ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2006                                                                                   Справа № 31/146  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Логвиненко А.О., Чохи Л.В.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача:  Бірюк Л.В., довіреність № 7/11-940  від 06.06.06;

Щербатов Д.О. представник, довіреність № 8/3-191  від 19.12.05;

Спиридонова Є.О. представник, довіреність № 7/11-1613  від 30.12.05;                         

від відповідача: Клешня О.В., довіреність б/н  від 29.05.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спрут і К", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду  Дніпропетровської області від 27.06.2006 року у справі № 31/146

за позовом  Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Спрут і К", м. Дніпропетровськ

про  стягнення заборгованості та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

По справі оголошувались перерви до 13.09.06 року, 18.09.06року.

Дніпропетровська міська рада звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Спрут і К" з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.12.02, повернення земельної ділянки Дніпропетровській міській раді, а також про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди № 2843 від 28.12.02 у розмірі 37507,45 грн. за період з березня 2003 року по 01.04.05 року і 2725,77 грн. нарахованої пені.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.06 року          по справі № 31/146 (суддя Мороз В.Ф.) позовні вимоги задоволені, розірвано договір оренди земельної ділянки від 28.12.02 року, укладений між Дніпропетровською міською радою та  товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Спрут і К", зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю “Спрут і К” повернути Дніпропетровській міській раді земельну ділянку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 14, що була передана товариству згідно договору оренди земельної ділянки від 28.12.02 року.

          В частині стягнення боргу по орендній платі у розмірі 37507,45 грн. в позові відмовлено.

В частині стягнення 2725,77 грн. пені позов залишено без розгляду.

          Рішення мотивовано тим, що погашення боргу по орендній платі на час розгляду справи не спростовує систематичного порушення умов договору та вимоги закону щодо її своєчасного внесення.

          Не погодившись із рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати частково, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на наступні обставини.

          Вирішуючи дану господарську справу, суд встановив відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем по договору оренди, що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями, виписками банку і квитанціями про сплату орендної плати за договором. Проте, не зважаючи на відсутність у відповідача заборгованості по орендній платі, суд прийняв рішення про розірвання договору оренди.

          Доказів звернення Дніпропетровської міської ради до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди з підстав, викладених позивачем у позовній заяві, не надано, в матеріалах справи вони відсутні.

          Під час вирішення даного спору  не надана оцінка тієї обставини, що на спірній  земельній ділянці, про повернення якої суд постановив рішення, знаходяться об’єкти  нерухомості, побудовані згідно до чинного законодавства, з дозволу власника земельної ділянки.

          Позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити рішення без змін.

          При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлені наступні обставини.

          Згідно укладеного між сторонами у справі нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 28.12.02, позивачем передано в оренду відповідачу строком до 19.09.07 року земельні ділянки площами 0,4279 га, 0,1659 га та 0,0311 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Калинова, 14, для фактичного розміщення комплексу Калиновського ринку. У відповідності до пункту 1.3. Договору, грошова оцінка земельних ділянок, згідно з довідками про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладення договору, складає: 3016520,42 грн, 1195516,81 грн, 221678,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов”язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, серед яких, у тому числі, обов”язок орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов”язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішенням Бабушкінського районного суду від 18.09.02 по справі № 2-2725/2002, на підставі якого між сторонами по справі був укладений договір оренди землі від 28.12.02 № 2843, встановлені наступні обставини.

16.09.06 виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради виніс рішення № 1183, згідно якого товариству з обмеженою відповідальністю “Спрут і К” було дозволено тимчасово (до закінчення проектування та будівництва ринку) організувати ринок по вул. Калиновій для продажу сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів та іншого.

Цим ж рішенням виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради виділив товариству з обмеженою відповідальністю “Спрут і К” під ринок земельну ділянку площею 0,54 га з дозволом капітального будівництва на цій ж земельній ділянці.

В 1997 році будівництво на території ринка було закінчено та виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради своїм розпорядженням затвердив державну технічну комісію для прийняття в експлуатацію комплексу Калиновського ринку по вул. Калиновій, 14.

Згідно акту державної технічної комісії щодо готовності закінченого об’єкта будівництва до експлуатації від 06.09.97 року, комплекс Калиновського ринку та автостоянка, побудовані згідно зі згодою на здійснення будівельно-монтажних робіт, виданого інспекцією Держархбудівнконтролю від 04.07.96 року № 47/96, будівлі готові до вводу в експлуатацію. На основі вказаного акту виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради 16.07.98 виніс рішення № 1284/1, згідно якого товариству з обмеженою відповідальністю “Спрут і К” дозволялось ввести в експлуатацію комплекс Калиновського ринку та автостоянку по вул. Калиновій, 14 з оформленням права власності. Крім цього, цим же рішенням виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради зобов’язував товариство з обмеженою відповідальністю “Спрут і К” на протязі 10 днів з моменту введення в експлуатацію об’єкту замовити в Управлінні земельних ресурсів міста оформлення правоустановчих документів на земельну ділянку по фактичному розміщенню.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю або споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди.

На виконання рішення суду, 28.12.2002 року між сторонами  по справі був укладений договір, який діє до 19.09.2007 року, на оренду земельних ділянок площами 0,4279 га, 0, 1659 га, 0,0311 га, які розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Калинова,14.

Позивач звернувся з позовом про стягнення боргу  за період з 01.03.2003 року по 01.04.2005 року у сумі  37 507,45 грн. До позову позивач надав складені ним в односторонньому порядку акти звірки, де зазначені такі суми боргу відповідача за спірний період: в акті  від 20.04.2005 року –37 507,45 грн.(том 1, л.с. 23), в акті від 13.06.2006 року –33 915,62 грн.(том 3, л.с. 8-12), в акті б/д –37 987,45 грн. (том 3 л.с. 8-9).

З наданих відповідачем  платіжних доручень вбачається, що відповідач не завжди вказував, за який саме період здійснювалася оплата  за оренду землі, у зв»язку  з чим  позивач помісячно розносив орендну плату на свій розсуд.

За спірний  період відповідач повинен був оплатити, відповідно до  наданого в матеріали справи  договору оренди –96 421,38 грн. Станом на день  розгляду справи відповідачем надано до справи  платіжні доручення на  суму 146 142,16 грн.

Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що на час розгляду справи відповідач не мав заборгованості перед позивачем.

На час перегляду справи за апеляційною скаргою, відповідач повинен був сплатити орендні платежі (з урахуванням нового  розміру орендної плати на 2006 рік) на суму 158 493,25 грн, з  платіжних доручень та інших документів, які збереглись у відповідача і надані до матеріалів справи, вбачається, що відповідач сплатив позивачу 158 542,16 грн.

Відсутність  боргу у відповідача на час розгляду справи по апеляційній скарзі  підтверджується і актами звірки, які складені відповідачем  з ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська,  та іншими документами ДПІ, а саме: довідкою ДПІ у АНД районі від 18.05.2006 року № 11475/10/24-046(том 1 л.с. 42), актом ДПІ у АНД районі від 27.09.2005 року.

Про результати планової документальної перевірки складено акт (л.с. 180-188), у пункті 2.3 якого встановлено, що при перевірці нарахування та сплати орендної плати за землю порушень з боку відповідача не встановлено, актом  звірки розрахунків з бюджетом станом на 13.06.2006 року ДПІ в АНД районі  встановлена переплата  у сумі 27 378,79 грн, в акті  від 09.06.2006 року встановлена  переплата у сумі 20 664,79 грн, довідкою про стан розрахунків на 15.09.2006 року встановлена переплата у сумі  11 600,00 грн.

Доводи позивача про те, що надані відповідачем платіжні доручення від 28.01.03 на суму 234,0 грн., від 27.10.03 на суму 2600,0 грн., від 04.11.03 на суму 3694,0 грн., від 26.12.03 на суму 3694,0 грн., від 06.10.04 на суму 2800,0 грн., від 28.10.04 на суму 2000,0 грн., від 27.12.04 на суму 3694,0 грн., всього на суму 21606,0 грн. не можуть бути  прийняті  як доказ оплати боргу, до уваги не приймаються, оскільки відповідно до пункту 22.4 Закону України «Про  платіжні системи та переказ коштів в Україні»при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Відповідачем до кожного з зазначених платіжних доручень надані виписки банку про проведення банківських операцій.

Враховуючи викладене, і те, що право власності на комплекс Калиновського ринку і автостоянки по вул. Калиновій, 14, підтверджується матеріалами справи (том 2 а.с.49-53), а також те, що на час розгляду справи в суді першої інстанції по суті відповідач не мав заборгованості по орендній платі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,  у зв’язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню.

З позовом позивач звернувся 14 квітня 2006 року. Як вбачається з матеріалів справи відповідачем сплачено борг у повному обсязі 07.06.06, тобто після звернення позивача з позовною заявою і до винесення рішення, в зв’язку з чим  колегія суддів вважає, що провадження по справі в частині стягнення боргу по договору оренди підлягає припиненню по пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач просив стягнути пеню, нараховану за період з 01.05.04 по 01.05.05, провадження по справі в цій частині залишено без розгляду за пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, позивач просив стягнути заборгованість на 01.05.05 у сумі 37507,45 грн. Відповідно  до розрахунку пені (том 1 а.с.21-22) строк нарахування з 01.05.04 по 01.05.05 здійснено з суми 37507,45 грн.

Розрахунок пені по місяцям і з урахуванням спірних платіжних доручень позивач не надавав ні суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, у зв”язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про залишення позовних вимог, відносно стягнення пені, без розгляду.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до статті  49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, пунктом 1-1 статті 80, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.06 по справі № 31/146 скасувати частково.

В задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.12.02, укладеного між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Спрут і К”, та в задоволенні позовних вимог в частині зобов”язання товариства з обмеженою відповідальністю “Спрут і К” повернути земельну ділянку за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Калинова, 14, відмовити.

Провадження по справі відносно позовних вимог в частині стягнення заборгованості  по орендній платі у розмірі 37507,45 грн. припинити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Спрут і К", м. Дніпропетровськ 42,50 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                    О.М.Лисенко

                                                                                                

Суддя                                                                                          А.О.Логвиненко

Суддя                                                                                          Л.В.Чоха