Справа №10-106,  2007р.                   Головуючий в 1-й інстанції

Циганій C.I.

Категорія: санкція.                               Доповідач - Раєнок В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року серпня місяця "03" дня

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Годуна В.А. Суддів: Раєнка В.І.,  Післєгіної Л.М.  З участю прокурора - Іпатова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали за апеляцією прокурора,  який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову місцевого Дніпровського районного суду

М. Херсона від "ЗО" липня 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і обрано запобіжний захід -підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

На обґрунтування свого рішення суд послався на те,  що органи слідства посилаються у своєму поданні лише на тяжкість злочину за яким ОСОБА_1 обвинувачується і не надали будь-яких даних про те,  що знаходячись на волі обвинувачений може перешкоджати встановленню істини по справі,  ухилятися від слідства та суду,  а також продовжити злочинну діяльність.

Судом також враховано,  що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності,  характеризується позитивно та його стан здоров'я.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в неодноразовому збуті без належного дозволу наркотичних засобів за  ст. 307 ч.2 КК України.

В апеляції прокурор,  який приймав участь у розгляді справи місцевим судом,  просить постанову суду скасувати та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою,  посилаючись на те,  що висновки суду відносно характеру та ступеня суспільної небезпечності скоєного обвинуваченим та його особи є необґрунтованими,  оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину,  кількість епізодів злочинної діяльності також не врахована судом,  а тому обвинувачений,  знаходячись на волі може продовжити злочинну діяльність та ухилятися від слідства та суду.

Заслухавши доповідача,  прокурора,  який прохав апеляцію задовольнити,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляції прокурора,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляція прокурора,

який приймав участь у розгляді справи задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.

Відповідно до вимог  ст.  150 КПК України та роз'яснень,  що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України з даного питання при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу,  крім обставин,  зазначених у  ст.  148 КПК України,  враховуються тяжкість злочину вчиненого особою,  її вік,  стан здоров'я,  сімейний і матеріальний стан та інші обставини,  що її характеризують. Окрім того,  Пленум Верховного Суду України роз'яснив,  що сам по собі факт вчинення особою тяжкого злочину не є достатньою підставою для обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У поданні слідчого вказано,  що обвинувачений може ухилитися від слідства та суду,  продовжити злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини по справі,  якщо він буде знаходитися на волі,  однак,  будь-яких даних,  які б підтверджували наведені обставини суду першої інстанції не надав. Разом з тим,  з матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності,  характеризується позитивно,  має захворювання,  лікування яких необхідно в умовах стаціонару.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відхилення подання слідчого.

Вказані в апеляції прокурора доводи,  які дають,  на його думку,  підстави для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,  також не підтверджені будь-якими доказами і є голослівними.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку,  що

постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою і керуючись  ст.  ст.  365, 366 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора,  який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення,  а постанову місцевого Дніпровського районного суду м. Херсона від ЗО липня 2007 року відносно ОСОБА_1- залишити без змін.