Справа № 11-а-446 Головуючий в суді 1 інстанції - БУТЕЛЬСКА Г.В.
Категорія - ч.3 ст. 185 КК України Доповідач - ОСЄТРОВ В.І.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А ї Н И
15 травня 2007 року Судова колегія апеляційного суду Кіровоградської області ускладі:
Головуючого судді - ОСЄТРОВА В.І., Суддів - КАДЕГРОБ А.І., БОРЩА B.C. за участю прокурора - ЗАМОРОЗ О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженого та захисника засудженого на вирок Ленінського районного суду від 19 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр.-н України, одружений, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше судимий:
· 04.11.1995 року військовим судом Дніпропетровського гарнізону за ст. 240 п.»в» КК України до 1 року 6 місяців дисциплінарного батальону;
· 16.02.1998 року Кіровським районним судом м. Кіровограду за ст. 141 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;
· 21.01. 2000 року Малинівським судом м. Одеси за ст. 140 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі
· 09.10.2002 року Кіровським судом м. Кіровограда за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 02ю08. 2003 року
ЗАСУДЖЕНИЙ:
·
· за ч.3 ст 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
· за ст. 263 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік
На підставі ст. 70 КК України шляхои поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено до відбуття ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
2
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу, а також скоїв сумісно з засудженим ОСОБА_2, вирок щодо якого набрав чинності та не оскаржений, ряд таємних викрадень чужого майна повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у житло.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи своєї вини в скоєних злочинах, ставить питання про зменшення призначеного йому покарання, мотивуючи своє прохання тим, що він хворіє туберкульозом, не міг працевлаштуватися, а сім'ю кормити було потрібно, один з його діточок , який є інвалідом 2 групи захворів і необхідні були ліки для його лікування, що в сукупності призвело до скоєння ним крадіжки.
Заслухав доповідача, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обгрунтованим та не вбачав підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання, вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, судова палата приходить до слідуючих висновків.
Так, винність засудженого ОСОБА_1 в скоєні інкримінованих йому злочинів підтверджується як його повним визнанням своєї вини, так і доказами, які досліджені судом в порядку ст. 299 ч.3 КПК України та сумнівів в своїй об'єктивності у колегії суддів не викликає, а засудженим не оспорюється.
Кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ст. ст. 185 ч.3 та ст. 263 ч.2 КК України судова колегія вважає об'єктивною та такою, що відповідає дослідженим судом доказам.
При призначенні покарання судом 1 інстанції в повному обсязі, на думку судової колегії, враховано характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, дані про особу засудженого, пом"якшуючі та обтяжуючи його відповідальність обставини, а тому підстав для зміни вироку в цій частині судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст.362, 365 КПК України, судова палата, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 грудня 2006 року відносно нього - БЕЗ ЗМІН.