Справа № 1-25/11                                      

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31.03.2011 року                                                      смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого – судді Животова Є.Г.,

при секретарі судових засідань Чорняковій О.С.,

за участі: державного обвинувача – прокурора Великоберезнянського району Закарпатської області, радника юстиції Конара В.І.,          

потерпілого ОСОБА_3,

підсудного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт. Великий Березний, кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5,       

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   та мешканця АДРЕСА_2, непрацюючого, з середньо-спеціальною освiтою, неодруженого, без утриманців, громадянина України, українця, несудимого,

-          за ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

14.02.2011, біля 18 год. 30 хв. за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 з метою заволодіння чужим майном, зайшли на земельну ділянку, яка знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3, звідки таємно викрали належну останньому металеву ємкість розміром 90х60х90 см, вартістю 140 грн., яку згодом здали (продали) на пункт прийому металобрухту, отримавши за неї 80 грн., заподіявши потерпілому матеріальні збитки в розмірі 140 грн.

11.03.2011 постановою слідчого Великоберезнянського РВ УМВС України в Закарпатській області Цибика В.В. закрито кримінальну справу № 1401611, порушену стосовно малолітнього ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України у зв'язку із недосягненням останнім віку (14 років – ч.2 ст.22 КК України), з якого можлива кримінальна відповідальність за вказаною нормою Закону – на підставі ч.2 ст.7-3 КПК України, а справу направлено прокурору Великоберезнянського району для вирішення  питання в порядку ст.232-1 КПК України.

31.03.2011 Великоберезнянським районим судом винесено постанову про застосування щодо ОСОБА_6 (який в повному обсязі визнав свою у вищевказаних діях та винуватість якого доведена іншими доказами у справі) примусових заходів виховного характеру на підставі ч.2 ст.97 та ч.2 ст.105 КПК України.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що ввечері 14.02.2011, біля 18.00, йому на мобільний телефон зателефонував його знайомий неповнолітній ОСОБА_6 і сказав йому, що він знає, де знаходиться металобрухт, який можна викрасти та здати на пункт прийому металів –  металева ємкість, яка знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_3 Він спочатку не хотів йти, але через декілька хвилин погодився, оскільки були потрібні гроші. Біля 18.30 год. він вже був біля будинку ОСОБА_6, який підготував сани і вони вдвох пішли до старого будинку ОСОБА_3 Зайшовши на зазначену земельну ділянку, він побачив на її території металеву ємкість, до якої вони підійшли з ОСОБА_6, погрузили її на сани, на яких потягнули ємкість до працівника пункту прийому металобрухту ОСОБА_8, якому запропонували її купити. ОСОБА_8 погодився і забрав викрадену ними ємкість, про походження якої вони йому не розповіли. Вони, отримавши гроші, поділили їх порівну, після чого пішли по домівках. Пізніше їх було викрито у крадіжці зазначеного майна працівниками міліції.

Просив суворо не карати та не позбавляти волі, обіцяв виправитися та ніколи в майбутньому не допускати подібного, вчинив злочин через тяжке матеріальне становище.

Суд визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, врахувавши при цьому думку сторін та здійснивши інші, передбачені ч.3 ст.299 КПК України процесуальні дії, встановив наступний порядок дослідження доказів: допит підсудного, дослідження протоколів слідчих дій, даних, що характеризують особу підсудного. Суд постановив не допитувати свідків, оскільки фактичні обставини справи сторонами не оспорюються.

З протоколу огляду місця події від 16.02.2011 вбачається місцевість – присадибна ділянка ОСОБА_3, звідки підсудний разом з малолітнім ОСОБА_6 викрали вказане майно (а.с. 7-9).

З довідки ПП “УжгородМетал” від 17.02.2011 № 12 вбачається, що вартість 1 кг брухту чорних металів станом на 17.02.2011 становить 1,6 грн. (а.с. 32).

З виданих Лютянською сільською радою щодо ОСОБА_5 характеристики від 16.02.2011 № 36 (а.с. 40), довідки про склад сім’ї від 16.02.2011 № 237 (а.с. 39) та виданої ВІТ УМВС України в Закарпатській області довідки від 16.02.2011 № 4-16022011/21014 (а.с.41) вбачається, що підсудний за місцем проживання характеризується позитивно: чесний, вічливий, серед жителів села користується авторитетом та повагою, скарг на його поведінку не надходило, раніше не судимий, на даний час ніде не працює та проживає разом із сестрою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3; швагером ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4; братом ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 та племінником ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6.

          Оцінивши досліджені судом докази в їх сукупності, суд визнає винуватість підсудного в пред’явленому йому обвинуваченні доведеною повністю і кваліфікує дії ОСОБА_5 ч.2 ст.185 КК України як викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

          При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_5 суд  враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного,  а також обставини справи.

Пом’якшуючими покарання підсудного обставинами є його щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину (шляхом надання правдивих показань як під час досудового слідства, так і в суді), вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин – через тяжке матеріальне становище; обставини втягнення його у злочину діяльність малолітнім ОСОБА_6, щодо якого закрито справу з вищевказаних підстав та повернення викраденого майна потерпілому.

          На підставі наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів можливе з призначенням йому покарання у виді обмеження волі.

          Однак, з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та обставин справи, суд визнав, що виправлення підсудного можливе без відбування ним покарання – в умовах випробування, а тому ОСОБА_5 слід призначити покарання зі звільненням від його відбування, застосувавши положення ст.75 КК України та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

          Цивільний позов не заявлявся, судові витрати відсутні.

          Речовий доказ – металеву ємкість, вартістю 140 грн., переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 (а.с. 19-91) підлягає залишенню в розпорядженні цього законного володільця відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.81 КПК України.

          Обраний ОСОБА_5 03.03.2011 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд              (а.с. 104-105) до набрання вироком законної сили слід залишити попереднім, оскільки підсудний належно виконував умови цієї підписки.

          Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

 З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим за ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, з випробуванням протягом однорічного іспитового строку.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу вказаної інспекції.

Речовий доказ – металеву ємкість, вартістю 140 грн., що перебуває на відповідальному зберіганні потерпілого ОСОБА_3 залишити в розпорядженні цього законного володільця.

Запобiжний захiд до набрання вироком законної сили залишити попереднім – підписку про невиїзд.

На вирок протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд.

 Головуючий:                           “підпис”

Суддя Великоберезнянського районного суду Є. Г. Животов