Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-840/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р.В.
категорія 45 Доповідач Драний В. В.
УХВАЛА
Іменем України
У Х В А Л А
Іменем України
31 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Вербицького В.С.
суддів - Дуковського О.Л.
Драного В.В.
при секретарі - Зінов’євої Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,-
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2001 ОСОБА_4, звернулася з позовом до ОСОБА_5 правонаступником якої є відповідач ОСОБА_3, про встановлення порядку користування земельною ділянкою в домоволодінні розташованого по АДРЕСА_1
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона є власником 3/5 частини вищевказаного домоволодіння, право власності на яке набула на підставі свідоцтва про спадщину від 10.12.1996 р. Відповідач є власником 2/5 частини цього домоволодіння. На протязі тривалого часу вони не можуть вирішити спір про порядок користування земельною ділянкою, оскільки фактичне користування земельною ділянкою не відповідає первинним ідеальним часткам у спільній власності на будівлю. Тому позивачка просила суд встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток у праві власності на будинок.
В жовтні 2003 р., ОСОБА_4, змінила свої вимоги і просила виділити їй у користування 7/10 частини земельної ділянки, а відповідачу –3/10 частини земельної ділянки відповідно до первинних часток, що належали колишнім співвласникам будинку.
Справа в судах розглядалась неодноразово.
24.03.2007 р., Верховним Судом України, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України «Щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ «від 22 лютого 2007 р., цивільну справу передано на розгляд апеляційному суду Миколаївської області.
01.06. 2007 р., Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2004 р., та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 01 липня 2004 р., скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.
17.04.2010 р., ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда по справі в якості третьої особи, яка не заявила самостійних вимог залучено Державну нотаріальну контору №2 м. Кіровограда.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4, задоволено.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що фактичне користування земельною ділянкою, яке існувало між сторонами не відповідає первинним ідеальним часткам та на підставі висновку технічної експертизи застосував варіант розподілу №1, згідно якого залишив в користуванні ОСОБА_4, земельну ділянку загальною площею 738, 0 кв.м., в тому числі під городом 439, 5 кв.м., під двором -195, 9 кв.м., під будівлями – 102, 6 кв.м.,
В користуванні ОСОБА_3, залишив земельну ділянку загальною площею 316,3 кв.м., в тому числі під городом - 70,1кв.м., під двором - 99,2 кв.м., під будівлями - 147,0 кв.м.
Двір площею 140,2 кв.м., залишено в загальному користуванні. Крім того, судом зобов’язано ОСОБА_3, перенести за власний рахунок вбиральню на свою земельну ділянку та зобов’язав ОСОБА_4, знести за власний рахунок малоцінний сарай яким вона користується.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у зв’язку із неправильним застосуванням норм процесуального і матеріального права. Зазначає, що суд вийшов за межі позовних вимог зобов’язавши його перенести вбиральню на свою земельну ділянку, суд встановив порядок користування земельною ділянкою без призначення експертизи та не взяв до уваги практику судів вищої інстанції по аналогічним спорам та не встановив порядок користування спірною земельною ділянкою, який фактично склався між сторонами.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3, його представника ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_4, її представника ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачка є власником 3/5 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про спадщину від 10.12.1996 р. Відповідач є власником 2/5 частини домоволодіння по вул.. Сєрова 45 на підставі свідоцтва про спадщину від 23.12.1996р.
В таких же частках, згідно із державним актом на право приватної власності на землю та довідкою міського управління земельних ресурсів сторонам належить і земельна ділянка загальною площею 1054,3 м2 по зазначеній адресі (т.1а.с.8;222)
Рішенням Кіровоградської міської ради від 18.12.2001 №1275 частини домоволодіння 3/5 та 2/5 змінено відповідно до первинних 7/10 та 3/10.
Згідно ст. 88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників а у разі недосягнення згоди –у судовому засіданні.
Відповідно до п.21Постанови Пленум Верховного Суду України, від 16.04.2004, № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру їх частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Між сторонами не досягнуто згоди щодо користування земельною ділянкою по фактично складеному користуванні попередніх співвласників домоволодіння.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що фактичне користування спірною земельною ділянкою не відповідає первинним ідеальним часткам колишнім співвласникам будинку та явно ущемляє законні права позивачки.
Такий висновок суду є правильним, оскільки ґрунтується на належному з’ясуванні обставин, що мають значення по справі та належній оцінці наданих сторонами доказів.
При прийняті рішення суд обґрунтовано послався на висновок технічної експертизи від 25.07.2001 року, згідно якого експертом запропоновано визначення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до ідеальних часток домоволодіння та застосував перший варіант схеми №2 вищевказаної експертизи зобов’язавши ОСОБА_4, знести малоцінний сарай та перенести вбиральню літ.»З»яка належить ОСОБА_3
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє.
Керуючись: ст.ст..303; 307 п.1ч.1; 308; 313; 314 п.1.ч1; 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: