АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1417/07 Головуючий у 1-й інстанції: Курбатова О.М. Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«07» травня 2007 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів: Давискиби Н.Ф. Глазкової О.Г.
При секретарі: Вертелецькій І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду М.Запоріжжя від "19" лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ЖБК "Автомобіліст-8", ОП ЗМБТІ, про визнання права власності, про встановлення порядку користування жилим приміщенням,
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2006 р. ОСОБА_2. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1., треті особи: ОСОБА_3., ЖБК "Автомобіліст-8", ОП ЗМБТІ, про визнання права власності та встановлення порядку користування жилим приміщенням.
В позові зазначав, що у період шлюбу з відповідачкою з 1972 по 29.05.1997р.їм була надана трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 у ЖБК «Автомобіліст-8 », членом якого є ОСОБА_1Повністю пайовий внесок за квартиру сплачено у 1993 р.
Посилаючись на ці обставини, просив суд визнати причину пропуску строку позовної давності поважною та поновити процесуальний строк на розділ майна подружжя, розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя шляхом визнання за ним права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; встановити порядок користування зазначеним жилим приміщенням, виділивши йому кімнату площею 16 кв.м.; витребувати у відповідачки ордер на вказану квартиру; витребувати в ЗМБТІ довідку про залишкову балансову вартість вказаної квартири та відсрочити сплату держмита.
Рішенням Хортицького районного суду М.Запоріжжя від "19" лютого 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2. право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Виділено ОСОБА_2. у користування кімнату жилою площею 16 кв.м. у квартрі АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2. у задоволені позову.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст.. 308 „ПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_2. і ОСОБА_1перебували в зареєстрованому шлюбі з 1972 p., який розірвали 29 травня 1997 р.
В період шлюбу, у 1978 р. сторонам була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1 у ЖБК ,Автомобіліст-8", членом ЖБК є ОСОБА_1Квартира складається з трьох ізольованих кімнат площею 16 кв.м., 9 кв.м. і 12 кв.м., загальною площею - 64,71 кв.м. В квартирі зареєстрована і проживає дочка сторін -ОСОБА_3.
Пайовий внесок за квартиру був виплачений у 1993 році.
Рішенням Ленінського районного народного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 1992 року шлюб між ОСОБА_2. і ОСОБА_1був розірваний; реєстрація розірвання шлюбу в органах РАГСу відбулася 29 травня 1997 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. суд першої інстанції правомірно виходив із того, що оскільки пай за спірну квартиру був виплачений сторонами у період шлюбу, то відповідно до ст.ст. 22, 28 КпШС України трикімнатна квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_2. і ОСОБА_1., долі їх є рівними, тому кожній із сторін належить на праві власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1
Визначаючи порядок користування спірною квартирою, суд першої інстанції обґрунтовано врахував те, що між сторонами склався певний порядок користування квартирою, згідно до якого ОСОБА_2. проживав у кімнаті жилою площею 16 кв.м. і суд, без поділу квартири, виділив у користування позивачу зазначену кімнату. У користуванні відповідачки, разом з дочкою ОСОБА_3. залишились кімнати площею 12 кв.м. і 9 кв.м., окремі підсобні приміщення (кухня, коридор, санвузли тощо) суд залишив в спільному користуванні учасників спільної сумісної власності. При цьому право власності ОСОБА_1. на користування квартирою не порушено.
Твердження ОСОБА_1. про те, що вона з 1989 р. пайові внески за квартиру сплачувала сама, оскільки шлюбні відносини з відповідачем припинили з 1989 р., про що зазначено у рішенні суду від 22.09.1992 р., суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги і правомірно зазначивши, що вказівка строку припинення шлюбних відносин у рішенні суду про розірвання шлюбу не є безумовною та беззаперечною, оскільки ОСОБА_1майже п'ять років не реєструвала розірвання шлюбу в органах РАГСу, мала намір зберегти сім"ю.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2. не пропустив строк позовної давності для звернення до суду із позовом, оскільки ОСОБА_1
Т.Ю. право власності на спірну квартиру не оформила до теперішнього часу, ОСОБА_2. набув право власності на 1/2 частину квартири, виплативши разом з позивачкою пайовий внесок.
Суд достатньо повно з"ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам і постановив законне та обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду, оскільки не підтверджуються встановленими по справі обставинами Тому колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишення без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від "19" лютого 2007 року у цій справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сила з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення ухвали.