був затриманий працівниками охорони магазину.
- 3 -
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати із-за м’якості призначеного покарання. На думку прокурора, судом в достатній мірі не враховано особу засудженого, який не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, матеріальні збитки, завдані злочином, потерпілій не відшкодував, і через 1 місяць 7 днів після звільнення вчинив новий злочин.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора на підтримку апеляції, з посиланням на зазначені в ній доводи, засудженого, який просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок –без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах і не заперечується в апеляції, як не оспорюється і кваліфікація його дій за ст. ст. 15, ст.185 ч. 2, 185 ч. 2 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
При цьому, колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначено в межах санкції ч. 2 ст.185 КК України, відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, його особи та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, судом враховано проміжок часу упродовж якого засуджений після відбуття покарання, вчинив ці злочини, те, що замах на злочин він вчинив в стані алкогольного сп’яніння, тому ця обставина обґрунтовано визнана судом такою, що обтяжує покарання.
Разом з тим, при призначенні засудженому покарання взято до уваги невелику суспільну небезпечність вчинених злочинів, кількість та вартість викраденого майна, яке не становить значної цінності, враховано, що один із злочинів засуджений до кінця не довів, а лише вчинив замах на такий, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілої ОСОБА_2 з приводу відшкодування збитків, завданих злочином. Суд також визнав пом’якшуючими покарання обставинами те, що у вчиненому ОСОБА_1 щиро розкаявся та повністю визнав свою вину.
За таких обставин колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_1 у виді арешту, при даних конкретних обставинах справи та особи засудженого є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, тобто ґрунтується на вимогах закону.
Сама по собі та обставина, що ОСОБА_1 офіційно не працює, в даному випадку не може слугувати підставою для призначення йому більш суворого покарання.
- 4 -
З урахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування вироку у межах апеляції прокурора не вбачається.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 3 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення.
Головуюча Судді