Судове рішення #14395426

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «22»березня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого                             Тарбинський  В.  Г.

суддів                                         Рулякова В.І., Станковської Г.А.

за участю прокурора                Малик Н.В.

та засуджених                          ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 січня 2011 року, –

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком засуджені:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець        АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, в тому числі 10.07.2007 року Шевченківським районним судом м. Чернівців за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, 18.06.2010 року звільненого з місць позбавлення волі,

–по ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець        АДРЕСА_2, раніше не судимий,

–по ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.

До вступу вироку в силу міра запобіжного заходу засудженим залишена – тримання під вартою і строк відбуття покарання їм зараховано з 04.07.2010 року.

По справі вирішена доля речових доказів та судових витрат.

Згідно вироку суду, засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими у тому, що 22 червня 2010 року вони, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою, проникли в кімнату потерпілого ОСОБА_4 в

Справа №11-167/2011р.                                Головуючий у І інстанції: Богдан С.І.

Категорія: ст.185 ч.3 КК України                     Доповідач: Тарбинський В.Г.

будинку 26 по вул. Снятинській в м. Чернівці, де таємно викрали майно потерпілого на загальну суму  692 грн.

01 липня 2010 року, повторно, за попередньою змовою, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, вони умисно, таємно, знову проникли в кімнату потерпілого ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, де викрали майна на суму 800 грн.

В апеляціях:

- засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього скасувати і справу повернути на новий розгляд, мотивуючи це тим, що дійсно ОСОБА_2 передав йому речі потерпілого, оскільки, на його думку, ОСОБА_2  мав право на ці речі і умислу на крадіжку чи змову на це у них не було;

- адвокат ОСОБА_3 в інтересах  ОСОБА_2 просить вирок щодо нього змінити, перекваліфікувати дії останнього з ч.3 на ч.2 ст. 185 КК України, мотивуючи це тим, що її підзахисний мав право на вільний доступ до кімнати, де знаходяться речі ОСОБА_4, а тому, коли вони разом з ОСОБА_1 відкрили замкнені двері кімнати ОСОБА_4 та забрали майно потерпілого, вони не вчиняли проникнення в житло, а лише викрали майно з метою допомогти  ОСОБА_1 Вважає, що в діях ОСОБА_2 є злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України і з урахуванням характеристики засудженого та його ставлення до злочину є всі підстави до застосування ст. 75 КК України щодо нього.

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених, які підтримали апеляції, думку прокурора, яка просила вирок щодо засуджених залишити без змін, а їх апеляції без задоволення, розглянувши справу, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Районний суд, вірно встановивши фактичні обставини справи, прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість засуджених у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 с. 185 КК України при обставинах вказаних у вироку суду.

          Винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні викрадання майна, за попередньою змовою, в стані алкогольного сп'яніння, 22 червня 2010 року та 1 липня 2010 року, шляхом проникнення в житло, закриту кімнату потерпілого ОСОБА_4 в будинку по АДРЕСА_2 і заподіяння потерпілому відповідної шкоди в розмірі 692 грн. та 800 грн. знайшла своє підтвердження в показаннях самих засуджених, які не заперечували того, що перший та другий раз вони проникали в кімнату ОСОБА_4, яка була закрита і без дозволу ОСОБА_4.

          Показаннями потерпілого ОСОБА_4 підтверджено, що хоча власником будинку є засуджений ОСОБА_2, але він прописаний в цьому будинку з дружиною, платить комунальні послуги і за домовленістю з ОСОБА_2, він має в будинку кімнату, де зберігав свої речі та дружини. Цю кімнату він весь час тримав закритою, оскільки ОСОБА_2 ніде не працював, все пропивав. В ті дні, коли були вчинені крадіжки з кімнати, двері були виявлені відкритими  чи зламаними. Він запідозрив, що це вчинив засуджений із своїм другом ОСОБА_1, який прийшов з місць позбавлення волі.

          Те, що засуджені викрали  майно потерпілого шляхом проникнення в кімнату потерпілого, підтверджується також явками з повинною засуджених (а.с. 15,17), протоколом огляду місця події (а.с. 39-44), з якого вбачається, що дійсно засудженими, двері, які були зачинені в кімнаті потерпілого, були із силою вибиті і частина коробки дверей, де був замок, виламана.

          Обставини при яких було вчинено проникнення в кімнату потерпілого і скоєно викрадання майна знайшло своє підтвердження в протоколах відтворення обстановки і обставин події за участю засуджених (а.с. 117-121, 163-166), де вони показали, як і при яких обставинах вчинили проникнення в кімнату потерпілого і де викрали майно.

          Винуватість засуджених у вчиненні злочинів доведена по справі і іншими зібраними доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку і правильно кваліфікував дії засуджених по ст. 185 ч.3 КК України.

          Посилання в апеляціях на те, що засуджені не проникали в житло потерпілого є необґрунтованими і спростовуються зібраними по справі доказами і наведеними вище мотивами, як райсудом, так і апеляційним судом.

          При призначенні покарання засудженим, суд відповідно до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину засудженими, дані про їх особу, в тому числі, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, а ОСОБА_2 страждає хронічними алкоголізмом і потребує примусового лікування, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляціях.

З врахуванням даних особи засуджених, тяжкості вчиненого ними злочину, призначене їм покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, а тому для пом'якшення покарання засудженим колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення,  а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців   від    17.01.2011    року  щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 –без змін.

          Головуючий                                                 В.Г. Тарбинський

          

          Судді                                                              Г.А. Станковська

                                                                          В.І. Руляков


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація