Справа №1-161/07

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/про направлення справи на додаткове розслідування/

14 травня 2007р. Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Пилипчук Л.І.

при секретарі - Ковтун А.Ю

за участю прокурора - Ольшанської Н.Д

адвоката - ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу    по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня технічна, неодруженого, працюючого продавцем-консультантом «Епіцентр», не судимого,-за ч. 1 ст. 190 КК України,-

Встановив:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 2.09.2005р. у відділенні Полтавського ГРУ «Приватбанк» , розташованого в магазині «АБВ Техніка» по вул.Шевченка,31 у м.Полтаві, шляхом обману, заволодів коштами , оформивши кредит на суму 4961грн., на підставі якого придбав за вказані кредитні кошти у ТОВ «Моцарт» магазину «АБВ-техніка» автоакустику «Peoneer TS 1376» вартістю 300003грн., автоакустику «Peoneer TS 131 С» вартістю 281грн. та холодильник «WHIRLPOOL ARC 4170» вартістю 4377грн., не маючи наміру в подальшому погашати кредит та відсотки по ньому, тобто у вчиненні шахрайства.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину у пред»явленому обвинуваченні заперечував повністю. Стверджував, що кредитного договору при зазначених в обвинуваченні обставинах не оформляв та не отримував кредитні кошти. На час оформлення кредиту він перебував на робочому місці. Допускав, що кредит могли оформити сторонні особи, які скористувалися його втраченим у серпні 2005р. паспортом.

Дослідивши зібрані досудовим слідством докази, в тому числі, добуті в ході виконання судового доручення, з»ясувавши думку учасників процесу, які заперечували, суд приходить до висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування у зв»язку з неповнотою та неправильністю досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, - з наступних підстав.

2 

Досудове слідство доказами вини підсудного зазначало: показання свідків ОСОБА_3., яка оформляла кредит, ОСОБА_4., яка приймала кредитні кошти за товар ; впізнання цими свідками підсудного, як того, хто оформляв кредит і одержував побутову техніку; висновок експертизи, яка підтвердила підпис ОСОБА_1на кредитному договорі.

Однак зазначені докази є протирічивими та добутими з порушенням норм КПК.

Так, свідок ОСОБА_3. стверджувала, що перед оформленням кредиту перевіряла особу ОСОБА_1, телефонуючи за місцем його роботи до керівника підприємства, який підтвердив, що той працює в СУСТР-19, та додому, де мати підсудного підтвердила його проживання. Однак пред»явленими в судовому засіданні адвокатом підсудного та прокурором роздруківками за 2 вересня 2005р. таких телефонних дзвінків не зафіксовано.

У судовому засіданні ОСОБА_3. пояснити причину відсутності зафіксованих телефонних ніяк пояснити не змогла, зазначила номер телефону, з якого здійснювала вказані дзвінки. На запит суду ЗАТ «УМЗ» повідомило, що вказаний телефон підключений до мережі лише з січня 2006р., тобто на час укладення кредитного договору 2.09.2005р. його не існувало. Викладене ставить під сумнів правдивість показань свідка.

Згідно ст.174 КПК України при необхідності пред»явлення якої-небудь особи для впізнання слідчий спочатку допитує про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, при яких впізнаючий бачив цю особу, про що складає протокол допиту. Згідно частини 7 цієї статті при необхідності впізнання може проводитися по фотознімках, відповідно до умов, викладених у цій статті.

Свідок ОСОБА_3. у судовому засіданні пояснила, що після оформлення кредиту побачила ОСОБА_1вдруге влітку 2006р., коли прийшла в кабінет до слідчого в ВБЕЗ. Потім, восени 2006р. слідчий пред»явив їй на впізнання фотографії, серед яких вона впізнала підсудного. Як вбачається з матеріалів, справи, ні при початкових поясненнях від 1.08.2006р., ні при допиті в якості свідка вона не повідомляла слідчому про зовнішній вигляд і прикмети особи, якій оформляла кредит, та яку потім впізнала, /а.с.27-29,84/

Свідок ОСОБА_4. в судовому засіданні стверджувала, що запам»ятала обличчя ОСОБА_1, коли той оформляв кредит, та впізнала його на досудовому слідстві по фотографіям. Конкретних прикмет, за якими впізнала особу, - назвати не могла ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні. В матеріалах же справи є її початкові пояснення, за якими вона заперечувала можливість впізнання по пред»явленій їй фотографії особи, що 2.09.2005р. оформляла кредит та придбала за кредитні кошти техніку.. Пред»явлення однієї фотографії на цьому етапі дослідної перевірки свідок підтвердила в судовому засіданні. В той же час при допиті в якості свідка пояснила, що по пред»явленому фото може впізнати по характерним рисам обличчя, не зазначаючи, яким саме, /а.с.31,87/ Викладені ОСОБА_4. показання щодо обставини впізнання є протирічивими, взаємовиключаючими.

Оскільки пред»явлення свідкам ОСОБА_3. і ОСОБА_4. фотографій на впізнання було здійснено з порушенням правил, визначених Кримінально-процесуальним Кодексом, ці протоколи не можна визнати належними та допустимими доказами.

Судова почеркознавча експертиза також проведена на підставі матеріалів, зібраних з порушенням норм КПК. Зокрема, експериментальні зразки підписів ОСОБА_1були відібрані до винесення постанови слідчого про їх відібрання та до порушення кримінальної справи.

3

/a.c.43,     44-56/  Тому  проведення  повторної  судово-почеркознавчої  експертизи  при додатковому розслідуванні є необхідним.

Суд шляхом судових доручень намагався провести перевірку версії підсудного щодо перебування його в час оформлення кредиту ( 2.09.2005р., 10.45) на робочому місці. Однак в повній мірі зазначені обставини слідчий не перевірив, що виключає можливість усунути цю неповноту в ході судового слідства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, в ході якого необхідно повно та об»єктивно перевірити показання підсудного, з»ясувати час перебування ОСОБА_12.09.2005р в 10.45 , встановити та допитати можливих свідків цих подій, провести повторну судово-почеркознавчу експертизу, усунути протиріччя в показаннях свідка ОСОБА_3, а також провести інші слідчі дії, необхідність яких виникне при проведенні додаткового розслідування.

Керуючись ст.281 КПК України, суд,-

Постановив:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 190 ч. 1 КК України направити прокурору м.Полтави для проведення додаткового розслідування.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через райсуд протягом 7 діб з дня проголошення.