АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «15»березня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Тарбинський В. Г.
суддів Рулякова В.І., Станковської Г.А.
за участю прокурора Малик Н.В.
адвоката ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3
та засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 як представника потерпілих та старшого помічника Чернівецького міжрайонного природоохоронного прокурора Порушника Р.І. на вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2010 року та на окрему постанову судді від 22 грудня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком засуджений
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з базовою вищою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, -
за ч. 1 ст. 129 КК України та йому призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з дворічним іспитовим строком, якщо він в цей період не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки та зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця
Справа №11-152/2011р. Головуючий у І інстанції: Телешман О.В.
Категорія: ст. 129 ч.1 КК України Доповідач: Тарбинський В.Г.
проживання та періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено - підписку про невиїзд.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково – стягнуто із засудженого на їх користь по 5 000 грн. моральної шкоди.
Цим вироком вирішена доля речових доказів і судових витрат по справі.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнаний винуватим у тому, що він 07.12.2009 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, на р. Дністер поблизу с. Бернове Кельменецького району Чернівецької області, діючи з прямим умислом, погрожуючи потерпілим фізичною розправою вогнепальною мисливською зброєю, демонструючи її потерпілим та здійснюючи з даної зброї постріли, в тому числі по човну потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, погрожував останнім вбивством, при реальних підставах побоювання потерпілими здійснення цієї погрози.
В апеляціях:
- представник потерпілих –адвокат ОСОБА_1 просить вирок Кельменецького районного суду від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_4 –скасувати та постановити свій вирок, притягнувши останнього до кримінальної відповідальності за ст. 296 ч.4 КК України.
При цьому посилається на неповноту та однобічність судового слідства, зокрема, те, що під час слухання справи були встановлені обставини, що мали хуліганські мотиви в діях засудженого (показання потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), що судом однобічно була дана оцінка показанням свідка ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що судом не були допитані всі свідки, зазначені в обвинувальному вироку, недостатньо глибоко досліджені характер і розмір заподіяної злочинними діями ОСОБА_4 шкоди.
Крім того, посилається на невідповідність висновків суду, фактичним обставинам справи, зокрема те, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, що судом не було взято до уваги докази, які істотно могли вплинути на рішення суду, а також те, що у вироку не було зазначено, чому суд віддав перевагу одним доказам, а відкинув інші.
Також вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого;
- старший помічник Чернівецького міжрайонного природоохоронного прокурора Порушник Р.І. також просить вирок Кельменецького районного суду від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_4 –скасувати повністю у зв'язку з невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону.
Зокрема, посилається на те, що судом не були враховані усі хуліганські дії ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які відбувалися при відпочиваючих рибалках, які перебували неподалік вказаного інциденту, що відпочинок рибалок ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було зірвано внаслідок незаконних та протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6.
Вважає, що судом безпідставно було перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч.4 ст. 296 КК України на ч.1 ст. 129 КК України, тобто неправильно застосовано закон, який підлягав застосуванню;
Разом з тим, старшим помічником Чернівецького міжрайонного природоохоронного прокурора Порушником Р.І. було подано апеляцію і на окрему постанову судді Кельменецького районного суду від 22 грудня 2010 року по вказаній вище кримінальній справі, з приводу неявки в судове засідання прокурора, яку він просив скасувати, у зв'язку з тим, що останній належним чином не був повідомлений про день та час слухання кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, адвоката, підтримавшого апеляцію в інтересах потерпілих, пояснення потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, підтримавших апеляцію адвоката та підтвердивши те, що в той день, вони дійсно ловили рибу біля рибацьких сіток на р. Дністер, пару разів їх витягували, чіпляли сітки спінінгом, а коли засуджений з ОСОБА_6 підпливали на човні до них, то вони почали тікати. Коли човен, де був засуджений почав наздоганяти їх, то ОСОБА_4 вистрелив з рушниці у борт їх човна і коли він скочив в їх човен, то вони його скинули у воду, а самі втекли, пояснення ОСОБА_4, заперечуючого проти задоволення апеляцій і, вважавшого, що рішення суду щодо нього вірне, думку прокурора, яка просила задовільнити апеляції і притягнути ОСОБА_4 до відповідальності по ст. 296 ч.4 КК України, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів, перевіривши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають.
Районний суд вірно встановив фактичні обставини справи і прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 129 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених у вироку суду, тому посилання апелянтів щодо невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам справи є безпідставними.
По справі з достовірністю встановлено, що потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в той день 7 грудня 2009 року на протязі дня під час рибалки, весь час знаходились на р. Дністер в районі с. Берново Кельменецького району і декілька разів піднімали з води риболовні сітки бригади ОСОБА_9, які знаходились у воді по відповідному дозволу.
Ці обставини знайшли своє підтвердження в показаннях самих потерпілих, свідків ОСОБА_10, показаннях ОСОБА_6 та інших зібраних по справі доказах.
Коли про такі дії потерпілих ОСОБА_10 повідомив по телефону ОСОБА_6, який був рибінспектором і сином ОСОБА_9 власника сіток, ОСОБА_6 приїхав до місця пригоди, знайшов знайомого ОСОБА_4 і, взявши човен, з метою перевірки правомірних дій потерпілих біля сіток батька, попливли до човна потерпілих. ОСОБА_6 керував човном. Коли потерпілі побачили їх, почали тікати на човні.
ОСОБА_6 та засуджений кричали, щоб потерпілі зупинились, ті не реагували. ОСОБА_4 вистрелив декілька разів з рушниці вгору, щоб потерпілі зупинились.
З метою зупинити човен та затримати потерпілих, ОСОБА_4 вистрелив у борт човна , нижче до дна, і лише після цього човен потерпілих зупинився.
ОСОБА_4 після цього стрибнув човен потерпілих, де почалась бійка, але, враховуючи, що потерпілі були більш сильніші і вище ростом засудженого, вони кинули його у р. Дністер 7 грудня 2009 року за 70 метрів від берега, а самі втекли.
Висновками судово-медичних експертиз у потерпілих були виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли бути заподіяні, як під час бійки із засудженим, так і при падінні в човен.
Свідок ОСОБА_9 підтвердив ті обставини, що дії його сина і ОСОБА_4 були викликані тим, що в той період на річці Дністер стали зникати їх сітки і більшість людей бачили, що потерпілі були біля сіток їх бригади і піднімали ці сітки з води.
Матеріали справи встановлено, що саме ОСОБА_6 попросив знайомого ОСОБА_4 взяти човна і організував затримання потерпілих, вважаючи, що вони діють незаконно щодо власності риболовецької бригади ОСОБА_9 та його батька.
Не дивлячись на це, органи досудового слідства пред’явили по справі обвинувачення ОСОБА_6 за ці дії по ст. 365 ч.2 КК України (т.1 а.с. 256-259) та виділивши відносно нього матеріали в окреме провадження (т.1 а.с.1-3) під час розгляду справи щодо ОСОБА_6 і прийняття Кельменецьким районним судом Чернівецької області постанови від 09 липня 2010 року, яка приєднана до справи апеляційним судом, прокуратура змінила обвинувачення ОСОБА_6 у суді на ст. 129 ч.1 КК України і погодилась з тим, що в діях ОСОБА_6 є злочин, передбачений ст. 129 ч.1 КК України. Прокурор погодився і на закриття справи щодо ОСОБА_6 по ч.1 ст.129 КК України відповідно до ст. 45 КК України за примиренням з потерпілим.
Таким чином, виходячи з заяв потерпілих, де вони просили притягнути винних за спричинення їм легких тілесних ушкоджень, обставин справи, неправомірної поведінки самих потерпілих, показань потерпілих, засудженого, свідків та інших зібраних по справі доказів, районним судом з достовірністю встановлено, що в діях ОСОБА_4 при затриманні потерпілих не було умислу на вчинення хуліганських дій із застосуванням зброї. Всі дії ОСОБА_4 свідчать про те, що він намагався зробити все, щоб потерпілі зупинились. Постріл, який був зроблений ОСОБА_4 в човен потерпілих, був такої направленості, щоби зупинити втікачів - з близької відстані у нижню частину човна. Такі дії ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 свідчать про те, що вони діяли з погрозою вбивства потерпілих, вважаючи, що вони, потерпілі, діяли неправомірно щодо власності бригади рибаків.
Під час переслідування потерпілих на човні, проведення пострілів 07.12.2009 року ОСОБА_4 не було допущено порушення відпочинку відносно інших рибаків, які були на березі чи на воді водосховища річки Дністер.
А тому доводи в цій частині апеляцій є теж необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам справи.
Районний суд, правильно оцінивши зібрані по справі докази і, навівши обґрунтовані мотиви при прийнятті рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_4 з хуліганства на погрозу вбивством потерпілих, вірно кваліфікував дії ОСОБА_4 по ст. 129 ч.1 КК України і так як це вірно зробив райсуд щодо ОСОБА_6, який попросив ОСОБА_4 затримати потерпілих.
При розгляді справи в суді не було допущено порушень норм КПК України, як про це стверджує захисник потерпілих в апеляції.
Навпаки, суд повно, всебічно, об’єктивно дослідив всі обставини справи і відповідно до вимог ст.ст. 323, 324 КПК України постановив обґрунтований вирок.
В апеляції помічника прокурора Чернівецької міжрайонної природоохоронної прокуратури в порушення вимог ст.350 КПК України безпідставно зазначено те, що суд, вирішуючи питання про перекваліфікацію дій засудженого діяв упереджено і не об’єктивно, що спростовується протоколом судового засідання та дотриманням судом вимог КПК України.
Крім того, резолютивна частина апеляції прокурора є незрозумілою і після прохання скасувати вирок суду ніяких конкретних вимог щодо подальшої долі рішення суду відносно ОСОБА_4 не вказано, що є незаконним і така апеляція не підлягає задоволенню.
При призначенні міри покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання і це покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого.
Апеляція прокурора на те, що суд безпідставно постановив окрему постанову на адресу прокурора в зв’язку з тим, що прокурор не з’явився в судове засідання 22.12.2010 року є теж необґрунтованою.
Як убачається із протоколу судового засідання від 10 листопада 2010 року (т.3 а.с.24, 25) районний суд, відкладаючи розгляд справи щодо ОСОБА_4 на 09 грудня 2010 року на 13 годину 30 хвилин, повідомив про це всіх учасників процесу, в тому числі і прокурора Чебан Т.В.
09 грудня 2010 року (т.3 а.с.41, 42) суд відклав справу на 22 грудня 2010 року в зв’язку з неявкою прокурора та потерпілих.
В цей же день суд повідомив письмово прокурора про день та час слухання справи в суді, про що є відмітка щодо отримання прокуратурою цього повідомлення (т.3 а.с.47) та було додатково направлено повідомлення в міжрайонну прокуратуру (т.3 а.с.43).
Не дивлячись на це, 22 грудня 2010 року, прокурор в судове засідання без поважних причин не з’явився, що стало підставою для відкладення розгляду справи на інший день лише з цих підстав.
Всі ці обставини спростовують доводи апелянта, а тому апеляція в цій частині теж не підлягає задоволенню.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляції старшого помічника природоохоронної прокуратури, апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах потерпілих залишити без задоволення, а вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_4 та окрему постанову цього суду від 22 грудня 2010 року залишити без змін.
Головуючий: В.Г.Тарбинський
Судді: В.І. Руляков
Г.А. Станковська