Судове рішення #14373107

Справа№ 1512/2-а-386/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  22.02.2011  року                                                                      

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді                                                Луняченко В.  О. ,

            при секретарі –                                                                Жімбріу Н.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали справи за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси

про  стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги  як дитині  війни,-

ВСТАНОВИВ:

24.01.2011 року ОСОБА_1  звернулась до суду до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси з адміністративним позовом про  стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги  як дитині  війни за період з 01.06.2009 року по 31.12.2010 року у розмірі 2694,30 грн., мотивуючи це тим, що вона є дитиною війни і отримує пенсію через Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси. Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачка вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.  Позивачка стверджує, що відповідач  не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує його законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України»на відповідні роки положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»були обмежені виплати соціальної допомоги дітям війни. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано неконституційним.

У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. Тому позивач стверджує, що їй не доплачено за період з червня 2009 року до грудень  2010 року  2694,30 грн. Позивачка вказує, що вона своєчасно не звернулася до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що державну соціальну допомогу їй не виплачено з вини органу, що повинен був її виплачувати, тому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»   державна соціальна допомога дітям війни повинна їй бути сплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком.  Позивач вказує, що   Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси не виплатило їй державну соціальну допомогу:

            з 01.01.2009 року до 31.10.2009 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком –498,00 грн.,

            з 01.11.2009 року до 31.12.2009 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком –573,00 грн.,

            з  01.01.2010 року до 01.04. 2010 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком –695,00 грн.,

            з  01.04.2010 року до 01.04. 2010 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком –706,00 грн.,

            з 01.07.2010 року до 01.10.2010 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком –709,00 грн.,

            з  01.10.2010 року  із розрахунку мінімальної пенсії за віком - 723,00 грн.                            

           що взагалі за період з 01.06.2009року  по 31 грудня 2010 року становить 2694,30 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.02.2011 року  позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про стягнення  невиплаченої державної  соціальної допомоги за період з 01.06.2009 року до 24.07.2010 року  залишено без розгляду. При цьому решта позовних вимог щодо захисту порушених прав ОСОБА_1, в межах встановленого статтею 100 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду підлягає розгляду за правилами КАС України.

Позивачка –ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, в позовній заяві просила суд розглядати справу у її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи документах.

Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надав заперечення проти позову і просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі і розглянути справу без його присутності в судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності   належним чином повідомлених позивача та  представника адміністративного відповідача -   суб`єкта владних повноважень.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, при цьому суд виходить із наступного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни і знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси.  

          Згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачка вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України.

Згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за  захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.   

Суд приймає до уваги, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної дороги дитини війни  24.01.2011 року.

З урахуванням постановлення судом ухвали від 22.02.2011 року  про залишення   позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині про стягнення  невиплаченої державної  соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.06.2009 року до 24.07.2010 року без розгляду, захисту підлягають права позивача за період з 24.07.2010 року до 31.12.2010 року.

Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача  щодо виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивачка має право на   перерахунок підвищення  у розмірі   30% надбавки до мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сплаченої ОСОБА_1 додаткової виплати у 2008 - 2010 роках у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач –Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, тому суд вважає протиправною відмову Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 30.12.2010 року у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги,  як дитині війни,  виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком  за період з  24.07.2010 року до 31.12.2010 року з урахуванням виплачених сум.

Суд також вважає, що слід зобов`язати  Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси  нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, як дитині війни  виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком  за період з  24.07.2010 року до 31.12.2010 року з урахуванням виплачених сум.

У відповідності до ч. 1 п. 1. 256 КАС України  негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету України або позабюджетних фондів –у межах суми стягнення за один місяць.

       На підставі  викладеного та керуючись ст. ст.  22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року,   ст.ст. 7, 9, 11, 13, 41, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 256  КАС України, суд, -


П О С Т А Н О В И В:

         Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги  як дитині  війни   –задовольнити.

          Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси  нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, як дитині війни, виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 24.07.2010 року до 31.12.2010 року з урахуванням виплачених сум за даний період.

          Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року у межах суми стягнення за один місяць.

    Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом  частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках і порядку передбачених ч. 2 п. 2 ст. 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.          



          Головуючого                                                                   Луняченко В.  О.           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація