Справа № 2-344/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 березня  2011 року                                                                                            місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Пахолюка А.М.,

при секретарі –Лищук О.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири,-

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири.

          Свої вимоги обґрунтовує тим, що їй на праві власності належить квартира за АДРЕСА_1

          Відповідач ОСОБА_4 проживає в квартирі за АДРЕСА_2

          14.05.2007 року, 26.07.2007 року та 26.04.2010 року з вини відповідача належну їй квартиру було затоплено.

          Внаслідок затоплення в квартирі позивача зіпсовані стеля та стіна на кухні, стелі, стіни, плитка, умивальник у ванній кімнаті, стеля у вбиральні та коридорі, залита паркетна підлога в коридорі та кухні.

           Крім того, ОСОБА_2 завдана моральна шкода, оскільки, в останньої були порушені нормальні життєві зв’язки.

          Позивач просить суд, стягнути в її користь з відповідача ОСОБА_4 суму в розмірі 10 011, 14 грн. за завдану майнову шкоду, суму в розмірі 20 000 грн. за завдану моральну шкоду, суму в розмірі 500 грн. за надання правової допомоги, 24,02 грн. за отримання документів  та судові витрати по справі. Для визначення вартості заподіяної шкоди внаслідок затоплень просила суд призначити будівельно-технічну експертизу.

          Ухвалою суду від 28.09.2010 року у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

          Позивач в ході розгляду справи подала заяву про збільшення позовних вимог. Просила суд просить суд, стягнути в її користь з відповідача ОСОБА_4 суму в розмірі 15512,12 грн. за завдану майнову шкоду, суму в розмірі 20 000 грн. за завдану моральну шкоду, суму в розмірі 500 грн. за надання правової допомоги, 24,02 грн. за отримання документів, 860 грн. витрат за проведення експертизи  та судові витрати по справі. В разі відсутності коштів у відповідача просила суд звернути стягнення на майно (квартиру) відповідача.       

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали позовну заяву з підстав в ній зазначених. Просили суд, позов задовольнити.

                    Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов визнали частково на суму в межах 4000 грн. щодо відшкодування матеріальної шкоди, просили суд відмовити в задоволенні  решти вимог.     

          Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 а в м. Луцьку (а.с. 8-11).

          Із матеріалів справи вбачається, що 14.05.2007 року, 26.07.2007 року та 26.04.2010 року сталося затоплення належної позивачу квартири.

          Внаслідок затоплення зіпсовані стеля та стіна на кухні, стелі, стіни, плитка, умивальник у ванній кімнаті, стеля у вбиральні та коридорі, залита паркетна підлога в коридорі та кухні (а.с. 12-14).

          Судом встановлено, що завдана майну позивача шкода була спричинена з вини відповідача ОСОБА_4, що підтверджується актами працівників ЖЕК №8 про затоплення (а.с. 12-14) та пояснення відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні.

          Із матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_4 належить кооперативна квартира АДРЕСА_2 а в м.Луцьку (а.с. 96).  

Враховуючи ту обставину, що з вини власника квартири АДРЕСА_2 виникли затоплення квартири та завдано шкоду майну позивача, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4 слід стягнути в користь ОСОБА_2 завдану майнову шкоду.

Доводи відповідача та її представника про те, що на момент затоплень ОСОБА_1 була відсутня у своїй квартири і причини затоплення виникли не з її умислу, суд не бере до уваги, оскільки наведені обставини не звільняють відповідача від обов?язку відшкодувати завдану позивачу внаслідок затоплення шкоду.

Посилання представника відповідача на те, що в даному випадку відповідальність за спричинену шкоду має нести також і організація, що надає послуги по утриманню систем водопостачання, є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах  Закону України «Про житлово-комунальні послуги».        

Згідно висновку №0837 судової будівельно-технічної експертизи вартість матеріальної шкоди, заподіяної позивачу ОСОБА_2 внаслідок затоплень становить 15512 грн., з яких внаслідок затоплення від 14.05.2007 року матеріальна шкода становить 1274 грн., внаслідок затоплення від 26.07.2007 року матеріальна шкода становить 148 грн., внаслідок затоплення від 26.04.2010 року матеріальна шкода становить 14090 грн. (а.с. 45-65).

          Відповідачем та її представником під час розгляду справи згідно ст..267 ЦК України заявлено про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення  матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок затоплення від 14.05.2007 року (а.с. 30).

          Враховуючи ту обставину, що позивач про заподіяння шкоди дізналася 14.05.2007 року, однак звернулася до суду лише 16.07.2010 року, тобто з пропуском встановленого ст..257 ЦК України трирічного строку позовної давності, суд вважає, що в задоволенні вимог про стягнення з відповідача внаслідок затоплення від 14.05.2007 року матеріальної шкоди в розмірі 1274 грн. слід відмовити.

                 Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума в розмірі 14238  грн. матеріальної шкоди (15512 -1274 = 14238).   

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

           Вирішуючи питання про стягнення з відповідача в користь позивача суми в розмірі –20 000 грн. за завдану моральну шкоду, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди, однак в розмірі, що є значно меншим від заявлених вимог, тобто в розмірі –600 грн., а в решті частини позовних вимог, щодо стягнення моральної шкоди, слід відмовити за безпідставністю.

          Визначаючи розмір стягнення моральної шкоди суд виходить з засад розумності, виваженості і справедливості та враховує ті обставини, що квартира позивача неодноразово затоплювалася, а також те, що у ОСОБА_2 були порушені нормальні життєві зв’язки.

Крім того, не підлягає до задоволення за безпідставністю вимога позивача про звернення стягнення суми матеріальної та моральної шкоди на майно (квартиру) відповідача.

Згідно  ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

           Таким чином, з відповідача слід стягнути в користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі –860 грн. витрат, пов?язаних з оплатою проведення експертизи, суму в розмірі 150 грн. 88 коп. сплаченого судового збору та суму в розмірі - 120 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача витрат за надання юридичної допомоги в розмірі 500 грн. слід відмовити за безпідставністю.

 Як вбачається з договору про надання адвокатських послуг від 11.05.2011 року           (а.с.19) позивач доручила адвокату ОСОБА_3 здійснювати представництво її інтересів в даній справі і кошти за надану допомогу позивач сплатила згідно зазначеного договору, що відображено в квитанції про їх сплату (а.с. 15). Отже  адвокат ОСОБА_3 брав участь у справі як представник позивача, а не як особа, яка відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України надає правову допомогу, а тому відсутні встановлені законом підстави для стягнення з відповідача компенсації понесених позивачем вказаних витрат.

Не підлягає також до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 24,02 грн. витрат за отримання документів в КП «Волинське БТІ», оскільки із квитанції  про оплату послуг вбачається, що такі витрати понесла не позивач ОСОБА_2              (а.с.  16, 17).   

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі               ст. ст. 257, 261, 267, 1166, 1167 ЦК України с у д, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 суму в розмірі –14238 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 00 коп. заподіяної  матеріальної шкоди.

          Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 суму в розмірі –600 (шістсот) гривень заподіяної  моральної шкоди.

          Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 суму в розмірі –860 (вісімсот шістдесят) гривень витрат, пов?язаних з оплатою проведення експертизи, суму в розмірі 150 (сто п?ятдесят) грн. 88 коп. сплаченого судового збору та суму в розмірі - 120 (сто двадцять) грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                            А.М. Пахолюк