Справа № 2-332/11

Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Супрун Г.  Б. ,

при секретарі –                    Костюк А. І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Віденський», КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» про визнання права власності та його реєстрацію.

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на паркомісце №1 загальною площею 15,40 кв.м.,  введене в експлуатацію, що розташоване в споруді – парко місця по АДРЕСА_1. Мотивує позов тим, що відповідач ОСББ «Житловий комплекс «Віденський» не виконав умови договору, він проінвестував частково будівництво Об»єкту інвестування, але позбавлений можливості зареєструвати право власності на нього.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 уточнив вимоги, просив визнати право власності за позивачем, зобов»язати Інспекцію Держархбудконтролю видати позивачу сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам на закінчений будівництвом об»єкт – споруду – паркомісць, що знаходиться в складі житлового комплексу «Віденський», зобов»язати ГУ ЖЗ КМДА видати свідоцтво про право власності на це паркомісце №1, зобов»язати КП «КМБТІ» зареєструвати це право власності.

          Представник  відповідача ОСББ «Житловий комплекс «Віденський» Несвіт В.Б. просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтуванні своїх заперечень послались на те, що позивач не виконав умови договору інвестування, не сплатив 40% від зазначеної суми за договором. Тому вони не оформили на нього право власності на паркомісце.

          Представник відповідача  інспекції Держархобудконтролю пояснила, що дозволу на будівництво Об»єкту Інспекція не надавався, об»єкт не погоджувався, тому це є самочинне будівництво, яке не здано в експлуатацію.

          Представник ГУ ЖЗ КМДА в судове засідання не з»явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

          Станом на 10.01.2011 р. загальний пакет документів, що слугує підставою для видачі свідоцтв кожному інвестору, до Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради на паркомісця забудовником не подавався. За таких умов, оформлення права власності за загальним, установленим порядком з видачею правовстановлюючого документу – свідоцтва про право власності на ім»я власника, є неможливим.

          Представника КМБТІ в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлений належно. В попередньому судовому засіданні представник ОСОБА_3 зазначив, що в разі оформлення всіх документів або за наявності рішення суду зареєструють право власності, спірний Об»єкт інвестування в експлуатацію не зданий, тому в техпаспорті зроблена про це відмітка.

          Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

          12.01.2010 року між ОСОБА_1 та ОСББ «Житловий комплекс «Віденський» укладено попередній договір на створення трьох паркомісць, в тому числі і для ОСОБА_1, сторони зобов»язались у строк до 01.07.2010 р. укласти договір інвестування будівництва трьох паркомісць. На момент   підписання цього договору Інвестором вже було проінвестовано кошти в сумі 335 500,00 грн. (п 2.3.)

          31.05.2010 року ОСББ «Житловий комплекс «Віденський» з одного боку та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – з другої сторони уклали інвестиційну угоду, предметом якої є будівництво об»єкту – три машиномісця що знаходяться в побудованій будівлі по вул. Гусовського, 11/11,  а інвестор зобов»язався забезпечити фінансування.

          Відповідно до п. 5.3.1 зазначеної угоди замовник – балансоутримувач зобов»язаний закріпити конкретний об»єкт інвестування за Інвестором за умови інвестування ним не менше 60% загальної вартості Об»єкту інвестування.

          Згідно п 6.1 ціна договору дорівнює ціні «Майна» і повній суті інвестування і дорівнює 1422000,00 грн., що в еквівалентні складає 180 тис. доларів США.

          Представник позивача посилається на те, що голова правління ОСББ «Віденський» ОСОБА_6 закріпив за позивачем, зокрема за ОСОБА_1, Об»єкт інвестування у формі листа від 04.06.2010 р. (а.с. 41), що суперечить умовам договору. Так, в п. 6.4. цього договору визначено, що в разі сплати 458 200,00 грн. що еквівалентно 58 200 доларів США, замовник-балансоутримувач надає лист – повідомлення про виконання зобов»язань сплати 60% вартості «Майна» та підтверджує ЗАКРІПЛЕННЯ права власності «Майна». В свою чергу, поняття «Майна» закріплено в п. 1.1.3. – це 3 паркомісця транспорту (машиномісця) прийняте комісією в експлуатацію після завершення будівництва, з повним пакетом документів для реєстрації права власності  в БТІ. Тому представник відповідача після сплати позивачем 60% інвестиції повинен був надати повний пакет документів для реєстрації права власності в БТІ, а потім позивач сплатив би решту 40 % інвестиції. Тому відповідач ОСББ «Житловий комплекс «Віденський» безпідставно просить внести на їх рахунок залишок 68 000 доларів США.

          Тобто, представник позивача як на підставу щодо виникнення права власності посилається на терміни визначені між сторонами в договорі, але не надає підтверджуючих документів про прийняття в експлуатацію Об»єкту.

          Доречі, п. 1.1.7 визначає поняття введення Об»єкту в експлуатацію – підписання акту приймальною комісією про введення Об»єкту в експлуатацію. Проте, такого акту суду не надано.

          У відповідності до положень ст.. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка  виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (нежитлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Як встановлено в судовому засіданні, в експлуатацію прийнятий та завершений будівництвом у 2003 році безпосередньо будинок по АДРЕСА_1.

          У представника відсутні підстави посилатись на закінчений будівництвом об»єкт – паркомісце, оскільки відсутні підтверджуючи на це документи. Завершений об»єкт вважається завершеним з моменту здачі його в експлуатацію.

          Наданий висновок №313/буд ТОВ «контакт – сервіс» від 14.10.2010 р. про те, що машиномісце являється завершеним будівництвом не є належним доказом щодо введення в експлуатацію та завершеного будівництва в розумінні вищезазначених вимог законодавства.

          Проект влаштування споруди – паркомісця загальною площею 55,7 кв.м. виготовлений ПП Архітектурне бюро «Ю. Бородкін» на замовлення ОСББ «Віденський»  (а.с. 16-30) не погоджений відповідно до встановленого законом порядку з усіма відповідними органами. Роботи за цим проектом були виконані, але Об»єкт в експлуатацію не зданий, також відповідного дозволу перед початком будівництва забудовник не отримав, як це передбачено ЗУ «Про планування і забудову територій». Ст. 29 ЗУ «Про планування і забудову територій передбачає, що здійснення будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законом. Інспекція Держархбудконтролю дозволу відповідно до ст. 29 зазначеного закону, Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. №273 та Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 30.09.2009 р. № 1104 не видавала.

          Як зазначає представник позивача, ОСББ як замовник – балансоутримувач в порушення вимог ст. 24 ЗУ «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р. не оформив відповідні дозволи органів влади та місцевого самоврядування на будівництво. І на даний час спірні споруди в КМБТІ визнані самочинними забудовами, про що зроблено відмітки в техсправах. А висновок – погодження головного санітарного лікаря Печерського району м. Києва не достатньо для погодження проекту на будівництво.

          Крім того, на сьогоднішній день договір не виконаний в повному обсязі, відповідачем не подані відповідні документи для оформлення Свідоцтв, тому право власності позивача не порушується. Представник позивача не ставить вимоги про порушенні майнові права, повернення внесених коштів в разі не виконання договору, тому вимоги в частині вирахування залишку суми інвестиції не входить в межі даного позову. Як пояснив представник, позивач не бажає повернення суми, а просить визнати за ним право власності на об»єкт інвестування. Отже, забудовник в порушенні умов договору не забезпечив передачу до органів місцевого самоврядування необхідних документів для оформлення. Позивачу, як інвестору свідоцтво про право власності на паркомісце. Сторони при цьому уклали між собою договір, і обидва посилаються на його невиконання.  На підставі наведеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст. 331 ЦК України, ЗУ «Про планування і забудову територій», ст. ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

   В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Віденський», Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Києві, Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» про визнання права власності, зобов»язання видати сертифікат відповідності державним будівельним нормам, видати свідоцтво про право власності та зобов»язати зареєструвати право власності на об»єкт нерухомого майна – відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Суддя                                                                                            Г. Б. Супрун