КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2007 № 8/223
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_1- довіреність № 117 від 23.07.2007 р.
від відповідача: Апанасенко К.І. - довіреність № 3-16/131 від 06.02.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2007
у справі № 8/223
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Чернігівської міської ради
про визнання права на оренду земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2007 р. в справі № 8/223 в позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2(далі - ОСОБА_2., позивач) до Чернігівської міської Ради (далі - Чернігівська міськрад, відповідач) про визнання права на оренду земельної ділянки було відмовлено.
Не погодившись із рішення господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оспорюване рішення скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, оскільки висновки викладені в даному рішенні не відповідають обставинам справи. Позивач зазначає в апеляційній скарзі, що судом були прийняті до уваги доводи відповідача про те, що він надсилав ОСОБА_2. лист про відмову у продовженні терміну договору оренди, хоча міськрадою належних доказів надсилання даного листа суду не надано.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вимоги позивача не визнав, зазначаючи, що вони є необґрунтованими, і просив апеляційний господарський суд залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.
Ухвалою від 13.11.2007 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду на 27.11.2007 р.
В судовому засіданні 27.11.2007 р. розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
3 червня 2004 р. між сторонами у справі укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивачу було передано в оренду строком на три роки земельну ділянку загальною площею 0,0010 га в підземному переході по АДРЕСА_1 у м. Чернігові для експлуатації кіоску НОМЕР_1. Договір зареєстрований у Чернігівській міській Раді, про що 03.06.2004 р. у книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 905(к).
Факт передачі у користування позивачу земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі від 03.06.2004 р., підписаного сторонами.
Строк оренди земельної ділянки визначений в п. 2.2. договору становить 3 роки. Виходячи із правил обчислення строків встановлений договором строк оренди закінчився 03.06.2007 р. В розділі 5 договору також зазначено, що закінчення строку договору, на який його було укладено, є підставою для припинення договору.
Позивач 04.05.2007 р. звернувся до відповідача із заявою про подовження дії договору (укладення нового договору) на той же строк та на тих умовах.
31 травня 2007 р. Чернігівською міською радою (17 сесія 5 скликання) прийнято рішення “Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова та надання згоди на розроблення проекту відведення земельних ділянок”, в п. 149. (п.п. 149.25.), якого зазначено про відмову приватному підприємцю ОСОБА_2. в передачі земельної ділянки для експлуатації комерційного кіоску в підземному переході по АДРЕСА_1, кіоск НОМЕР_1.
Листом № 2662 від 18.06.2007 р. за підписом начальника відділу земельних ресурсів та самоврядного контролю міської ради позивачу був надісланий витяг із рішення міської ради від 31.05.2007 р.
Позивач стверджує, що не отримував від відповідача зазначених документів, тому продовжує користуватись спірною земельною ділянкою на законних підставах, оскільки за місяць до закінчення терміну Договору Чернігівська міськрада не надала відповіді на його заяву. При цьому позивач посилається на ч. 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.
Після дослідження всіх доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні позову судом першої інстанції відмовлено правомірно.
Внаслідок укладання спірного договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Суб'єктом права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування (ст. 80 Земельного кодексу України), що також резюмується ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Ст. 4 Закону України “Про оренду землі” встановлює, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України “Про оренду державного і комунального майна”.
Позивач у справі не відноситься до переліку осіб, які мають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, а тому, в силу ст.ст. 92, 93 Земельного кодексу України він може користуватися земельними ділянками, які перебувають у комунальній власності, лише на праві оренди.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Як встановлено судом, позивач користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.06.2004 р., укладеного між сторонами.
Статтею 31 Закону України “Про оренду землі” визначені підстави припинення договору оренди землі, в тому числі в разі закінчення строку, на який договір оренди землі був укладений.
Разом з тим, в ч. 3 ст. 33 цього ж Закону зазначено, що при наявності двох обставин: продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, та при відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, договір оренди підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, виходячи із змісту даної норми, письмове заперечення орендодавця має здійснюватися листом-повідомленням з вимогою про припинення договору. Крім того, даною статтею визначається можливість зміни умов договору у разі його поновлення на новий строк.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідно органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди. При цьому, згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів місцевого самоврядування оформлюються у вигляді рішень. Як вбачається із рішення відповідача від 31.05.2007 р. позивачеві було відмовлено у передачі в оренду земельної ділянки для експлуатації комерційного кіоску НОМЕР_1 в підземному переході по АДРЕСА_1. Тобто, тим самим орендодавець висловив своє заперечення щодо продовження між сторонами орендних правовідносин.
Виходячи із змісту ч. 3 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, поновлення договору оренди після закінчення його строку можливо лише при сукупній наявності визначених в ній умов: продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку оренди та відсутність письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди. Матеріалами справи підтверджується факт користування позивачем земельною ділянкою, щодо якої був укладений договір оренди від 03.06.2004 р., після 03.06.2007 р., разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, відповідач, заперечуючи проти продовження орендних договірних відносин, повідомив про це позивача, надіславши йому у визначений законом строк - протягом місяця після закінчення договору оренди, тобто до 03.07.2007р., витяг із рішення. Факт надсилання позивачу повідомлення про відмову у продовженні строку договору оренди, відповідач підтверджує витягом з книги реєстрації вихідної кореспонденції і копією листа № 2662 від 18.06.2007 р., що всупереч доводам ОСОБА_2. є належним доказом по справі.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність однієї із обов'язкових умов, при яких договір оренди підлягає поновленню. Отже, договір оренди від 03.06.2004 р. припинив свою дію з 04.06.2007 р.
Враховуючи, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону України “Про оренду землі” право оренди земельної ділянки виникає на підставі договору оренди, укладений між сторонами у справі договір від 03.06.2004 р. припинив свою дію, відсутні правові підстави для задоволення позову.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги викладені в апеляційній скарзі не є обґрунтованими, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2007 у справі № 8/223 - без змін, оскільки суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.09.2007 р. по справі № 8/223 - без змін.
Справу № 8/223 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського Суду України.
Головуючий суддя
Судді
05.12.07 (відправлено)