Справа № 11 -а-324-2007р. Головуючий у І інстанції:
Категорія: ч.2 ст. 122 КК України Щенюченко С.В.
Доповідач: Драний О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 травня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Драного О. П.,
суддів - Олексієнко І.С., Палічука А.О.
за участю прокурора - Головіної Т.А., захисника-адвоката - ОСОБА_1 та законного представника - ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за апеляцією законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_3. - ОСОБА_2. на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2007 року, яким
ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, раніше не судимий
засуджений за ч.1 ст.122 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 1 рік 6 місяців та зобов'язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично (один раз на місяць) з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
ОСОБА_4 за ч.1 ст.296 КК України виправдано в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_5 З 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також на користь законного
2
представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3. - ОСОБА_2. 87 грн. 80 коп. витрат, пов'язаних з лікуванням, 509 грн. 36 коп. витрат на перевезення потерпілої та 3 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Суд визнав винним і засудив ОСОБА_4. за те, що він у ніч на 21 жовтня 2005 року в період з 2-ої до 4-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у домоволодінні по АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків, що виникли із побутових обставин в сім'ї, скориставшись тимчасовою відсутністю дружини, розбудив неповнолітню потерпілу ОСОБА_5, і стягнувши з неї ковдру, сів на її ноги, намагаючись зняти білизну, після чого, остання, злякавшись намірів засудженого, покликала на допомогу свою малолітню сестру - потерпілу ОСОБА_3., яка спала у цій же кімнаті в будинку, при цьому засуджений влаштував сварку, а потерпілі, бажаючи уникнути психологічного та фізичного впливу з його сторони, встали з ліжок та одягнулися, щоб піти в сусіднє село до своїх родичів.
Перешкоджаючи їхнім намірам, засуджений вийшов з будинку, зачинивши вхідні двері із зовнішньої сторони, щоб потерпілі не змогли вийти з будинку, після чого, через деякий час, засуджений знову зайшов у будинок, схопив потерпілу ОСОБА_5 за одяг і потягнув до кімнати, штовхаючи її та намагаючись зняти верхній одяг.
Внаслідок неправомірних дій засудженого, а також його протиправного психологічного та фізичного впливу потерпілі ОСОБА_5. та ОСОБА_3 одержали тимчасовий психічний розлад у формі посттравматичного стресового розладу, який, згідно з висновками експерта, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В апеляції законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_3. - ОСОБА_2. просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, вказуючи при цьому на те, що суд розглянув справу неповно і необ'єктивно, не дослідивши докази, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, належним чином не проаналізувавши покази потерпілих - неповнолітньої ОСОБА_5 та малолітньої ОСОБА_3., при цьому безпідставно виправдавши засудженого ОСОБА_4. за ч.1 ст.296 КК України. Крім того, вказує на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості та особі засудженого, який вину у скоєному визнав частково, скоїв злочини стосовно дітей, які знаходилися в матеріальній залежності від нього, спричинивши їм тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Заслухавши доповідача, законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_3. - ОСОБА_2., яка підтримала доводи, викладені в апеляції, думку прокурора, засудженого ОСОБА_4. та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_1 які, вважаючи вирок законним і
3
обґрунтованим, просили залишити його без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_4. при обставинах, вказаних у вироку суду відповідає фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням всіх як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події та ґрунтується на зібраних по справі доказах, і, зокрема, його показах, де він частково визнав свою вину у скоєному злочині, при цьому пояснивши, що дійсно 20.10.2005 року в вечірній час він відсвяткував день народження дочки - ОСОБА_3., а його падчериця - ОСОБА_5. повернулася з дискотеки в нічний час, будучи в нетверезому стані, в зв'язку з чим він почав проводити з нею виховну роботу за таку поведінку в процесі чого остання вийшла з будинку і втекла. Разом з тим вважає, що своїми діями він заподіяв розлад здоров'ю лише потерпілій ОСОБА_5, оскільки під час сварки з останньою потерпіла ОСОБА_3 прокинулася лише один раз і попросила не заважати їй спати.
Крім того, вина засудженого ОСОБА_4. у скоєному злочині підтверджується також:
· показами потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3., згідно з якими засуджений 21.10.2005 року дійсно знаходився в нетверезому стані, крім того, як пояснила перша потерпіла вона прокинулася близько 2-ої год. ночі і побачила, що на її ногах сидів засуджений, який намагався зняти з неї білизну, і вона покликала на допомогу молодшу сестру, яка також пояснила, що вона прокинулася серед ночі і побачила засудженого на ліжку її сестри, при цьому він намагався зняти з неї білизну;
· послідовними показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., які підтвердили покази потерпілої ОСОБА_5 про неправомірну поведінку засудженого 21.10. 2005 року, і у яких, як свідчать матеріали справи не було підстав для обмови останнього у скоєнні злочину;
- висновками амбулаторних судово-психіатричних та судово-медичних експертиз, згідно з якими у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3. наявний психічний розлад у формі посттравматичного стресового розладу, який виник внаслідок протиправних дій засудженого у ніч на 21.10.2005 року.
Таким чином, суд, виходячи з тих доказів, які він дослідив, обґрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_4. в скоєнні злочину і правильно кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для
4
життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3.
Доводи в апеляції законного представника про необгрунтоване виправдання засудженого за ч.1 ст.296 КК України є безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, згідно з якими протиправність дій засудженого була зумовлена особистими неприязними стосунками, що виникли у сім'ї з побутових обставин, спричинення потерпілим - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень відбувалося в приватному будинку у відсутність інших осіб, що підтвердили в своїх показах потерпілі.
Не підлягають задоволенню і доводи законного представника про м'якість призначеного ОСОБА_4 покарання, оскільки, воно є справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України, при цьому суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, який належить до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини справи, пом'якшуючі та обтяжуючі його відповідальність: скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та стосовно малолітньої, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, дані про його особистість, який за місцем проживання характеризується позитивно, і обґрунтовано прийшов до висновку про можливість його виправлення та перевиховання в суспільстві, звільнивши засудженого від відбування призначеного покарання..
Враховуючи викладене, колегія судді вважає, що підстав для скасування вироку суду немає, в зв'язку з чим апеляція законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_3. - ОСОБА_2. задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_3. - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2007 року стосовно ОСОБА_4 - без зміни.