копія
Справа 11-60/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Шинкоренко С.В.
Категорія: ст.185 ч.ч.2,3 КК України Доповідач Лінник П.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.01.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого –судді Кульбаби В.М.,
суддів Лінника П.О., Суслова М.І.,
з участю секретаря Логвин І.О.,
прокурора Войтюка М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, що брав участь у розгляді справи та потерпілого ОСОБА_1 на вирок Городоцького районного суду від 15 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно –технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:
- 29.03.2010 року Городоцьким районним судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_3 звільнено з випробуванням з іспитовим строком на один рік, -
засуджено за:
- ст.185 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі;
- ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за попереднім вироком цього ж суду від 29.03.2010 року і остаточно визначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_2 звільнено з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше судимого:
- 29.03.2010 року Городоцьким районним судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік згідно ст.75 КК України, -
засуджено за:
- ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі;
- ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі
Згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за попереднім вироком цього ж суду від 29.03.2010 року і остаточно визначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_3 звільнено з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
Відповідно до вимог ст.76 КК України зобов’язано засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально –виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання та періодично з’являтися для відповідної реєстрації.
Міра запобіжного заходу обом засудженим залишена попередня –підписка про невиїзд.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4 –2879 грн. матеріальної шкоди, на користь потерпілого ОСОБА_1 –10 тисяч гривень матеріальної шкоди.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду батька та сина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони на початку вересня 2009 року вступивши в попередню змову між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, під час виконання ремонтних робіт у житловому будинку потерпілої ОСОБА_4, що розташований у с. Чорниводи Городоцького району Хмельницької області, користуючись періодичною відсутністю потерпілої, неодноразово викрадали з її будинку різні будівельні матеріали, металеві вироби з нержавіючої сталі у вигляді труб, та труб чорного металу для системи опалення, різну побутову техніку бувшу у користуванні та одяг і взуття, м’ясні консерви, алюмінієвий бідон, чавунні батареї опалення, 5-ть газових балонів, а всього викрали чужого майна на загальну суму 1879 гривень.
На початку жовтня 2009 року у вечірній час Добро горські ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою з метою викрадення чужого майна, через віконну раму, в якій було відсутнє скло, проникли у житловий будинок потерпілого ОСОБА_1, який розташований у АДРЕСА_2, звідки таємно викрали шість металевих батарей з системи опалення, металеві труби, електропровід та інші будівельні матеріали, а всього майна на загальну суму 11777 гривень.
Після чого, у нічний час разом прибули у теж господарство потерпілого ОСОБА_1, де шляхом зривання навісного замка з дверей сараю, проникли у середину приміщення, звідки таємно викрали домашні інструменти у вигляді лопат, граблів, сокир, дерев’яні двохстворчаті двері, 5 листків бляхи та алюмінієвий димар, а всього майна за другим разом викрали на суму 504 гривні. Всього у потерпілого ОСОБА_1 було викрадено майна на загальну суму 12281 гривню.
В поданій на вирок суду апеляції прокурор, що приймав участь у розгляді справи не оскаржуючи вірності кваліфікації злочинних дій обох засуджених за ст.ст.185 ч.2 та 185 ч.3 КК України, повного доведення їх вини у скоєних злочинах та сум викраденого чужого майна, посилається на те, що призначене засудженим покарання не відповідає ступені тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених, що останні в судовому засіданні не визнавали вину у вчиненні злочинів, давали неправдиві та суперечливі покази, не вжили ніяких заходів до відшкодування завданих потерпілим збитків, не розкаялися у вчиненому. Вказані обставини, на думку апелянта, свідчать про неможливість виправлення засуджених без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі.
З наведених підстав і просить скасувати вирок Городоцького райсуду щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засуджених за ст.ст.185 ч.2 та 185 ч.3 КК України, постановити щодо них новий вирок та призначити кожному покарання за сукупністю злочинів по шість років позбавлення волі, а вирок Городоцького районного суду щодо них від 29.03.2010 року виконувати самостійно.
Потерпілий ОСОБА_1 у своїй апеляції посилається на те, що суд при призначені покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 безпідставно застосував щодо них ст.75 КК України.
З наведених підстав і просить скасувати вирок Городоцького райсуду від 15 вересня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_3, постановити щодо них новий, яким призначити покарання по 4 роки позбавлення волі кожному.
Засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вирок суду не оскаржили.
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілого на підтримку своєї апеляції та апеляції прокурора, міркування прокурора на підтримку апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів
з н а х о д и т ь,
що апеляція прокурора, що приймав участь у розгляді справи та потерпілого ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 винними у вчиненні ними по змові між собою злочинів, передбачених ст.185 ч.2 та 3 КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду повністю відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні в передбаченому законом порядку і не оскаржується будь –ким із учасників судового розгляду в тому числі і самими засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Кваліфікація злочинних дій обох засуджених за ст.185 ч.2 та ч.3 КК України є вірною.
Згідно ст.378 ч.1 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у зв’язку з необхідністю застосування більш суворого покарання.
Відповідно до вимог ст.65 КПК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 „Про практику призначення судами кримінального покарання” суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання.
Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.65 КПК України, поряд із врахуванням тяжкості злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, засудженим має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів справи, що цю крадіжку чужого майна засуджені вчинили до постановлення першого вироку щодо них, тому суд цілком вірно застосував відносно них ст.70 ч.4 КК України.
Після винесення вироку обоє засуджених працевлаштувалися і вданий час працюють, в судовому засіданні бажали сплатити потерпілому 1300 грн., яких він не бажав отримати, стверджують, що за декілька місяців повністю відшкодують потерпілому спричинену шкоду, поскільки три члени їх сім’ї забезпечені роботою по місцю свого проживання.
Суд при призначенні покарання засудженим в повній мірі врахував усі обставини по справі, в тому числі і ті, що викладені в апеляціях, а також і важке сімейне та матеріальне становище засуджених, їх особи і обґрунтовано призначив їм покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Підстав до скасування вироку суду з постановленням щодо них нового вироку і посилення покарання засудженим, колегія суддів не вбачає.
З цих підстав доводи, що викладені в апеляціях є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Вирок Городоцького районного суду від 15 вересня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції потерпілого ОСОБА_1 та прокурора, що приймав участь у розгляді справи –без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області П.О. Лінник