АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «08»лютого 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Тарбинський В. Г.
суддів Рулякова В.І., Станковської Г.А.
за участю прокурора Малик Н.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 грудня 2010 року, –
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого за вчинення корисливих злочинів, в тому числі 11.03.2005 року Шевченківським районним судом м. Чернівців за ст. ст. 185 ч.2, 289 ч.2, 69, 70, 70 ч.4 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі, звільнений постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17.12.2007 року умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 2 дні, -
засуджений за ст.ст. 15 ч.3, 115 ч.1 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 зараховано з 04.07.2010 року.
Вирішена доля судових витрат та цивільного позову.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 26.06.2010 року біля 22.00 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих відносин з потерпілим ОСОБА_3, почав бити руками по тілу, потім наніс декілька ударів дерев'яною табуреткою, металевою сковородою по голові потерпілого, спричинивши забійні рани голови ОСОБА_3, збивши його з ніг.
Справа №11-74/2011р. Головуючий у І інстанції: Волошин С.О.
Категорія: ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 1 15 Доповідач: Тарбинський В.Г. КК України
Не припиняючи свої дії, ОСОБА_2, кухонними ножем наніс декілька ударів в ділянку грудної клітини справа, живота, правого передпліччя та лівої руки потерпілого ОСОБА_3 і заподіяв умисно потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння.
З метою припинення дій ОСОБА_2 по заподіянню потерпілому тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_2 в груди і той відійшов від потерпілого, а ОСОБА_5 відібрав у ОСОБА_2 ніж та утримував його від подальших дій.
В апеляції адвокат просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати його дії на норму закону про менш тяжкий злочин, мотивуючи це тим, що потерпілий сам спровокував зазначену у вироку бійку і при паданні міг отримати колото-різане поранення від скляних уламків розбитої пляшки. Стверджує, що ОСОБА_2, наносячи удари ножем ОСОБА_3, не мав на меті вбити його, а тільки припинити активні дії потерпілого.
Вважає, що показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 викликають сумнів і протирічиві, а на ці всі обставини суд не звернув уваги. Крім того судом, на думку захисту, не було враховано дані про особу засудженого та потерпілого, їх характеризуючі дані.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката, підтримавшого апеляцію, думку прокурора, яка просила апеляцію залишити без задоволення, а вирок без змін, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Районний суд вірно встановив фактичні обставини по даній справі і прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні незакінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_3, як про це зазначено у вироку суду.
Посилання в апеляції захисника на те, що ОСОБА_3 міг отримати різані рани при падінні на скляні уламки розбитої пляшки і ОСОБА_2 не мав намір вбивати потерпілого є необґрунтованими і спростовуються зібраними по справі доказами, які належним чином оцінені судом.
Із показів самого засудженого, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 видно, що конфлікт між потерпілим та засудженим 26.06.2010 року, в квартирі АДРЕСА_1, відбувся з вини потерпілого, але в подальшому ОСОБА_2, наносячи потерпілому спочатку табуреткою (дерев'яною), а потім металевою сковородою по декілька ударів в голову і, збивши його на підлогу, продовжуючи свої дії, направленні на позбавлення життя ОСОБА_3, ножем став наносити лежачому потерпілому колото-різані поранення по тулубу та проникаюче поранення передньої поверхні живота. Якщо б не втручання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які відповідно силою відірвали засудженого від потерпілого та відібрали ніж, невідомо які б настали наслідки від дій засудженого.
Обставини, при яких були заподіяні тілесні ушкодження потерпілому, знайшли своє підтвердження в протоколах відтворення обстановки і обставин події за участю засудженого (а. с. 18-24 т.2), свідка мітенка А.В. (т.1 а. с. 106-108), свідка ОСОБА_5 (а. с. 127-130 т.1).
Висновком судово-медичної експертизи (т.1 а. с. 41-45) підтверджено, що потерпілому ОСОБА_3, діями ОСОБА_2 були заподіяні множинні колото-різані тілесні ушкодження, в тому числі колоте-різане поранення правої плевральної порожнини, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння, забійні рани голови, розрив барабанної перетинки.
Посилання захисту на те, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження при падінні на скло розбитої пляшки є необґрунтованим і спростовується висновком медико-криміналістичної експертизи (т.1 а. с. 46-52), згідно якої, всі ушкодження потерпілого у вигляді множинних колото-різаних ран виникли в результаті дії колото-ріжучого знаряддя типу клинка ножа.
З врахуванням всіх зібраних по справі доказів, районний суд прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 незакінченого замаху на вбивство ОСОБА_3, але свій намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, а тому його дії вірно кваліфіковані судом по ст.ст. 15 ч.3, 115 ч.1 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_2 районний суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, в тому числі і ті дані, на які є посилання в апеляції, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, призначив покарання в мінімальних межах, установлених у санкції ч.1 ст. 115 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.
Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_2 та пом'якшення йому покарання, колегія суддів не вбачає.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 –без змін.
Головуючий: В.Г.Тарбинський
Судді: В.І. Руляков
Г.А. Станковська