Справа №  2-а-43/11

ПОСТАНОВА

Іменем   України

07 квітня 2011 року                                                                       м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді –Гусєвої Н.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні залі суду м. Арциз Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області та інспектора ДПС ВДАІ 1-го взводу ВДАІ м.Одеса Желвакова Андрія Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 січня 2011 року відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. На підставі цього проколу інспектором ДПС було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Позивач з постановою не згодний та вважає, що вона є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням чинного законодавства. Також позивач вказує на те, що при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, він не визнавав своєї провини, про зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення. Просив суд визнати вказану постанову протиправною та скасувати її.

Позивач в судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі доказів, наявних у справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України до суду не з’явився, надіслав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу у його відсутність, на підставі матеріалів, наявних у справі, позовні вимоги не визнав та надав письмові заперечення на позов.

Відповідач інспектора ДПС ВДАІ 1-го взводу ВДАІ м.Одеса Желваков А.А., був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки про виклик до суду долучене до матеріалів справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою всіх сторін, повідомлених належним чином про день, час та місце розгляду справи, що беруть участь у справі, судом у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають зі спорів фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій та бездіяльності, які повинні розглядатися в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи,, що 12 січня 2011 року відносно позивача інспектором ДПС ВДАІ 1-го взводу ВДАІ м.Одеса Желваковим А.А., було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 12 січня 2011 року о 09:30 годині по вул. Пастера в м.Одеса, керуючи автомобілем «Мазда 323», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугах», чим порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугах», скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.6). Постановою, складеною інспектором ДПС ВДАІ 1-го взводу ВДАІ м.Одеса Желваковим А.А., на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за зазначене вище правопорушення (а.с.5).

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів  фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року №14 встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП, зокрема, в постанові потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Незважаючи на те, що згідно зі ст.251 КУпАП, доказами по справі є також показання свідків, висновки експерта, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів  фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, у вищезазначеній постанові відповідачем взагалі не зазначено будь-яких доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

Більш того, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2011 року, винесена відповідачем, не відповідає вимогам, передбаченим ст.283 КУпАП, зокрема, інспектор, в резолютивній частині постанови, визнає винним ОСОБА_1, та постановив накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, при цьому не зазначив з яких міркувань він виходив, накладаючи адміністративне стягнення, не навів доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та не зазначив мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів, оскільки позивач ОСОБА_1 при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, зазначив, що він з протоколом не згоден, а інспектор при винесенні постанови по справі не встановив взагалі мотивів невизнання ОСОБА_1 своєї провини та не дав їм належну оцінку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до положень ч. 2 ст.71 КАС України доказування законності своїх дій покладено саме на посадову особу, або колегіальний орган, який вчинив дію, що оспорюється в судовому порядку позивачем.

Обов’язок доказування вини водія у вчиненні правопорушення у сфері дорожнього руху покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні безперечні докази того, що позивач керуючи транспортним засобом порушив п.15.10 Правил дорожнього руху України.

Відповідач не надав будь-яких переконливих доказів в судове засідання при розгляді справи по суті, тоді як саме на нього законом покладено обов’язок доказування вини позивача у скоєні правопорушення.

Зважаючи на відсутність доказів, на підставі яких можна було зробити однозначний висновок щодо вчинення позивачем зазначеного правопорушення, неможливо було прийняти законне та обґрунтоване рішення посадовою особою при розгляді адміністративної справи через неповне дослідження всіх обставин по справі і відсутність достатніх та незаперечних доказів винуватості позивача в скоєному правопорушенні.

За таких обставин постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки заснована на законі та доведена матеріалами справи.

Таким чином, керуючись ст.ст.6-14, 69, 71, 89, 94, 98, 158-163, 166, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст.122, ст.ст.251, 254, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд,-

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 321073 від 12 січня 2011 року, складену інспектором дорожньо-патрульної служби інспектором 1-го взводу ВДАІ м.Одеса Желваковим А.А. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду                                        Гусєва Н.Д.