копія
Справа 11-200/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Воєвідко
Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Кобріна І.Г., Курдзіля В.Й.,
з участю прокурора Леськіва В.О.,
потерпілого ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
цивільного відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією ТДВ „Страхове Товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” на вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 14 січня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 14 січня 2011 року,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням прав керувати транспортними засобами на два роки.
У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання у виді трьох років позбавлення волі звільнено з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України на нього покладено обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази - легковий автомобіль «Фольксваген Гольф 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, вирішено - повернути власнику.
Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто на його користь:
з засудженого ОСОБА_2 - 22500 грн. у відшкодування моральної шкоди;
з ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»- 14317,09 грн. у відшкодування матеріальної та 2500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської лікарні №1 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»на користь Кам'янець-Подільської міської лікарні №1 в Хмельницькій області 6094,48 грн. у відшкодування витрати, пов'язаних з лікуванням потерпілого.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він близько 16 год. 30 хв. 08 липня 2010 року, керуючи автомобілем «Фольксваген Гольф 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, на 261 км 700 м автодороги Татарів-Кам'янець-Подільський, рухаючись в напрямку м. Кам'янець-Подільський, порушив вимоги п.п.1.5., 2.3., 10.1., 12.3. Правил дорожнього руху, де зазначено, що дія чи бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність, не вжив заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснив виїзд за межі проїзної частини навпроти будинку по вул. Гагаріна, 56 б в с. Довжок Кам'янець-Подільського району та скоїв наїзд на дерево і паркан. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент спричинення.
В апеляції представник цивільного відповідача ТДВ „Страхове Товариство з додатковою відповідальністю „Глобус”, посилаючись на однобічність та неповноту судового слідства і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок в частині вирішення цивільного позову змінити, відмовивши в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТДВ „Страхове Товариство з додатковою відповідальністю Глобус" 14317,09 грн. майнової шкоди, пов'язаної з витратами на його лікування, та 2550,00 грн. моральної (немайнової) шкоди. При цьому зазначає, що при вирішенні цивільного позову суд не дослідив доказів на підтвердження позовних вимог, і вважає, що рішення суду в цій частині суперечить вимогам Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. На його думку, відшкодування моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями, повинна відшкодовуватися винною особою. Звертає увагу на те, що цивільний позов ОСОБА_1 був переданий товариству судом лише по факсу без жодного додатку до нього, а вирішення позову відбулось у першому ж судовому засіданні без надання представнику цивільного відповідача можливості ознайомитись з документами, що стосуються цивільного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілого, засудженого та прокурора, на думку яких вирок є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Однак, як видно з протоколу судового засідання, приймаючи рішення про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин та розміру цивільного позову, суд не з’ясовував у представника цивільного відповідача - ТДВ „Страхове Товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” (далі –Товариство), чи правильно розуміє він зміст вказаних обставин, чи немає сумнів у добровільності та істинності його позиції щодо недоцільності дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, а також не роз’яснив йому, що у такому випадку ТДВ „Страхове Товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” буде позбавлене права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
При цьому суд не врахував, що не пізніше 13 січня 2011 року, тобто напередодні розгляду справи, від Товариства надійшли заперечення (за підписом того ж представника) як на позов потерпілого ОСОБА_1, так і на позов прокурора.
Наведені обставини давали підстави для обґрунтованих сумнівів щодо добровільності та істинності позиції представника Товариства про визнання позову, зазначеній у протоколі судового засідання; про відсутність необхідності оглядати та досліджувати квитанції на оплату придбання ліків та лікування (за змістом –потерпілого), викладеної у його заявах, а також щодо заяви представника Товариства про те, що йому зрозумілий зміст ст.299 КПК України.
З матеріалів справи також видно, що в резолютивній частині позову прокурора зазначена вимога про стягнення коштів на користь лікарні лише з ОСОБА_2, а суд стягнув на її користь кошти у відшкодування витрат на лікування потерпілого і з засудженого, і з Товариства.
Крім того, в порушення вимог ст.334 КПК України, суд не навів у вироку підстав для задоволення позовів потерпілого та прокурора, у тому числі щодо солідарного стягнення коштів з засудженого та Товариства на користь лікарні.
Зазначені порушення кримінально-процесуального закону перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу в частині цивільних позовів і прийняти законне, обґрунтоване і справедливе рішення в цій частині. А це, відповідно до ст.370 КПК України, є підставою для скасування вироку в цій частині з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Не дивлячись на те, що в апеляції не ставиться питання про скасування вироку в частині вирішення цивільного позову прокурора, колегія суддів, у відповідності до положень ч.2 ст.365 КПК України, вважає необхідним скасувати вирок і в цій частині, оскільки це рішення прийняте з порушенням прав цивільного відповідача, до якого вимоги про відшкодування заподіяної лікарні шкоди фактично не пред’являлися.
Оскільки вирок в частині цивільних позовів скасовується з підстав порушення кримінально-процесуального закону, питання про правильність їх вирішення не обговорюється, але доводи апеляції з цього приводу мають бути перевірені при новому судовому розгляді справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцією ТДВ „Страхове Товариство з додатковою відповідальністю „Глобус” задовольнити частково.
Вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 14 січня 2011 року щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 та позову прокурора до ОСОБА_2 та товариства з додатковою відповідальністю „Глобус” скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко