Справа № 2-470/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ісаєвська О.  В. ,

при секретарі –                    Шалапуда Н. П.,

Чорній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Києві цивільну  справу  за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання кредитного договору удаваним правочином, -

В С Т А Н О В И В :

 У листопаді 2010 року позивач ПАТ «Універсал Банк», в особі представника позивача звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у сумі 16 953 грн. 90 коп., по процентах – 62 992 грн. 36 коп., по сумі дострокового стягнення кредиту  154 513 грн. 76 коп., по підвищених відсотках 6 577 грн. 39 коп. та просив стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № BL 5493, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 20 000,00 дол. США 00 центів, для поточних потреб та сплати комісійної винагороди за надання кредиту строком з 12.06.2008 року до 01.06.2015 року, а відповідач зобов’язувався погасити кредит, сплатити за його користування проценти в сумі, строки та на умовах, що передбачені вищевказаним договором, зазначив, що відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, в результаті чого має прострочену заборгованість за кредитом 16 953 грн. 90 коп., по процентах – 62 992 грн. 36 коп., по сумі дострокового стягнення кредиту – 154 513 грн. 76 коп. Також зазначив, що відповідно до п. 1.3.2. договору, у випадку прострочення терміну сплати щомісячного платежу, встановлюється підвищена процентна ставка у розмірі 51% річних, починаючи з першого дня виникнення прострочення, а на момент звернення із заявою заборгованість за кредитом по підвищених відсотках складає 6 577 грн. 39 коп.   

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, пояснила, що грошові кошти надавалися позивачем у іноземній валюті у доларах США, а розрахунок заборгованості здійснено із урахуванням курсу долару США до гривні на 18.05.2010 року.

Представники відповідачки в судовому засіданні проти заявлених позивачем позовних вимог заперечували, подали зустрічну позовну заяву до ПАТ «Універсал Банк» в якій просили визнати кредитний договір укладений між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 удаваним правочином, визнати кредитний договір укладений між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1. Укладеним у валюті України в сумі 95 066 грн. 43 коп., на умовах, визначених у договорі.

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що 12.06.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк» було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач надав позивачу кредитні кошти в сумі 20 000 дол. США для поточних потреб з терміном погашення не пізніше 01 червня 2015 року, вказали, що позивач вважає, що укладений між позивачкою та відповідачем кредитний договір був удаваним та був вчинений з метою приховати інший правочин, який сторони вчинили в дійсності, а саме надання позивачці кредиту в національній валюті України. Представники позивачки вказали, що кредит, який був отриманий ОСОБА_1 носив цільовий характер та іноземна валюта була видана саме для поточних потреб, вказали що видача кредиту готівкою в іноземній валюті носила формальний характер, а насправді така валюта виступає не як засіб платежу, а як еквівалент валюти України, необхідної для використання кредиту за цільовим призначенням, що підтверджується заявами на видачу готівки в яких вказаний гривневий еквівалент.

Крім цього, в судовому засіданні позивачі заперечували правомірність банку щодо односторонньої підвищення процентної ставки з наявної 25,5% до 26 % річних та відповідно підвищення відсотків до 52% річних. Вказали, що відповідно до п.5.1. кредитного договору встановлено право банку збільшувати розміри процентної ставок, а також визначено обставини,при настанні яких банк може збільшувати розміри процентних ставок. Такими обставинами визначено здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США встановленого на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки), вказали, що позивачем за первісним позовом не наведено жодної обставини при наявності яких банк може збільшувати розміри процентних ставок з 25,5% до 26%.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що 12 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» (а.с. 27-29) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № BL 5493 (а.с. 8-14).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору позивач зобов’язується надати відповідачу кредитні кошти (кредит) в сумі 20 000 дол. США, а відповідач зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 15-17), що позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачці кредит у іноземній валюті – доларах США кредитні кошти у сумі 20 000 дол. США.

Згідно з п. 1.3.1. кредитного договору за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, визначеного цим договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 25,5% річних, а за користування кредитними коштами понад строк кредитування, встановлений цим договором, процентна ставка встановлюється в розмірі 51% річних (п. 1.3.2.).

  Суд погоджується з доводами представників відповідачки за первісним позовом, що позивачем за первісним позовом було допущено порушення умов договору, а саме порушення п. 5.1., 5.2. під час збільшення процентної ставки виходячи із наступного.

Так, пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що сторони погодили, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.. 651 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент підписання договору), що протягом дії цього договору банк може змінити розміри процентних ставок, передбачених договором, в сторону збільшення у разі настання будь-яких із наступних подій: здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладання цього договору). Така нова процентна ставка починає діяти лише через 45 календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення, при цьому, при цьому, банк застосовує таку процентну ставку без укладання сторонами відповідної угоди при внесення змін до договору (абз. 2 п. 5.2.).

З матеріалів справи вбачається, що банк 26.08.2008 року направив на адресу відповідачки за первісним позовом повідомлення про підвищення процентної ставки (а.с.116), однак із вказаного повідомлення не вбачається у зв’язку з чим позивачем за первісним позовом було підвищено процентну ставку.

Представником позивача у судовому засіданні не доведено того факту, що зміна процентної ставки в сторону її збільшення відбулася саме у зв’язку із обумовленими сторонами у п. 5.1. кредитного договору подіями, хоча судом роз’яснювалося зміст ст.. 60 ЦПК України.

Судом було встановлено, що позивачем за первісним позовом в порушення умов абз. 2 п. 5.2. кредитного договору, яким передбачено початок дії та застосування позивачем за первісним позовом процентної ставки лише через 45 календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення щодо збільшення процентної ставки, застосовано збільшену проценту ставку у розмірі 26% річних 26 серпня 2008 року - з моменту підписання повідомлення (а.с. 22, 116, 135).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка за первісним позовом після застосування банком з 26.08.2008 року підвищеної процентної ставки, сплачувала відсотки за новою ставкою, а відтак суд вважає, що відповідачка за первісним позовом прийняла пропозицію позивача за первісним позовом стосовно сплати за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 26% річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.3.2. договору, у випадку прострочення терміну сплати щомісячного платежу, встановлюється підвищена процентна ставка у розмірі 51% річних, починаючи з першого дня виникнення прострочення.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх зобов’язань по договору, утворилася заборгованість в сумі 28 272 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят два) дол. США 31 центів, яка складається із заборгованості по сумі кредиту 19 494,79 дол. США, відсотків за користування  кредитом у сумі 7 947,66 дол. США, підвищених відсотків у сумі 829,86 дол. США.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви суд вважає такі вимоги необґрунтованою оскільки під час розгляду даної справи, представники позивача за зустрічним позовом не доведи, а судом не встановлено, що сторони уклали удаваний правочин з метою приховати іншого правочину, а саме надання кредиту в національній валюті України, також судом не встановлено порушень під час укладання кредитного договору положень ЦК України, а також ст. 99 Конституції України, ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 32, 35 ЗУ «Про Національний банк України», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України», та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі ст.ст.6, 627 ЦК  України сторони є вільними в укладені договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Суд вважає, що при укладенні кредитного договору позивач за зустрічним позовом мав можливість обирати валюту кредитування. Обираючи долар США як валюту кредиту, ОСОБА_1 виходила з невеликого розміру процентної ставки для кредитів в цій валюті по відношенню до інших валют, у тому числі національної валюти України, проте мала усвідомлювати, що низький розмір процентної ставки по відношенню до процентної ставки у національній валюті, пов’язаний із більш високим ризиком для неї росту, а саме курсу цієї валюти по відношенню до гривні в період кредитування.

Крім цього, слід зазначити, що спеціальне банківське законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті.

Згідно ст.5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.             Пунктом «в» ч.1 с.5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Однак, на даний час законодавством не встановлено терміни і суми кредитів в іноземній валюті  як критерії їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування.   

Відповідно до п.1.4 Положення НБУ №483 від 14.10.2004 року використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - використання будь-яких зобов’язань або оплати товарів, що придбаваються.   

Пунктом 1.5 вищезазначеного Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.   

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач за зустрічним позовом та позивач за первісним, на момент укладення кредитного договору мав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями ((а.с. 110-115)), тому є уповноваженим банком на здійснення операцій з валютними цінностями.   

Слід зазначити, що ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Згідно ст. ст. 526, 629 цього ж Кодексу укладений між сторонами договір/прийняте на се бе зобов'язання являється обов'язковим для виконання сторонами.

 Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, належним виконанням зобов’язання з боку відповідача за первісним позовом – ОСОБА_1 є повернення кредиту у строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.

Під час розгляду справи у суді, представниками позивача за зустрічним позовом не доведено факт укладання кредитного договору з метою приховання іншого правочину, а саме надання кредиту в національній валюті України.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачки за первісним позовом підлягають стягненню на користь позивача за первісним позовом державне мито в сумі 1700 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 208, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 551, 611, 625, 1054  ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

   Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість в сумі 28 272 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят два) дол. США 31 центів;

Заборгованість в сумі 28 272 доларів США 31 центів має бути конвертована в гривню за офіційним курсом Національного банку України гривні до долару США на момент фактичного здійснення платежу.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання кредитного договору удаваним правочином – залишити без задоволення.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати в сумі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.   

Суддя                                                                                            О. В. Ісаєвська